Кафедра всесвітньої історії та методології науки

Загальні відомості
Науково-педагогічний склад
Навчальна робота
Методична робота
Наукова робота
Організаційна робота
Контакти
Анотації програм 2018-2019 навчального року

Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Науково-педагогічний склад

Юлія Андріївна Добролюбська – д. філос. н., професор, зав. кафедри всесвітньої історії та методології науки

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни: «Історія середніх віків», «Історія країн Азії та Африки в середні віки», «Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки», авторські спецкурси «Історична генеалогія», «Всесвітня історія у художній літературі». Постійно керує курсовими та магістерськими роботами. 

Методична робота. Ю. А. Добролюбська – укладач і перекладач хрестоматії «Західноєвропейське середньовіччя XI-XV ст.» – збірки документів, вперше виданих українською мовою та тематичної хрестоматії «Історія середніх віків». Укладач методичних рекомендацій та програм курсів для студентів спеціальності Середня освіта  (історія): «Історія середніх віків», «Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки», «Історія країн Азії та Африки у середні віки», «Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки», «Історична генеалогія», «Всесвітня історія у художній літературі», «Історія культур Давньої Америки, а також «Основних вимог до написання та оформлення кваліфікаційних робіт».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Ю. А. Добролюбською започатковані щорічні наукові конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених і серійне наукове видання «Історіосфера» (відп. редактор) де публікуються найкращі матеріали. Перший випуск «Історіосфери» видано у 2006 р.

Ю. А. Добролюбська є також членом та заступником голови спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій з філософії.

Кандидатська дисертація на тему «Антропологічна методологія історичних процесів», 1999.

Докторська дисертація на тему «Типологія сучасної системи філософії історії», 2011 р. Дослідження присвячені типології сучасної філософії історії в контексті системного підходу. Запропоноване визначення об’єкту та предмету філософії історії, виділені ключові підсистеми сучасної філософії історії. Надана конструктивна оцінка методології історичної школи «Анналів», встановлені характерні риси та особливості розуміння ментальності як основи пізнавальної теорії. Проаналізована специфіка антропологічної методології вивчення історичних процесів як некласичної ментальної підсистеми філософії історії. Прояснений механізм постмодерністських інновацій в філософії історії, особливості застосування постмодерністського підходу до дослідження історичних процесів та специфіка дослідницької стратегії. Співвіднесені методологічні протиріччя та точки перетину між класичним трактуванням історичного процесу, некласичною ментальною та постмодерністською підсистемами. Доведене існування постнеокласичної підсистеми філософії історії та наявність її когнітивної стратегії.

Типологія сучасної системи філософії історії: автореф. дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.03 [Електронний ресурс] / Ю. А. Добролюбська; Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – О., 2011. – 36 с. – укp.  http://www.nbuv.gov.ua/ard/2011/11DYASFI.zip

 

Вибрані наукові праці:

Добролюбська Ю. А. Когнітивна стратегія постнеокласичної філософії історії / Ю. А. Добролюбська // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – Вип. 72. – К.: ВІР УАН, 2013. – С.383-389. http://www.gileya.org/index.php?ng=library&cont=long&id=91

Добролюбська Ю. А. Шляхи трансформації історичної освіти у ракурсі постмодернізму / Ю. А. Добролюбська // Перспективи. – № 4 (58). – 2013 . – С. 35-40.

Добролюбська Ю. А. Принцип холізму в постнеокласичній філософії історії / Ю. А. Добролюбська // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – №3 (17) березень 2014. – Дніпропетровськ, 2014. – С. 6-11.

https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/445

Історія середніх віків. Тематична хрестоматія / Ю. А. Добролюбська. –  Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2014. – 232 с. https://issuu.com/ldobrol/docs/istoria_serednih_vikiv--tematichna_

Добролюбська Ю. А. Забута теорія економічної політики італійського просвітника Фердінандо Галіані  / Ю. А. Добролюбська // Історичні студії суспільного прогресу. – №4. – 2016. – С. 56-63. http://issp.gnpu.edu.ua/uk/content/istorychni-studiyi-suspilnogo-progresu-no4

Добролюбська Ю. А. Маловідома спадщина Християна Фюрхтеготта Геллерта / Ю. А. Добролюбська // Гілея : науковий вісник : зб. наук. пр. – Вип. 125. – Київ : Гілея, 2017. – С. 182–187. http://www.gileya.org/index.php?ng=library&cont=long&id=150

Соціальна пам'ять в історіографічній традиції «Анналів» / Ю. А. Добролюбська // Наукове пізнання: методологія та технологія. – Вип. 1 (40). – 2018. – С. 45-51.

Наталія Михайлівна Бакланова – кандидат політичних наук, доцент, працює на кафедрі всесвітньої історії з 1994 року. Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за темою «Політичні процеси та культурологічні проблеми в умовах становлення тоталітаризму (на прикладі України в 20-х роках)», 1996 р. В рамках дисертації було досліджено процес становлення незалежної демократичної України, утвердження в державі принципів свободи, гуманізму, новий політичний статус країни, духовне відродження нації і зростання національної свідомості народу. Звернення до сторінок соціальної  пам’яті 20-х років ХХ століття, критичний аналіз змісту, форм і методів діяльності партійних, державних і громадських структур з питань формування культурної політики в Україні дозволив глибше зрозуміти причини сучасних різноманітних суперечностей в сферах політичного, соціально-економічного і духовного життя, зумовив формування практичних рекомендацій, спрямованих на духовне відродження українського народу.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни «Історія української культури», «Культурологія», «Історія правових та політичних вчень», «Теорія держави і права».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання». Підрозділ науково-дослідної роботи – «Соціально-культурні аспекти в історичному вимірі». 

