Кафедра всесвітньої історії та методології науки

Загальні відомості
Науково-педагогічний склад
Навчальна робота
Методична робота
Наукова робота
Організаційна робота
Контакти
Анотації програм 2016-2017 навчального року

Науково-педагогічний склад

Юлія Андріївна Добролюбська – д. філос. н., професор, зав. кафедрою всесвітньої історії та методології науки.

Кандидатська дисертація на тему «Антропологічна методологія історичних процесів», 1999.

Докторська дисертація на тему «Типологія сучасної системи філософії історії», 2011 р. Дослідження присвячені типології сучасної філософії історії в контексті системного підходу. Запропоноване визначення об’єкту та предмету філософії історії, виділені ключові підсистеми сучасної філософії історії. Надана конструктивна оцінка методології історичної школи «Анналів», встановлені характерні риси та особливості розуміння ментальності як основи пізнавальної теорії. Проаналізована специфіка антропологічної методології вивчення історичних процесів як некласичної ментальної підсистеми філософії історії. Прояснений механізм постмодерністських інновацій в філософії історії, особливості застосування постмодерністського підходу до дослідження історичних процесів та специфіка дослідницької стратегії. Співвіднесені методологічні протиріччя та точки перетину між класичним трактуванням історичного процесу, некласичною ментальною та постмодерністською підсистемами. Доведене існування постнеокласичної підсистеми філософії історії та наявність її когнітивної стратегії. ДЕТАЛЬНІШЕ...

Наталія Михайлівна Бакланова – кандидат політичних наук, доцент, працює на кафедрі всесвітньої історії з 1994 року. Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за темою «Політичні процеси та культурологічні проблеми в умовах становлення тоталітаризму (на прикладі України в 20-х роках)», 1996.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни «Історія української культури», «Культурологія», а також курси для студентів спеціальності «Історія» – «Історія правових та політичних вчень», «Теорія держави і права», «Трудове право України».

Методична робота. Укладач методичних рекомендацій та навчальних програм курсів за вимогами кредитно-модульної системи: «Історія української культури», «Історія політичних та правових вчень», «Теорія держави і права», «Трудове право».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Когнітивні стратегії вивчення та викладання історії» Розділ науково-дослідної роботи – «Культурологічні процеси в Україні». ДЕТАЛЬНІШЕ...

 

Валерій Михайлович Букач – кандидат історичних наук, доцент, приват-професор учень В. І. Шамка, працює на кафедрі всесвітньої історії та методології науки з 1992 року. Він захистив кандидатську дисертацію за темою: «Національна політика в Україні 1921-1925 рр.», 1994. В рамках роботи над даним дослідженням він визначив етапи політики українізації 1921-1925 рр., сформулював основні напрямки політики щодо національних меншин, визначив етапи еволюції преси в Україні першої половини 1920-х років. Коло наукових інтересів В. М. Букача охоплює проблеми національно-культурної політики, питання впливу особистості на історичні події, розвитку науки і культури.

Розділ науково-дослідної роботи – «Національно-культурна політика в Україні».

В. М. Букач є автором 108 опублікованих робіт, серед яких короткі біографічні довідники «Політичне керівництво Союзу РСР і Української РСР» та «Женщины – политические деятели Союза ССР». Він також є відповідальним редактором збірки тез і матеріалів щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід та сучасність» і укладачем біобібліографічного довідника «Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах» (2005).                                          

За досягнення в галузі науки і освіти нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України». ДЕТАЛЬНІШЕ...

 

Оксана Олександрівна Грицюта – к. іст. н., доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

У 1998 – 2001 рр. – завідувач масовим відділом Одеського історико-краєзнавчого музею. З 2002 по 2015 рр. – старший викладач кафедри політології Гуманітарного факультету Одеського національного політехнічного університету.

У 2010 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «Історія науки і техніки» на тему «Роль механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства у розгортанні досліджень в галузі залізничного транспорту».

Коло наукових інтересів: історія науки і техніки, експериментальна археологія, трасологія. З 2012 р. проводить технологічні та трасологічні дослідження на базі пам’яток кам’яного віку біля с. Анетівка (Доманівський р-н Миколаївської обл.).

 

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Когнітивні стратегії вивчення та викладання історії».

Розділ науково-дослідної роботи – «Розвиток експериментальних методів досліджень в українській археології».

Навчальна робота: викладає дисципліни «Антропологія», «Історія середніх віків» (ч. 1), «Історія світових цивілізацій», «Історія історичної науки».ДЕТАЛЬНІШЕ...

Ольга Євгенівна Ліхачова – кандидат історичних наук, приват-доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

Розділ науково-дослідної роботи – «Історія становлення та еволюції освіти на Півдні України у ІІ пол. ХІХ ст.»