Коло наукових інтересів Н. М. Бакланової – правове виховання студентської молоді, формування та підвищення рівня її правової культури,кризи національно-патріотичного виховання; проблеми методології, засобів та умов формування  компетентності (зокрема, правової) майбутніх учителів; методи впровадження моделей  співжиття індивідів у сучасному полікультурному просторі; механізми застосування педагогічних технологій в учбовий процес вищих закладів.

Н. М. Бакланова у співавторстві зі студентами займається науково-дослідницькою роботою, їх доповіді на наукових студентських конференціях опубліковані в  збірках.

Вибрані наукові праці:

Бакланова Н. М. Особливості викладання теми: «Теоретичні концепти громадянського суспільства: Історія і сучасність» з дисципліни «Історія політико-правових вчень» / Н. Бакланова, Є. Паламарчук // Науковий вісник ПНПУ ім. К.Д.Ушинського: зб. наук. праць. – Одеса, 2015.- .№3. - С.110-118

Бакланова Н. М. Формування правової компетентності майбутніх учителів / Н. М. Бакланова // Освітологічний дискурс №2(14) (2016) http://od.kubg.edu.ua

Бакланова Н. М. Сучасна освітня політика у вихованні молоді / Н. М. Бакланова // Европейская ассоциация педагогов и психологов “Science”. "The Unity of Science". Vienna, Austria, 2016, June.  -С.13-16

Бакланова Н. М. Механізми етнокультурного виховання молоді у сучасному суспільстві / Н. М. Бакланова // Herald pedagogiki. Nauka i Praktyka. Вестник  педагогики. Наука и практика: науч. журнал. - Варшава, 2016.- № 19-20 (08.2016). - C.20-23

Бакланова Н. М. Мовна особистість студентів-туркменів в аспекті міжкультурної комунікації / Н. М. Бакланова // Європейська асоціація педагогів і психологів. Міжнародний  науковий журнал "The Unity of Science",Vienna, Austria, 2017. -С.23-25

Бакланова Н. М. Наукове осмислення образності слова у вивченні «Культурології» / Н. М. Бакланова // Культура України: зб. наук. праць; Серія: «Культурологія» / [за заг. ред. В.М.Шейка.],  Х.: ХДАК, 2017.- Вип. № 58. – С. 8-16

Бакланова Н. М. Мовна картина світу студентів-туркменів у соціолінгвістичному аспекті / Н. М. Бакланова, С. В. Форманова // Science and Education a New Dimension Pedagogy and Psychology //www.seanewdim.com. 2017. - С.18-21

Валерій Михайлович Букач – кандидат історичних наук, доцент, приват-професор,  учень В. І. Шамка, працює на кафедрі всесвітньої історії та методології науки з 1992 року. Він захистив кандидатську дисертацію за темою: «Національна політика в Україні 1921-1925 рр.» (1994 р.). В рамках роботи над даним дослідженням він визначив етапи політики українізації 1921-1925 рр., сформулював основні напрямки політики щодо національних меншин, визначив етапи еволюції преси в Україні першої половини 1920-х років. Коло наукових інтересів В. М. Букача охоплює проблеми національно-культурної політики, питання впливу особистості на історичні події, розвитку науки і культури.

Навчальна та методична робота. Викладає навчальні дисципліни «Історія української культури», «Культурологія». Є укладачем методичних рекомендацій та навчальних програм за вимогами кредитно-модульної системи для студентів різних напрямів підготовки та спеціальностей.  

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Розділ науково-дослідної роботи – «Культурологічні аспекти історичного пізнання».

В. М. Букач є автором 152 опублікованих робіт, серед яких перші короткі біографічні довідники «Політичне керівництво Союзу РСР і Української РСР» та «Женщины – политические деятели Союза ССР». Він також є відповідальним редактором збірки тез і матеріалів щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід та сучасність» і укладачем біобібліографічних довідників «Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах» (2005 р.), «З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: Випускники» (2012 р.)                                         

За досягнення в галузі науки і освіти нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України».

Вибрані наукові праці:

Букач В. М. Про ліквідацію неписьменності на Україні в 1921 – 1925 роках / В. М. Букач // Історичний досвід і сучасність: Матеріали (доповіді) ХІХ наукової студентської конференції. – Вип. 25. – Одеса: ПНПУ, 2013. –              С. 1–5.

Букач В. М. Запозичення в українській мові / В. М. Букач, О. Харченко // Історичний досвід і сучасність: Матеріали (доповіді) ХХ наукової студентської конференції. – Вип. 27. – Одеса: ПНПУ, 2014. – С. 13–20.

Букач В. М. Кафедра: минуле і сучасність / В. М. Букач // Життя і пам'ять: Науковий збірник, присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко. –  Вип. 2. – Одеса: Homeless Publishing, 2015. – С. 8–16.

Букач В. М. Краєзнавство та навчально-виховний процес / В. М. Букач // Життя і пам'ять: Науковий збірник, присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко. – Вип. 2. – Одеса: Homeless Publishing, 2015. – С. 30–35.

Букач В. М. Школьные здания Одессы – памятники архитектуры / В. М. Букач, А. Буйневич // Історичний досвід і сучасність: Матеріали ХХІІ наукової студентської конференції. – Вип. 30. – Одеса: ПНПУ, 2016. –  С. 23–26.

Букач В. М. Правова культура / В. М. Букач // Актуальні питання державно-правового розвитку України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Каравела, 2017. – С. 10–12.

Букач В. М. Краєзнавство у початковій школі / В. М. Букач // Глобальні виклики педагогічної освіти в університетському просторі: Матеріали ІІІ міжнародного конгресу. – Одеса: ПНПУ, 2017. – С. 143–144.

Букач В. М. Батьківщинознавство як елемент освіти / В. М. Букач // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Серія: Педагогічні науки. – 2017. – № 2 (115). – С. 21–25.

Букач В. М. Поводир у свою країну / В. М. Букач, М. Засуха // Історичний досвід і сучасність: Матеріали ХХІV наукової студентської конференції. – Вип. 35. – Одеса: ПНПУ, 2018. – С. 95–101.

Букач В. М. История Одессы в художественной литературе / В. М. Букач // Життя і пам'ять: Науковий збірник, присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко. – Вип. 3. – Одеса: Homeless Publishing, 2018. – С. 31–48.

Організаційна робота. В. М. Букач започаткував в 1994 році проведення щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід і сучасність». За 24 роки під його керівництвом було опубліковано 549 самостійних студентських доповідей (тез доповідей) та 222 співавторські роботи  студентів та викладачів.

Підвищення кваліфікації. Одеський національний політехнічний університет, кафедра культурології та мистецтвознавства, стажування за програмою «Культурологія: теорія та історія культури», 15. 11. 2016 р. – 15. 12. 2016 р.

Оксана Олександрівна Грицюта – к. іст. н., доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

У 1998 – 2001 рр. – завідувач масовим відділом Одеського історико-краєзнавчого музею. З 2002 по 2015 рр. – старший викладач кафедри політології Гуманітарного факультету Одеського національного політехнічного університету.

У 2010 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «Історія науки і техніки» на тему «Роль механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства у розгортанні досліджень в галузі залізничного транспорту».

Коло наукових інтересів: історія науки і техніки, історія археологічних досліджень в Україні

 Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Розділ науково-дослідної роботи – історія історичної науки, історія наукових товариств

Навчальна робота: викладає дисципліни «Антропологія», «Історія середніх віків» (ч. 1), «Історія мистецтва» «Історія історичної науки», «Історія науково-технічного прогресу».

 Вибрані наукові праці:

Грицюта О. О. Діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства у 1888 р. / О. О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 29. – С. 65-72.   

Грицюта О. О. Причини створення та початковий етап діяльності Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства / О. О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 30. – С. 58-64.

Грицюта О. О. Діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в складі технічних дорадчих з’їздів інженерів служби тяги та рухомого складу / О. О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 36. – С. 121-123

Грицюта О. О. Становлення та розвиток залізничної мережі на Україні у другій половині ХІХ ст. / О. О. Грицюта // Науковий вісник: Зб. наук. праць. – № 7 (85). – 2009. – С. 32-44.

Грицюта О. О. Внесок А. А. Холодецького в розвиток досліджень в галузі залізничної колії / О. О. Грицюта  // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 37. – С. 81-88.

Грицюта О. А. Развитие идей об эксплуатации железных дорог в Киевском отделении Русского технического общества / О. А. Грицюта // Материалы ХХУІІІ Международной годичной конференции Санкт-Петербургского отделения Национального комитета по истории и философии науки и техники РАН «Санкт-Петербург как научный центр исследований в области космоса». – Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. – СПб., 2007. – С. 221-223.

Грицюта О. О. Механіко-будівний відділ Київського відділення Російського технічного товариства як осередок з досліджень в галузі залізничної техніки на Півдні України у другій пол. ХІХ ст. / О. О. Грицюта // ОДІСОС : Актуальні проблеми історії, археології та етнології: Зб. наук. праць. – 2009. – С. 97-104.

Грицюта О. О. Науково-просвітницька та педагогічна діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства / О. О. Грицюта // Матеріали VІ Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії техніки» Київ, 4-5 грудня 2008 р. – Київ, 2009. – С. 119-122.

Грицюта О. О. Всеросійські археологічні з’їзди як форма організації вітчизняної археологічної науки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / О. О. Грицюта // Матеріали доповідей Шостих наукових читань присвячених діяльності О. П. Бородіна (1848-1898). – Київ, 10 жовтня 2010 р. – Київ, 2010. – С. 36-40.

Грицюта О. О. Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту / О. О. Грицюта // Питання історії науки і техніки. – 2012. – № 2. – С. 20-26.

Грицюта О. А. Вопросы методологии науки на археологических съездах ІІ половины ХIХ в. / О. А. Грицюта  // Человек в истории и культуре. Выпуск 2. Мемориальный сборник материалов и исследований в память лауреата Государственной премии Украины, академика РАЕН, профессора Владимира Никифоровича Станко / Отв. ред. А. А. Пригарин. – Одесса : Смил, 2012. – С. 576-579.

Грицюта О. О. Роль механіко-будівного відділу київського відділення російського технічного товариства у розгортанні наукових досліджень в галузі залізничного транспорту. / О. О. Грицюта //  Історія науки і техніки Збірник наукових праць. Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О.П. Бородіна. – Вип. 9. – 2016.– С.  11-18

Грицюта О. О. Археологічні дослідження південної Бессарабії в історичному товаристві Нестора–літописця. / О. О. Грицюта  //  Історія науки і техніки Збірник наукових праць. Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О.П. Бородіна. – Вип. 10. – 2017.– С.  150-156

Грицюта О. О. Участь Історичного товариства Нестора-Літописця в роботі ХІІ археологічного з’їзду в Харкові. / О. О. Грицюта  //  Історія науки і техніки Збірник наукових праць. Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О.П. Бородіна. – Вип. 11. – 2017.– С. 159-167

Грицюта О. О. Наукові пошуки Історичного товариства Нестора-літописця в гаулзі археолгіїї. / О. О. Грицюта //  Історія науки і техніки Збірник наукових праць. Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О.П. Бородіна. – Вип. 12. – 2018.– С.  124-134

Ольга Євгенівна Ліхачова – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

У жовтні 2011 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Наукова, публіцистична та державна діяльність О. І. Георгієвського». В дисертації була досліджена діяльність та інтелектуальна спадщина О. І. Георгієвського в контексті суспільно-політичного, державного, культурного і наукового розвитку Російської імперії другої половини XIX – початку XX ст. Крізь призму біографічного методу було здійснено аналіз соціально-політичної, культурної, наукової атмосфери відповідної епохи.