О. Є. Ліхачова досліджує основні напрямки реформ у сфері народної освіти в Російській імперії у другій половині XIX ст., основну увагу приділяючи становленню системи класичної освіти. У останній період нею було досліджено ряд питань, які торкались розвитку ліберальної преси та становлення російськомовної єврейської преси на півдні Російської імперії у другій половині XIX ст., а також особистості відомого реформатора освітньої системи О. І. Георгієвського.

У жовтні 2011 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Наукова, публіцистична та державна діяльність О. І. Георгієвського». В дисертації було досліджена діяльність та інтелектуальна спадщина О. І. Георгієвського в контексті суспільно-політичного, державного, культурного і наукового розвитку Російської імперії другої половини XIX – початку XX ст. Крізь призму біографічного методу було здійснено аналіз соціально-політичної, культурної, наукової атмосфери відповідної епохи.

Наукова, публіцистична та державна діяльність О. І. Георгієвського: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Одеса: Астропринт, 2011. – 18 с. ДЕТАЛЬНІШЕ...

Віра Вікторівна Окорокова – кандидат філософських наук, доцент.

Розділ науково-дослідної роботи – «Утопічний вимір трансформаційних процесів в суспільному середовищі».

У 2010 р. було захищено кандидатську дисертацію на тему «Утопія як елемент суспільної свідомості перехідного часу» за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії та присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук. Вперше в українській філософській думці було здійснено детальний аналіз утопії в якості елементу суспільної свідомості перехідного часу, проаналізовано гносеологію джерельних витоків утопії та її аксіологічну цінність як соціального явища. Визначено саме поняття «утопія» - це ідеальний образ досконалого суспільного устрою, що виступає продуктом соціального буття людини. Звідси випливає один з головних аспектів новизни дисертаційного дослідження – утопія характеризує собою не тільки якійсь фантазії, безплідні прогнозування, а це насамперед, відображення суб’єктивної реальності людей, соціального буття в певних умовах. Реконструйовано тісний взаємозв’язок утопії та перехідного часу та розглянуто прогностичну роль утопії в кризові для суспільства часи. Також, надано визначення перехідного часу в якості такого часу, що знаходиться між двома якісно різними станами суспільства. Фундаментальною його рисою виступає якість, перехід соціальної системи на якісно новий рівень свого буття.     ДЕТАЛЬНІШЕ...

Ігор Володимирович Піструіл– к. іст. н., доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

У 1995 – 2013 рр. – завідувач Лабораторії археології та етнографії степової України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. З 2013 р. – провідний фахівець кафедри археології та етнології України історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. На кафедрі працює за сумісництвом з 2013 р.

У 2006 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю археологія на тему «Різці на пам'ятках пізнього палеоліту Північно-Західного Причорномор’я».

Коло наукових інтересів: археологія кам’яної доби. З 1993 р. – співавтор, а з 2008 р. – керівник досліджень пам’яток кам’яного віку біля с. Анетівка (Доманівський р-н Миколаївської обл.). У 2007-2010 рр. досліджував пам’ятки доби мезо-неоліту біля с. Червонознам’янка (Іванівський р-н Одеської обл.). Має більше 40 публікацій.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни: «Історія південних та західних слов’ян», «Нумізматика», «Антропологія», «Археологія України», керує археологічною практикою, курсовими та дипломними роботами.   

Методична робота. І. В. Піструіл є укладачем навчальних програм курсів за вимогами кредитно-модульної системи для студентів напряму підготовки «історія»: «Історія південних та західних слов’ян», «Нумізматика», для студентів напряму підготовки «психологія» –«Антропологія», для студентів спеціальності «філологія. українська мова та література» – «Археологія України».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Когнітивні стратегії вивчення та викладання історії». ДЕТАЛЬНІШЕ...

 

Олексій Миколайович Присяжнюк – к. іст. н., юрист, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни: «Археологія», «Основи фінансово-правої грамотності», «Земельне право в Україні», «Кримінальне право і процес», «Цивільне право і процес», «Конституційне право України», спеціальних курсів: «Вступ до спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство»», «Історія музейної справи», «Юридичні засади охорони культурної спадщини України», керує археологічною практикою.

Методична робота. Укладач навчальних програм курсів для студентів напряму підготовки  «історія» спеціальності 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство:  «Археологія», «Історія музейної справи», «Вступ до спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство», «Земельне право в Україні», «Кримінальне право і процес», «Цивільне право і процес», «Конституційне право України», спеціального курсу «Юридичні засади охорони культурної спадщини України», для студентів напряму підготовки «психологія» – «Основи фінансово-правової грамотності».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Когнітивні стратегії вивчення та викладання історії»

Розділ науково-дослідної роботи – «Історико-правові аспекти охорони культурної спадщини».