Розділ науково-дослідної роботи – «Історія становлення та еволюції освіти на Півдні України у ІІ половині ХІХ ст.»

О. Є. Ліхачова досліджує основні напрямки реформ у сфері народної освіти на півдні України у другій половині XIX ст., приділяючи основну увагу становленню системи класичної освіти. У останній період нею було досліджено ряд питань, які торкались особливостей розвитку системи освіти у Західній Європі, а саме, досліджено наукову біографію видатного історика та економіста Карла Рау.

Навчальна робота. Викладає дисципліни : «Нова та новітня історія Західної Європи та Америки», «Сучасна історіографія зарубіжних країн», «Основи наукових досліджень та бібліографія», «Історична біографістика», «Історія туризму».

Вибрані наукові праці:

Ліхачова О.  Є. Наукова, публіцистична та державна діяльність О. І. Георгієвського: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Одеса: Астропринт, 2011. – 18 с.

Ліхачова О.  Є. Передові статті О. І. Георгієвського з приводу Польського повстання 1863-1864 рр. у «Московских ведомостях» / О. Є. Ліхачова // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Зб. наук. пр. – Запоріжжя : ЗНУ, 2014. – Вип. 41. – С. 253-256.

Ліхачова О.  Є. О. І. Георгієвський та дослідження питань історичного розвитку Галлії / О.  Є.  Ліхачова // Гілея : науковий вісник : зб. наук. пр. – Вип. 94. – Київ : ВІР УАН, 2015. –С. 90-94.

Ліхачова О. Є. Дослідження досвіду західноєвропейського реформізму у статтях О. І. Георгієвського / О. Є.  Ліхачова // Грані : науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – (березень 2015 р.). – Дніпропетровськ, 2015. –   № 3 (119). – С. 157-162.

Ліхачова О. Є. Основні етапи дослідження інтелектуальної біографії О. І. Георгієвського / О. Є.  Ліхачова  // Грані. Науково-теоретичний альманах. – 2016. – № 8 (136). – серпень. – С.  190–197.

Ліхачова О. Є. Джерельна база дослідження наукової біографії педагога та освітянина О. І. Георгієвського (1830–1911) / О. Є.  Ліхачова  //  Рукописна та книжкова спадщина України : археограф. досліджень унікальних архівних та бібліотечних  фондів. – Київ, 2016. – Вип. 20. – C.  378-390.

Ліхачова О. Є. Особливості становлення та чинники формування світогляду Карла Рау / О. Є.  Ліхачова  // Емінак. Науковий щоквартальник. – № 3(19). – 2017. – С. 117–121.

Ліхачова О. Є. «Журнал министерства народного просвещения» про створення іменних благодійних стипендій / О. Є.  Ліхачова  // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2018. – Вип.50. – С.  187–194.

Віра Вікторівна Окорокова – кандидат філософських наук, доцент.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Історія): «Історія держави та права України», «Історія держави та права зарубіжних країн», «Історія римського права», «Історія стародавнього Сходу», «Новітня історія країн Азії та Африки», «Філософія історії».

Методична робота. В. В. Окорокова є автором хрестоматії з грифом МОН та МіС України «Західноєвропейська утопія XVІІІ століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва» (2012), в якій розглянуто утопічну думку західноєвропейських мислителів XVIII століття (переважно англійських та французьких) у всій повноті їх соціально-політичного проектування та розвитку духовної культури в ідеальному суспільстві, що пропонувався. Головну увагу приділено тим матеріалам, які розкривають своєрідність ідеологічних уявлень за часів епохи Просвітництва. Практичну значущість даної хрестоматії надає можливість її широкого використання не лише в межах курсу «Філософія історії», а й в низці інших подібних курсів та спецкурсів по проблемам утопії, що викладаються на факультетах гуманітарного профілю (історія, філософія, культурологія).

Згідно до структури означеної вище хрестоматії було розроблено спецкурс «Західноєвропейська утопія епохи Просвітництва» для студентів ІV курсу спеціальності «історія».

Разом з цим В. В. Окорокова є укладачем методичних рекомендацій та програм курсів за вимогами кредитно-модульної системи: «Історія держави та права України», «Історія держави та права зарубіжних країн», «Історія історичної науки», «Новітня історія країн Азії та Африки», «Філософія історії», «Історія Стародавнього Сходу».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Розділ науково-дослідної роботи – «Утопічний вимір трансформаційних процесів в суспільному середовищі».

У 2010 р. було захищено кандидатську дисертацію на тему «Утопія як елемент суспільної свідомості перехідного часу» за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії та присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук. Вперше в українській філософській думці було здійснено детальний аналіз утопії в якості елементу суспільної свідомості перехідного часу, проаналізовано гносеологію джерельних витоків утопії та її аксіологічну цінність як соціального явища. Визначено саме поняття «утопія» - це ідеальний образ досконалого суспільного устрою, що виступає продуктом соціального буття людини. Звідси випливає один з головних аспектів новизни дисертаційного дослідження – утопія характеризує собою не тільки якійсь фантазії, безплідні прогнозування, а це насамперед, відображення суб’єктивної реальності людей, соціального буття в певних умовах. Реконструйовано тісний взаємозв’язок утопії та перехідного часу та розглянуто прогностичну роль утопії в кризові для суспільства часи. Також, надано визначення перехідного часу в якості такого часу, що знаходиться між двома якісно різними станами суспільства. Фундаментальною його рисою виступає якість, перехід соціальної системи на якісно новий рівень свого буття.  

Утопія як елемент суспільної свідомості перехідного часу: автореферат дисертації кандидата філософських наук: 09.00.03 / В. В. Окорокова; Південноукраїнський національний педагогічний університет імені    К. Д. Ушинського. — О., 2010. — 17 с. — укp.

В. В. Окорокова є головою Ради молодих учених та спеціалістів університету. Зусиллями Ради молодих учених та спеціалістів щороку з 2014 року проводиться всеукраїнська науково-практична конференція «Гуманітарна наука в умовах розвитку інформаційного суспільства». Наукові доповіді студентів, аспірантів та викладачів, які приймали участь в науково-практичних конференціях, було відображено у збірках статей.

Вибрані наукові праці:

Окорокова В. В. Основи проблеми ідеального у вивченні утопії як явища / В. В. Окорокова // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – Вип. 74 (№ 7). – Київ: ВІР УАН, 2013. – С. 193-195.

Окорокова В. В. Проблема явища техно-утопії в умовах сучасної інформаційної трансформації суспільства / В. В. Окорокова // Методологія та технологія сучасного філософського пізнання: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції, 29-30 травня 2014 р. – Одеса: ПНПУ. – С. 31-32.

Окорокова В. В. Індивідуалістичні засади інформаційного суспільства та їх вираження в утопіях майбутнього / В. В. Окорокова // Гілея : науковий вісник : збірник наукових праць. – Вип. 90 (11).  – Київ: ВІР УАН, 2014. – С. 191-194.

Окорокова В. В. Проблема політичної конструкції суспільних відносин в технократичній утопії (на прикладі «Комп’ютопії» Й. Масуди) / В. В. Окорокова // Грані: науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - № 1 (117). – 2015. – С. 6 – 11.

Окорокова В. В. Компенсаторна функція в утопії як одна з ознак її спорідненості з віртуальною реальністю / В. В. Окорокова // Грані: науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - № 12/2  (128). – 2015. – С. 25 – 29.

Окорокова В. В. Утопічні мотиви прогресистського підходу Ж.А. Кондорсе в праці «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» 1794 р. / В. В. Окорокова // Актуальні проблеми філософії та соціології. – Вип. 16. – Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2017. – С. 78 – 81.

Окорокова В. В. Трансформація суспільного ідеалу в інформаційному суспільстві як основа сучасної утопії / В. В. Окорокова // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – Вип. 125 (10). – К.: «Видавництво «Гілея», 2017. – С. 297 – 301.

Окорокова В. В. Специфіка пульсації утопічної думки в історії суспільства / В. В. Окорокова // Наукове пізнання: методологія та технологія: науковий журнал. – Вип. 1 (38). – Одеса: ПНПУ імені К.Д. Ушинського, 2017. – С. 66 – 71.

Окорокова В. В. Поняття соціальної реальності в філософії П. Бергера та Т. Лукмана / В. В. Окорокова // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. – К. : «Видавництво «Гілея», 2018. – Вип. 134 (7). – С. 208 – 211.

Окорокова В. В. Постмодерністське розуміння соціальної реальності / В. В. Окорокова // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. – К. : «Видавництво «Гілея», 2018. – Вип. 135 (8). – С. 218 – 221.

Олексій Миколайович Присяжнюк – к. іст. н., юрист, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни: «Археологія», «Нумізматика», «Історія південних та західних слов’ян», «Конституційне право України», спеціальні курси: «Вступ до спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство»», «Історія музейної справи», «Історія музейної справи в Україні», «Основи атрибуції та експертизи пам’яток», «Охорона культурної спадщини України», керує археологічною практикою.

Методична робота. Укладач навчальних програм курсів для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство:  «Археологія», «Нумізматика», «Історія південних та західних слов’ян», «Конституційне право України», спеціальні курси: «Вступ до спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство»», «Історія музейної справи», «Історія музейної справи в Україні», «Основи атрибуції та експертизи пам’яток», спеціального курсу «Охорона культурної спадщини України».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Розділ науково-дослідної роботи – «Історико-правові аспекти охорони культурної спадщини».

Кандидатська дисертація на тему «Становлення і розвиток системи охорони культурної спадщини Одеської області (1944-2009 рр.)», захищена в 2010 р. Дисертація присвячена дослідженню проблеми становлення і розвитку системи охорони культурної спадщини Одеської області. За допомогою координації та використанні всіх наукових, технічних, культурних можливостей Одеського регіону та здійснення комплексного дослідження визначено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області та виділено дві основні історичні складові її розвитку, це – існування радянської системи органів охорони пам’яток історії та культури Одещині і формування нової системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області за часів незалежної України. Узагальнено сучасний пам’яткоохоронний досвід та розроблено практичні рекомендації щодо поліпшення сучасної пам′яткоохоронної роботи в регіоні.

Наукові інтереси: історико-правові аспекти охорони культурної спадщини; технологічні інновації та реконструкції в археології; історія та теорія археології.

Вибрані наукові праці:

Присяжнюк О. М. Використання методу картографування у вивченні стародавньої історії Північно-Західного Причорномор’я / О. М. Присяжнюк // Інтелегенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. – Вип. 5. Серія: історія. – Одеса: Астропрінт, 2005. – С. 17-21. (http://history-power.com/images/vipuski/2005_5/iiv_2005_5_4.pdf).

Присяжнюк О. М. Історія формування системи охорони пам'яток культурної спадщини в Одеській області (20—80-ті рр. XX ст.) / О. М. Присяжнюк // Інтелегенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. – Вип. 13. Серія: історія. – Одеса: Астропрінт, 2008. – С. 136-148. (http://www.stattionline.org.ua/histori/114/21287-istoriya-formuvannya-sistemi-oxoroni-pam%D2%91yatok-kulturno%D1%97-spadshhini-v-odeskij-oblasti-20-80-ti-rr-xx-st.html).

Присяжнюк О. М. Діяльність державних органів з охорони пам’яток історії та культури на Одещині 1945-1991 років / О. М. Присяжнюк // Інтелегенція і влада: мат-ли п’ятої Всеукр. наук. конф. 24-25 груд. 2009 р., м. Одеса / Одеський нац. Політех. Ун-т: у 3 ч. – Одесса, 2009. – Ч. 3. – С. 131-146. (http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14267/04_Prisyazhnyuk.pdf?sequence=1).