Кандидатська дисертація на тему «Становлення і розвиток системи охорони культурної спадщини Одеської області (1944-2009 рр.)», захищена в 2010 р. Дисертація присвячена дослідженню проблеми становлення і розвитку системи охорони культурної спадщини Одеської області. За допомогою координації та використанні всіх наукових, технічних, культурних можливостей Одеського регіону та здійснення комплексного дослідження визначено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області та виділено дві основні історичні складові її розвитку, це – існування радянської системи органів охорони пам’яток історії та культури Одещині і формування нової системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області за часів незалежної України. Узагальнено сучасний пам’яткоохоронний досвід та розроблено практичні рекомендації щодо поліпшення сучасної пам′яткоохоронної роботи в регіоні. ДЕТАЛЬНІШЕ...

Олена Петрівна Сєкерська – кандидат історичних наук, доцент, за фахом археозоолог і антрополог, автор понад 60 статей з вивчення палеофауни на археологічних пам’ятниках України в широкому хронологічному діапазоні – від доби палеоліту до середньовіччя.

Тема кандидатської дисертації «Скотоводство и охота на Юге Украины в эпохи палеометалла – раннего железа», 1991.

О. П. Сєкерська приймає активну участь в археологічних дослідженнях археологічних пам’яток Одещини. Нею створена порівняльна археозоологічна колекція, яка є унікальною для території Північно-Західного Причорномор’я та зберігається в Одеському Археологічному музеї Національної Академії Наук України. За ці дослідження О. П. Сєкерська одержала грант Британського Інституту археології в м. Анкарі (Туреччина) в 2006 р.

Розділ науково-дослідної роботи – «Методологія археозоологічних досліджень та вивчення палеоекономічної стратегії давнього населення Півдня України».

На археозологічних матеріалах доби енеоліту – епохи бронзи О. П. Сєкерською були встановлені локальні варіанти палеоекономічної стратегії давнього населення України. Дослідження матеріалів раннього залізного віку дозволили проаналізувати породний склад тварин, які розводилися стародавніми мешканцями півдня сучасної України,   виявити та порівняти специфічні риси поховального обряду скіфів.

О. П. Сєкерська – автор розділу колективної монографії «Древние культуры Северо-Западного Причерноморья», в якій підведено підсумки 30-річного археозоологічного дослідження регіону, виявлено основні закономірності розвитку тваринництва та полювання як галузей господарської діяльності. ДЕТАЛЬНІШЕ...

 

Лариса Григорівна Яновська – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

Розділ науково-дослідної роботи – «Формування професійної усталеності майбутніх учителів історії».

Кандидатську дисертацію захистила на тему «Формування професійної усталеності майбутніх учителів історії у процесі навчання у вищому педагогічному закладі», 2004 р. В дослідженні визначено і науково   обґрунтовано педагогічні умови, розроблено та експериментально апробовано модель і методику формування професійної усталеності майбутніх учителів історії у процесі навчання в педагогічному навчальному закладі, уточнено та конкретизовано сутність поняття «професійна усталеність» учителя історії, визначено критерії, ознаки та рівні сформованості професійної усталеності майбутніх учителів історії.

Нині наукова робота спрямована на підвищення якості методичної підготовки майбутніх учителів історії. На даному етапі наукова діяльність спрямована на підвищення методичного рівня майбутніх учителів історії, та формування у них методичних компетенцій, що і відображено у ряді наукових статей та доповідей на науково-практичних міжнародних («Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти» та «Сучасні тенденції у педагогічній освіті і науці України та Ізраїлю: шляхи до інтеграції» (2011 р.) та всеукраїнських конференціях. В цьому ж напрямку здійснюється керування науково-дослідною роботою студентів, що відображено в наукових публікаціях студентів історико-філософського факультету («Дискусія як форма організації навчання», «Вимоги до сучасного вчителя історії», «Роль ідеалу в процесі виховання у дитячому оздоровчому таборі», «Дискусійні методи вивчення історії в школі», «Формування навчально-інформаційних умінь учителя історії»). ДЕТАЛЬНІШЕ...

фахівець І категорії – Тетяна Євгенівна Столяренко,

старший лаборант Олена Олександрівна Парадюк.

 

Навчальна робота

Кафедра всесвітньої історії та методології науки забезпечує підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальностями: 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство.

Науково-педагогічній склад здійснює викладання 50 дисциплін, призначених для спеціальної професійної підготовки майбутніх музеєзнавців, пам’яткознавців, викладачів історії та філософії, а також загальну для викладання у всіх інститутах та на всіх факультетах університету дисципліну «Історія української культури».