Присяжнюк О. М. Виникнення та діяльність державних органів охорони пам’яток Одещини 1945–1991 рр. / О. М. Присяжнюк // Культура народів Причорномор’я. – 2009. – № 169. – С. 68–74.

Присяжнюк О. М. Історія дослідження системи охорони пам’яток історії та культури Одеської області (1945–1991 рр.). / О. М. Присяжнюк // Культура народів Причорномор’я. – 2009. – № 171. – С. 24–29. (http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/35181/04-Prusagjnjyk.pdf?sequence=1).

Присяжнюк О. М. Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945–1991 рр.). / О. М. Присяжнюк // Питання історії науки і техніки. – 2009. – № 4 (12). – С. 56–68.

Присяжнюк О. М. Діяльність громадських організацій з охорони пам'яток Одещини 1945-1991 рр. / О. М. Присяжнюк // Праці Центру пам’яткознавства. / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – 2009. – Вип. 16. – С. 29–42. (http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14267/04_Prisyazhnyuk.pdf?sequence=1).

Присяжнюк О. М. Висвітлення проблеми розбудови системи охорони памёяток Одеської області в радянській літературі / О. М. Присяжнюк // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Вип. 108. – Т. 121. Історія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – С. 110–114. (http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2010/121-108-20.pdf).

Присяжнюк О. М. Спроби систематизації краєзнавчих матеріалів по пам’ятках історії та культури Одеської області 60–80 рр. ХХ ст. / О. М. Присяжнюк // Історичний архів: Наукові студії: Зб. наук. праць./ Чорноморський державний університет ім. Петра Могили. – 2009. – Вип. 3. – С.14–20. (http://history.org.ua/JournALL/kraj/kraj_2009_3/5.pdf).

Присяжнюк О. М. Одеський археологічний музей та Одеське археологічне товариство у вивченні пам’яток археології на Одещині 1945-1991 рр. / О. М. Присяжнюк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. праць. / Нац. заповідн. «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К.; Глухів, 2009. – Вип. 2:. Матеріали. Восьмої наук.-практ. конф. «Сіверщина в історії України» (м. Глухів, 15–16 жовтня 2009 р.). – С. 15–18. (http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16772/04-Prisyazhnyuk.pdf).

Присяжнюк О. М. Віхи дослідження та сучасний стан пам’яток археологічної спадщини м. Ізмаїл / О. М. Присяжнюк // Історіосфера : Матеріали ІХ  наукової конференції викладачів, аспірантів та молодих вчених історико-філософського відділення ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – Одеса : ПНПУ, 3-4 квітня 2015. – С. 53-57.

Присяжнюк О. М. Підземний монастир «Гетсиманський сад»: шлях від об’єкту до пам’ятки культурної спадщини / О. М. Присяжнюк // Історіосфера. Матеріали Одинадцятої наукової конференції викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих учених Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. (м. Одеса, 3-4 квітня). – Одеса: ПНПУ, 3-4 квітня 2016. – С. 37-43.

Присяжнюк О. М.  Сучасність та перспективи застосування новітніх технологій у пам’яткоохоронній та музейній справі / О. М. Присяжнюк // Історіосфера. Матеріали Дванадцятої наукової конференції викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих учених Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. — Одеса : Ун-т Ушинського, 7–8 квітня 2017. - С 78-82.

Присяжнюк О. М.  Джерельна база дослідження історії формування системи охорони пам’яток культурної спадщини Одещини / О. М. Присяжнюк // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. Ред. В. М. Вашкевич. – К.: «Видавництво «Гілея», 2017. – Вип. 125 (10). – С. 123-129.

Присяжнюк О. М.  Процес інституалізації об’єкта культурної спадщини на прикладі пам’ятки історії, архітектури - Підземний монастир «Гетсиманський сад» / О. М. Присяжнюк // Емінак. Науковий щоквартальник. – № 3(19). – 2017. – С. 111–116. (http://oaji.net/articles/2017/294-1521563394.pdf).

Лариса Григорівна Яновська – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки.

Навчальна робота. Викладає навчальні дисципліни: «Теорія та методика викладання історії», «Методика викладання історичних дисциплін у ЗВО», «Шкільний курс історії та методика його викладання».

Методична робота. Укладач методичних рекомендацій та програм курсів за вимогами кредитно-модульної системи для студентів напряму підготовки та спеціальності «історія»: «Теорія та методика викладання історії», «Методика викладання історичних дисциплін у ЗВО», «Шкільний курс історії та методика його викладання», «Основи Конституційного права», «Правознавство», «Адміністративне право України».

Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання»

Розділ науково-дослідної роботи – «Формування професійної усталеності майбутніх учителів історії».

Кандидатську дисертацію захистила на тему «Формування професійної усталеності майбутніх учителів історії у процесі навчання у вищому педагогічному закладі», 2004 р. В дослідженні визначено і науково   обґрунтовано педагогічні умови, розроблено та експериментально апробовано модель і методику формування професійної усталеності майбутніх учителів історії у процесі навчання в педагогічному навчальному закладі, уточнено та конкретизовано сутність поняття «професійна усталеність» учителя історії, визначено критерії, ознаки та рівні сформованості професійної усталеності майбутніх учителів історії.

Нині наукова робота спрямована на підвищення якості методичної підготовки майбутніх учителів історії. На даному етапі наукова діяльність спрямована на підвищення методичного рівня майбутніх учителів історії, та формування у них методичних компетенцій, що і відображено у ряді наукових статей та доповідей на науково-практичних міжнародних («Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти» та «Сучасні тенденції у педагогічній освіті і науці України та Ізраїлю: шляхи до інтеграції» (2016 р.) та всеукраїнських конференціях. В цьому ж напрямку здійснюється керування науково-дослідною роботою студентів, що відображено в наукових публікаціях студентів історико-філософського факультету («Дискусія як форма організації навчання», «Вимоги до сучасного вчителя історії», «Роль ідеалу в процесі виховання у дитячому оздоровчому таборі», «Дискусійні методи вивчення історії в школі», «Формування навчально-інформаційних умінь учителя історії»).

Вибрані наукові праці:

Яновська Л. Г. Підготовка майбутніх учителів історії до інноваційної діяльності / Л. Г. Яновська // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – Випуск №5-6. – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – 2014. – С. 58-64.

Яновська Л. Г. Підготовка майбутніх учителів історії до інноваційної діяльності / Л. Г. Яновська // Науковий вісник ПНПУ імені К.Д.Ушинського: збірка наукових праць. - № 5-6. -Одеса, 2014. – С.58-64.

Яновська Л. Г. Формування правової культури та правосвідомості у майбутніх учителів під час навчання у вищих навчальних закладах / Л. Г. Яновська // Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – Одеса, 2015. – Вип. 2. – С. 194-198

Яновська Л. Г. Формування у майбутніх учителів історії навичок емоційної саморегуляції під час проходження педагогічної практики / Л. Г. Яновська // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. – Випуск 1(108). – Серія: Педагогіка. – Одеса:  ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2016. – С.87–92.

Яновська Л. Г. Формування умінь етнокультурної діяльності у майбутніх учителів історії / Л. Г. Яновська // Освітологічний дискурс: електронне наукове фахове видання, 2016. - № 1. – Режим доступу до журналу: http://  od.kubd.edu.ua/index.php/journal article/view/345/308

Яновська Л. Г. Педагогічні умови формування методичних компетенцій у магістрів істориків / Л. Г. Яновська // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. – Випуск 3 (116). – Серія: Педагогіка. – Одеса:  ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2017. – С. 86-91.

фахівець І категорії – Тетяна Євгенівна Столяренко,

старший лаборант Олена Олександрівна Парадюк.

 


 

Навчальна робота

Кафедра всесвітньої історії та методології науки забезпечує підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальностями: 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство.

Науково-педагогічній склад здійснює викладання 40 дисциплін, призначених для спеціальної професійної підготовки майбутніх музеєзнавців, пам’яткознавців, викладачів історії та філософії, а також загальну для викладання на всіх факультетах університету дисципліну «Історія української культури».

Викладачі кафедри здійснюють викладання таких навчальних дисциплін:

 

для підготовки ОС «бакалавр» всіх спеціальностей терміном навчання 4 роки

Історія української культури

Культурологія

Антропологія

 

для підготовки ОС «бакалавр» спеціальностей 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство терміном навчання 4 роки

Основи наукових досліджень та бібліографія

Вступ до спеціальності

Археологія

Історія первісного суспільства

Історія Стародавнього Сходу

Історія давніх та традиційних суспільств

Історія музейної справи

Історія музейної справи в Україні

Історія української культури

Основи антропології

Історія Стародавньої Греції та Риму

Історія середніх віків

Історія країн Азії та Африки у середні віки

Нумізматика

Історія держави і права України

Історія правових та політичних вчень

Теорія держави і права

Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки

Нова історія країн Європи та Північної Америки

Історія західних і південних слов'ян

Теорія та методика викладання історії

Історія держави і права зарубіжних країн

Конституційне право України

Новітня історія Європи та Північної Америки

Історія історичної науки

Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки

Шкільний курс історії та методика його викладання

Історія мистецтва

Спецкурс з всесвітньої історії «Західноєвропейська утопія епохи Просвітництва»

Історія римського права

 

для підготовки магістрів історії терміном навчання 1 рік 4 місяці

Методика викладання історичних дисциплін у ВНЗ

Сучасна історіографія зарубіжних країн

Спецкурс з всесвітньої історії «Історична генеалогія»

Спецкурс з всесвітньої історії «Охорона культурної спадщини»

Історична біографістика

Історія науково-технічного прогресу

Філософія історії


 

Методична робота

Співробітниками кафедри розроблені і впроваджені у навчальний процес навчальні робочі програми за всіма дисциплінами, які викладаються по кафедрі. Видані методичні рекомендації до написання курсових та магістерських робіт:

Підручники та навчально-методичні посібники:

з/п

Назва навчально-методичного видання

Вихідні дані

Обсяг д. а.

Мова видання

Автори

1

Методичні рекомендації та програма курсу «Історія середніх віків» за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: Куст-пресс, 2010. – 28 с.

1

Укр.

Добролюбська Ю. А.

2

Методичні рекомендації та програма курсу «Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки» за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: Куст-пресс, 2010. – 30 с.

1,2

Укр.

Добролюбська Ю. А.

3

Історія української культури.

Одеса: ПНПУ, 2010. – 12 с.

0,6

Укр.

Букач В. М.

4

Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки: Методичні рекомендації та програма навчального курсу за вимогами кредитно-модульної системи.

Одеса: ПНПУ

імені

К. Д. Ушинського, 2012. – 30 с.

1,2

Укр.

Добролюбська Ю. А.,

Окорокова В. В.

5

Руководители Вооружённых Сил Советского Союза: справочник

Одесса: ЮНПУ, 2012. – 44 с.

2,7

Рос.

Букач В. М.

6

Маршали – українці: довідник

Одеса: ПНПУ, 2012. – 20 с.

1

Укр.

Букач В. М.

7

Женщины – политические деятели Союза ССР: биографический справочник

Одесса: ЮНПУ, 2012. – 20 с.

1

Рос.

Букач В. М.

8

З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Випускники: довідник

Одеса: ПНПУ, 2012. – 40 с.

1,9

Укр.