Викладачі кафедри здійснюють викладання таких навчальних дисциплін:

 

для підготовки ОС «бакалавр» всіх спеціальностей терміном навчання 4 роки

Історія української культури

Культурологія

Антропологія

 

для підготовки ОС «бакалавр» спеціальностей 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство терміном навчання 4 роки

Основи наукових досліджень та бібліографія

Вступ до спеціальності

Археологія

Історія первісного суспільства

Історія Стародавнього Сходу

Історія давніх та традиційних суспільств

Історія музейної справи

Історія української культури

Основи антропології

Історія Стародавньої Греції та Риму

Історія середніх віків

Історія країн Азії та Африки у середні віки

Нумізматика

Історія держави і права України

Історія правових та політичних вчень

Теорія держави і права

Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки

Нова історія країн Європи та Північної Америки

Історія західних і південних слов'ян

Теорія та методика викладання історії

Історія держави і права зарубіжних країн

Конституційне право України

Новітня історія Європи та Північної Америки

Історія історичної науки

Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки

Шкільний курс історії та методика його викладання

Історія мистецтва

Спецкурс з всесвітньої історії «Західноєвропейська утопія епохи Просвітництва»

Історія римського права

 

для підготовки спеціалістів терміном навчання 1 рік  

Сучасна історіографія зарубіжних країн

Адміністративне право України

Кримінальне право і процес

Історія світових цивілізацій

Спецкурс з права «Юридичні засади охорони культурної спадщини України»

Спецкурс з всесвітньої історії «Методи природничих наук в археології»

Спецкурс з всесвітньої історії «Охорона культурної спадщини України»

Шкільний курс правознавства та методика його викладання

Трудове право України

Земельне право

Цивільне право і процес

 

для підготовки магістрів історії терміном навчання 1 рік 6 місяців

Методика викладання історичних дисциплін у ВНЗ

Сучасна історіографія зарубіжних країн

Спецкурс з всесвітньої історії «Історична генеалогія»

Спецкурс з всесвітньої історії «Всесвітня історія в художній літературі»

Історична біографістика

Історія науково-технічного прогресу

Філософія історії

 

Методична робота

Співробітниками кафедри розроблені і впроваджені у навчальний процес навчальні робочі програми за всіма дисциплінами, які викладаються по кафедрі. Видані методичні рекомендації до написання курсових, дипломних та магістерських робіт:

Підручники та навчально-методичні посібники:

Назва навчально-методичного видання

Вихідні дані

Обсяг д. а.

Мова видання

Автори

1

Західноєвропейське середньовіччя ХІ – ХV століть. Документи та матеріали.  

Одеса: Астропринт, 2007. – 328 с.

19

Укр.

Добролюбська Ю. А.

2

Методичні рекомендації до оформлення курсової роботи з права (для студентів спеціальності «історія»).

Одеса: U74net, 2008. – 10 с.

0,5

Укр.

Сайгакова Л. О.

3

Культурологія

Одеса, 2009. - 10 с.

0,6

Укр.

Букач В. М.

4

Методичні рекомендації та програма курсу «Історія середніх віків» за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: Куст-пресс, 2010. – 28 с.

1

Укр.

Добролюбська Ю. А.

5

Методичні рекомендації та програма курсу «Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки» за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: Куст-пресс, 2010. – 30 с.

1,2

Укр.

Добролюбська Ю. А.

6

Історія української культури.

Одеса: ПНПУ, 2010. – 12 с.

0,6

Укр.

Букач В. М.

7

Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки: Методичні рекомендації та програма навчального курсу за вимогами кредитно-модульної системи.

Одеса: ПНПУ

імені

К. Д. Ушинського, 2012. – 30 с.

1,2

Укр.

Добролюбська Ю. А.,

Окорокова В. В.

8

Руководители Вооружённых Сил Советского Союза: справочник

Одесса: ЮНПУ, 2012. – 44 с.

2,7

Рос.

Букач В. М.

9

Маршали – українці: довідник

Одеса: ПНПУ, 2012. – 20 с.

1

Укр.

Букач В. М.

10

Женщины – политические деятели Союза ССР: биографический справочник

Одесса: ЮНПУ, 2012. – 20 с.

1

Рос.

Букач В. М.

11

З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Випускники: довідник

Одеса: ПНПУ, 2012. – 40 с.

1,9

Укр.

Букач В. М.

12

Історія мистецтва. Методичні рекомендації та програма навчального курсу за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – 2012. – 39 с.

1,6

Укр.

Ліхачова О. Є.

13

Сучасна історіографія зарубіжних країн. Методичні рекомендації та програма навчального курсу за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – 2012. – 25 с.

0,9

Укр.

Ліхачова О. Є.

14

Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія

Одеса: видавець СПД Бровкін О. В., 2012. – 232 с.

14,75

Укр.

Окорокова В. В.

15

Методичні рекомендації до написання та оформлення кваліфікаційних робіт для студентів напряму 6.020302, спеціальностей 7.02030201 та 8.02030301 Історія

Одеса : ЦВТ, 2013. – 19 с.

0,5

Укр.

Добролюбська Ю. А.,

Ліхачова

О. Є.

16

Програмний комплекс практики студентів

напряму 6.020302, спеціальностей 7.02030201 та 8.02030301 Історія

Одеса: ПНПУ, 2014. – 146 с.

7,5

Укр.

Добролюбська Ю. А.,

Бруяко І. В.,

Гізер С. М.,

Іщенко А. Л.,

Касілова В. М., Сайгакова  Л. О.,

Чумак В. М., Яновська Л. Г.

17

Історія середніх віків

Тематична хрестоматія. –  Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2014. – 232 с.

11

Укр.

Добролюбська Ю. А.

18

Навчально-методичний комплекс «Нумізматика»

Навчально-методичний комплекс. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 52 с.

2

Укр.

Піструіл І. В.

19

Антропологія. Словник-довідник з елементами навчально-методичного комплексу

Словник-довідник з елементами

навчально-методичного комплексу. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 44 с.

1,8

Укр.

Піструіл І. В.

20

Методи природничих наук у вивченні давніх культур Північно-Західного Причорномор’я. Підручник

Одеса : СМИЛ, 2015. – 200 с.

20

Укр.

Сєкерська О. П.

21

Історія держави та права України

Навчально-методичний комплекс. – Одеса: ПНПУ, 2015. – 54 с.

1,8

Укр.

Окорокова В. В.

 

  

Сєкерська О. П. Методи природничих наук у вивченні давніх культур Північно-Західного Причорномор’я: підручник. – Одеса : СМИЛ, 2015. –  200 c.

 

Пропонований підручник розкриває процес залучення методів природничих наук до археологічних досліджень, розглядає методики збирання та обробки різних категорій археологічних матеріалів та формує уявлення про їх інформативний потенціал для подальших історико-культурних реконструкцій.

Огляд історичного розвитку території Північно-Заіхдного Причорномор’я  з  доби верхнього палеоліту до епохи раннього заліза, зроблений за допомогою методів природничих наук, дає змогу представити реконструкції палеоетнологічних та палеоекономічних процесів, які відбувалися в регіоні.

В підручнику окреслюється коло проблем, які можна вирішувати за допомогою природничих наук на прикладах реконструкцій окремих епізодів історії давніх мешканців Північно-Західного Причорномор’я. Текст знайомить майбутніх істориків та археологів з методиками окремих наук, розкриває інформативні можливості різних категорій археологічних знахідок, формує уявлення про перспективи застосування методів природничих наук при  реконструкціях шляхів міграцій давнього населення, формування окремих культуро-історичних спільнот, палеоекології Північно-Західного Причорномор’я, палеоекономіки суспільств минулого тощо. Такий підхід має на меті формування у майбутніх дослідників навичок наукових реконструкцій  складної та багатогранної системи “людина – суспільство –  природа”, вивчення адаптивно-адаптуючого феномену людських колективів на різних етапах їх історичного розвитку. Тим самим підручник істотно доповнює інформацію, яку студенти отримують в рамках інших історичних курсів – археології, історії первісного суспільства, давньої історії України та антропології,  причому доповнює тими фактами та концепціями, які, в силу своєї специфіки, залишаються, як правило, за рамками цих базових курсів.

Підручник складається з вступу, 7 розділів та додатку – термінологічного словника. Кожен з розділів побудований за принципом ознайомлення з базовими принципами збирання, консервації та реставрації об’єктів,  методикою їх дослідження та описанням використання результатів дослідження в історичних реконструкціях та закінчується списком рекомендованої літератури, планом семінарського заняття та списком питань для перевірки та закріплення навчального матеріалу. Рекомендовані для розгляду на семінарських заняттях теми стосуються різноманітних аспектів життя давнього населення України, реконструйованих за допомогою природничих наук, і добре забезпечених джерельною базою. Вони покликані закріпити отримані в ході лекційного курсу знання та навички, краще опанувати окремі методики наукового дослідження та ознайомити  студентів із досягненнями природничих наук  у вирішенні важливих проблем давньої історії України.

Підручник розрахований на студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів України, археологів – початківців, краєзнавців та усіх, хто цікавиться археологією та давньою історією України.

 

Добролюбська Ю. А. Історія середніх віків. Тематична хрестоматія. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 232 с.

Актуальність та новизна представленої тематичної хрестоматії зумовлена і тим, що всі матеріали в ній наведені української мовою, коментарі торкаються важливіших подій історії західноєвропейського середньовіччя та витримані у відповідності з останніми надбаннями світової медієвістики. Хрестоматія складається з двох розділів «Середньовічне місто» та «Церква і культура», які містять, відповідно, шість та вісім підрозділів. Наприкінці кожного підрозділу надається тематика самостійної роботи, тематика індивідуальних науково-дослідних завдань, перелік питань для самоконтролю та список довідкової літератури.

Цілісно, послідовно та структурно розглядаються питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку народів середньовічної Європи. Історія людських спільнот подається в нерозривній єдності з історією природи та побуту, змальовуються індивідуальні портрети відомих діячів середньовіччя.

Древние культуры Северо-Западного Причерноморья (к 95-летию Национальной академии наук Украины) / Отв. ред. И. В. Бруяко, Т. Л. Самойлова. – Одесса: Одесский археологический музей, СМИЛ, 2013. – 902 с.

Колективна монографія підбиває підсумок більш ніж півстолітнім археологічним дослідженням у Північно-Західному Причорномор’ї. У монографії послідовно, у хронологічному порядку, характеризуються різні культури та цивілізації, що існували на зазначеній території у давнину ? від пізнього кам’яного віку до епохи середньовіччя. Книга призначена для фахівців ? археологів, істориків, краєзнавців, а також для широкого загалу читачів, яких цікавить давня історія та археологія півдня Східної Європи.

 

Окорокова В. В. Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія; [Навчальний посібник з грифом МОН, МСУ] / Віра Вікторівна Окорокова. – Одеса : видавець СПД Бровкін О. В., 2012. – 232 с.

Представлений у хрестоматії джерельний матеріал висвітлює утопічну думку західноєвропейських мислителів XVIII століття (переважно англійських та французьких), що за своїм сутнісним змістом розкриває їх історіософський підхід до буття людини. Головну увагу приділено тим матеріалам, які розкривають своєрідність ідеологічних уявлень за часів епохи Просвітництва.

 

Західноєвропейське середньовіччя ХІ – ХV століть. Документи та матеріали: [автор-упорядник Ю. А. Добролюбська]. – Одеса : Астропринт, 2007. – 328 с.

Хрестоматія з присвячена п’ятисотлітньому періоду з кінця ХІ до кінця XV століття, який починається становленням середньовічних міст та закінчується епохою Великих географічних відкриттів та переходом до Нового часу. Документальні матеріали ілюструють різнобарвні боки життя середньовічного суспільства, характеризують становище економіки, політики та культури, всеосяжний вплив релігії та процес зародження нових гуманістичних тенденцій.

 

Добролюбська Ю. А. Філософія історії: типи та моделі / Юлія Андріївна Добролюбська. – Одеса : Астропринт, 2010. – 232 с.

Монографія присвячена аналізу основних типів філософського осмислення історичних процесів, які існують у сучасній гуманітарній парадигмі. Авторка, за допомогою системного підходу, розглядає різноманітні типи філософсько-історичного конструювання, виділяє підсистеми філософії історії.

«Історіосфера»

Всеукраїнська наукова конференція студентів, магістрів, аспірантів та молодих учених


Зібрання матеріалів конференції 2013 року

Зібрання матеріалів конференції 2014 року

Зібрання матеріалів конференції 2015 року

Зібрання матеріалів конференції 2016 року

 

Зібрання матеріалів конференції 2017 року

 

З 2006 року конференція «Історіосфера» надає змогу молодим науковцям, магістрам та аспірантам Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та Південного регіону проводити оприлюднення та апробацію своїх наукових праць. Публікація найкращих з них здійснюється за допомогою редакційної колегії, яка складається з відповідних кваліфікованих фахівців. Матеріали згруповані у п’ять розділів, які присвячені сучасним новітнім дослідженням в галузі філософії історії та культурної антропології, археології та історичного краєзнавства, історії цивілізацій стародавності та середньовіччя, цивілізаційним проблемам нової та новітньої історії.

    

Відповідальний редактор – д. філос. н., доц. Ю. А. Добролюбська, відповідальний секретар – к. філос. н., доц. В. В. Окорокова.

Гуманітарна наука в умовах розвитку інформаційного суспільства. Всеукраїнський науково-практичний семінар.

Семінар проводиться під егідою Ради молодих учених та спеціалістів Південноукраїнського національного педагогічного університету. Її проведення сприяє активній науково-дослідній роботі студентів, молодих учених і спеціалістів, підтримує наукову спадкоємність, зберігає наукові школи та напрямки, підвищує наукову кваліфікацію і професійний рівень молодих учених та спеціалістів.

Відповідальний редактор – к. філос. н., доц. В. В. Окорокова.

Історичний досвід і сучасність.

Щорічна науково-методична студентська конференція

Протягом 20 років конференція «Історичний досвід і сучасність» надає можливість студентам, магістрантам, аспірантам, пошукувачам Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та інших вищих навчальних закладів України на оприлюднення та апробацію власних наукових доробок. Кращі доповіді публікуються у збірках матеріалів конференції.

Відповідальним редактором збірок наукових студентських робіт є кандидат історичних наук, приват-професор Букач В. М.

 

Наукова робота

Кафедрою з 2012 року розробляється наукова тема «Когнітивні стратегії вивчення та викладання історії», керівником якої є д. філос. н., проф. Ю. А. Добролюбська.

Мета роботи полягає в вивченні світових та регіональних історико-культурних процесів, у розробці проблематики культурно-антропологічної методології, специфіки давньої історії та археології Північного Причорномор’я, у встановленні політичних та соціально-економічних зв’язків України в історичному минулому та в сьогоденні, в подальшому розвитку досліджень на базі зібраного теоретичного та емпіричного матеріалу та застосуванні його для успішного вирішення проблем сучасної гуманітарної освіти. Головне завдання наукової теми – сформулювати основні сучасні напрямки дослідження історичної реальності, проаналізувати специфіку когнітивної стратегії антропологічної методології вивчення історичних процесів.

Науковий пошук ведеться за декількома напрямками.

Перш за все це дослідження археології та стародавньої історії Північного Причорномор’я, експериментальна археологія, історія науки і техніки, історія музейної та пам’яткоохоронної справи. За цим напрямком працюють О. П. Сєкерська, І. В. Піструіл, О. О. Грицюта, О. М. Присяжнюк. Результатом визначення місця методів природничих наук в археологічних дослідженнях та узагальнення отриманих за їх допомогою даних на прикладі пам’яток Північно-Західного Причорномор’я стало написання О. П. Сєкерською підручника зі спецкурсу «Методи природничих наук у вивченні давніх культур Північно-Західного Причорномор’я».

Коло наукових інтересів І. В. Піструіла – археологія кам’яної доби. З 1993 р. – співавтор, а з 2008 р. – керівник досліджень пам’яток кам’яного віку біля с. Анетівка (Доманівський р-н Миколаївської обл.). У 2007-2010 рр. досліджував пам’ятки доби мезо-неоліту біля с. Червонознам’янка (Іванівський р-н Одеської обл.). І. В. Піструіл – автор двох розділів колективної монографії «Древние культуры Северо-Западного Причерноморья», в яких розглядаються проблеми розвитку матеріальної культури та суспільства Північно-Західного Причорномор’я в пізньому кам’яному віці (доба мезоліту-неоліту).  

О. О. Грицюта з 2012 р. проводить технологічні та трасологічні дослідження на базі пам’яток кам’яного віку біля с. Анетівка (Доманівський р-н Миколаївської обл.).

О. М. Присяжнюком було здійснене дослідження становлення і розвитку системи охорони культурної спадщини Одеської області. За допомогою координації та використання всіх наукових, технічних, культурних можливостей Одеського регіону та здійснення комплексного дослідження визначено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області та виділено дві основні історичні складові її розвитку, це – існування радянської системи органів охорони пам’яток історії та культури Одещині і формування нової системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області за часів незалежної України.

Інший, історико-методологічний напрямок досліджень кафедри спрямований на осягнення минулого як «цілісної матерії». Ю. А. Добролюбська, В. В. Окорокова та О. Є. Ліхачова у своїх працях ставлять питання про необхідність глобального синтезу історичного знання на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу й метатеорії. Розробка та результати цього напрямку досліджень висвітлені у докторській дисертації Ю. А. Добролюбської «Типологія сучасної системи філософії історії» (2011), у кандидатських дисертаціях В. В. Окорокової «Утопія як елемент суспільної свідомості перехідного часу» (2010) та О. Є. Лихачової «Наукова, публіцистична та державна діяльність О. І. Георгієвського» (2011), а також у монографії Ю. А. Добролюбської «Філософія історії: типи та моделі» (2010) та у навчальному посібнику з грифом МОН, МСУ В. В. Окорокової «Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія» (2012).

Практично-педагогічний напрям наукових досліджень кафедри представлений розробками Л. Г. Яновської, В. М. Букача, Н. М. Бакланової. В їх працях аналізуються сучасні проблеми правового виховання студентської молоді, форми та методи формування правової культури студентів вищих навчальних закладів, особлива увага приділяється педагогічним та інформаційним технологіям у викладанні історії, підготовці майбутніх учителів історії до застосування технології особистісне орієнтованого навчання в професійній діяльності.

Кафедра активно готує нові молоді науково-педагогічні кадри. Так, у 2016 році відбулися захисти дисертаційних досліджень аспірантів та пошукувачів: Кучерука Олега Олексійовича «Трансформація молодіжної свідомості в контексті масової культури: соціально-філософський аспект» (на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії, науковий керівник – д. філос. н., проф. Ю. А. Добролюбська) та Бігунової Юлії Володимирівни «Підготовка майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності з учнями на Півдні України» (на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю   13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, науковий керівник – к. пед. н., доц. Л. Г. Яновська).

Напрямки наукових досліджень викладачів кафедри мають своє втілення у керівництві науковою роботою студентів, магістрів, аспірантів. Постійно працює археологічний гурток, наукова проблемна група з всесвітньої історії, найкращі доповіді студентів на засіданнях групи рекомендуються до участі у започаткованій з 2006 року конференції студентів, магістрантів та молодих учених «Історіосфера». Переважна більшість її учасників – студенти спеціальності «історія». За результатами конференції кращі доповіді складають зібрання тез та матеріалів. За 2006-2016 роки вийшли з друку одинадцять зібрань матеріалів «Історіосфера», які містять чотири основні розділи: філософія історії та культурна антропологія, археологія та історичне краєзнавство, історія цивілізацій стародавності та середньовіччя, цивілізаційні проблеми нової та новітньої історії. Відповідальний редактор збірки – Ю. А. Добролюбська. За одинадцять років в конференціях взяли участь близько 2500 студентів. Серед опублікованих робіт доповіді (тези доповідей) студентів Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Одеського національного політехнічного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Білгород-Дністровського Державного аграрного технікуму, Балтського педагогічного училища, Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва та архітектури.

Результати наукової роботи стають невід’ємною складовою матеріалів щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід і сучасність». Цю конференцію було започатковано в 1995 році. Збірки матеріалів конференції «Історичний досвід і сучасність» містять матеріали з історії, політології, правознавства, мовознавства та літературознавства, психології та педагогіки, присвячені проблемам розвитку культури та науки. Окремі випуски матеріалів присвячуються визначним подіям світової та української історії. Так, випуск № 17 був присвячений 65-річчю визволення України від німецько-фашистських   загарбників, а випуск № 18 – 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. За 19 років в конференції взяли участь майже 8000 студентів вищих навчальних закладів Одеси, Запоріжжя, Черкас, Миколаєва, Херсона, Кіровограда, Житомира, Сум, Ізмаїла, Слов’янська.  

 

Організаційна робота

Викладачі кафедри всесвітньої історії та методології науки постійно приймають участь в організації пізнавальних культурних заходів та екскурсій на базі Одеського художнього музею, Одеського археологічного музею НАНУ, Одеського палеонтологічного музею, Одеського історико-краєзнавчого музею, Музею західного та східного мистецтва, Музею приватних колекцій імені О. В. Блещунова, музею МВД.

Викладачі кафедри регулярно проводять організаційні та виховні заходи у гуртожитках університету, під час проведення педагогічної практики та протягом всього навчального року ведуть активну профорієнтаційну роботу у загальноосвітніх навчальних закладах міста Одеси та області, О. Є. Ліхачова, О. О. Грицюта, О. М. Присяжнюк, Л. Г. Яновська та Н. М. Бакланова ведуть кураторську роботу згідно планів.

Ю. А. Добролюбська є членом спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій з філософії, редакційних колегій фахових видань.

Щороку кафедра проводить наукові конференції студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених «Історіосфера» та «Історичний досвід і сучасність», «Гуманітарна наука в умовах розвитку інформаційного суспільства».

 

Загальні відомості

У 1990 р. за ініціативою зав. кафедри політичної історії і філософії доц. В’ячеслава Івановича Шамко була організована історико-філологічна група на базі факультету початкового навчання. Перший набір студентів на подвійну спеціальність «Українська мова і література та історія» на денну форму навчання було здійснено у 1991 р. Навчальний процес забезпечували фахові кафедра української мови та літератури (зав. – к. філол. н., доц. Володимир Іванович Сподарець) та кафедра політичної історії та філософії (зав. – к. іст. н, доц. В’ячеслав Іванович Шамко), на базі якої у вересні 1992 р. були утворені кафедра всесвітньої історії та кафедра історії України (зав. – к. іст. н. проф. Володимир Михайлович Чумак). В’ячеслав Іванович Шамко керував кафедрою всесвітньої історії з моменту її заснування до квітня 2002 р. коли він склав обов’язки завідувача кафедри в зв’язку з переходом на роботу до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. В. І. Шамко помер 22 травня 2003 р. Він підготував 19 кандидатів історичних і політичних наук, був автором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, серед яких – 7 монографій. Його учні, викладачі факультету та кафедри у 2009 та у 2014 році прийняли участь у підготовці І та ІІ частин наукової збірки «Життя і пам'ять», присвяченої пам’яті В. І. Шамко.

 

 

Контакти

адреса: Фонтанська дорога, 4, ауд. № 327

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Останнє оновлення: Субота, 27 травня 2017, 14:39

    

  fnsnf visegrad fundУрядовий контактний центр                                                                  eua konfucius    
  tempus pedpresa mon.gov observatory