Букач В. М.

9

Історія мистецтва. Методичні рекомендації та програма навчального курсу за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – 2012. – 39 с.

1,6

Укр.

Ліхачова О. Є.

10

Сучасна історіографія зарубіжних країн. Методичні рекомендації та програма навчального курсу за вимогами кредитно-модульної системи

Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського. – 2012. – 25 с.

0,9

Укр.

Ліхачова О. Є.

11

Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія

Одеса: видавець СПД Бровкін О. В., 2012. – 232 с.

14,75

Укр.

Окорокова В. В.

12

Програмний комплекс практики студентів

напряму 6.020302, спеціальностей 7.02030201 та 8.02030301 Історія

Одеса: ПНПУ, 2014. – 146 с.

7,5

Укр.

Добролюбська Ю. А.,

Бруяко І. В.,

Гізер С. М.,

Іщенко А. Л.,

Касілова В. М., Сайгакова Л. О.,

Чумак В. М., Яновська Л. Г.

13

Історія середніх віків

Тематична хрестоматія. – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2014. – 232 с.

11

Укр.

Добролюбська Ю. А.

14

Навчально-методичний комплекс «Нумізматика»

Навчально-методичний комплекс. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 52 с.

2

Укр.

Піструіл І. В.

15

Антропологія. Словник-довідник з елементами навчально-методичного комплексу

Словник-довідник з елементами

навчально-методичного комплексу. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 44 с.

1,8

Укр.

Піструіл І. В.

16

Методи природничих наук у вивченні давніх культур Північно-Західного Причорномор’я. Підручник

Одеса : СМИЛ, 2015. – 200 с.

20

Укр.

Сєкерська О. П.

17

Історія держави та права України

Навчально-методичний комплекс. – Одеса: ПНПУ, 2015. – 54 с.

1,8

Укр.

Окорокова В. В.

18

Основні вимоги до написання та оформлення кваліфікаційних робіт.

Методичні рекомендації (для студентів спеціальностей 014 Середня освіта (Історія) та 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство)

Одеса : ЦВТ, 2017. – 28 с.

1,2

Укр.

Добролюбська Ю. А.,

Ліхачова О. Є.

19

Історія Стародавнього Сходу. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2017. – 44 с.

1,8

Укр.

Окорокова В. В.

 

Добролюбська Ю. А. Історія середніх віків. Тематична хрестоматія. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 232 с.

Актуальність та новизна представленої тематичної хрестоматії зумовлена і тим, що всі матеріали в ній наведені української мовою, коментарі торкаються важливіших подій історії західноєвропейського середньовіччя та витримані у відповідності з останніми надбаннями світової медієвістики. Хрестоматія складається з двох розділів «Середньовічне місто» та «Церква і культура», які містять, відповідно, шість та вісім підрозділів. Наприкінці кожного підрозділу надається тематика самостійної роботи, тематика індивідуальних науково-дослідних завдань, перелік питань для самоконтролю та список довідкової літератури.

Цілісно, послідовно та структурно розглядаються питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку народів середньовічної Європи. Історія людських спільнот подається в нерозривній єдності з історією природи та побуту, змальовуються індивідуальні портрети відомих діячів середньовіччя.

Добролюбська Ю. А. Історія середніх віків. Художньо-історична хрестоматія. — Одеса : Ун-т Ушинського, 2019. — 410 с.

Актуальність розробленої хрестоматії полягає перш за все в тому, що історична освіта за типом навчальної діяльності залишається репродуктивною, і іншою бути не може, поки студент працює лише з підручником або лекцією викладача. Робота студента зі спеціально зібраними текстовими конструктами створює умови для реального навчального діалогу. Використаний в ході вивчення історії художньо-історичний образ не лише підвищує освітні результати навчального процесу, але й підсилює його виховний вплив.

Хрестоматія структурно та змістовно цілком відповідає навчальному плану підготовки майбутніх вчителів історії, а також навчальній програмі курсу «Історія середніх віків».

 

Присяжнюк О. М. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ. Навчальний посібник. Ч. 1. — Одеса : Ун‑т Ушинського, 2019. — 226 с.

Навчальний посібник зумовлений необхідністю заповнення наукової та педагогічної прогалини – вивчення історії розвитку системи охорони пам’яток в Одеській області в 1944–1991 рр. Всебічне дослідження напрямів розвитку регіонального історичного знання дозволить відтворити історію розвитку пам’яткознавства не тільки щодо Одеської області, а й у масштабах України загалом, а також сприятиме розробці загальнодержавних і регіональних програм із дослідження рідного краю і формуванню національної свідомості й історичної пам’яті.

 

 Окорокова В. В. Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія; [Навчальний посібник з грифом МОН, МСУ] / Віра Вікторівна Окорокова. – Одеса : видавець СПД Бровкін О. В., 2012. – 232 с.

Представлений у хрестоматії джерельний матеріал висвітлює утопічну думку західноєвропейських мислителів XVIII століття (переважно англійських та французьких), що за своїм сутнісним змістом розкриває їх історіософський підхід до буття людини. Головну увагу приділено тим матеріалам, які розкривають своєрідність ідеологічних уявлень за часів епохи Просвітництва.

 

Західноєвропейське середньовіччя ХІ – ХV століть. Документи та матеріали: [автор-упорядник Ю. А. Добролюбська]. – Одеса : Астропринт, 2007. – 328 с.

Хрестоматія з присвячена п’ятисотлітньому періоду з кінця ХІ до кінця XV століття, який починається становленням середньовічних міст та закінчується епохою Великих географічних відкриттів та переходом до Нового часу. Документальні матеріали ілюструють різнобарвні боки життя середньовічного суспільства, характеризують становище економіки, політики та культури, всеосяжний вплив релігії та процес зародження нових гуманістичних тенденцій.

 Добролюбська Ю. А. Філософія історії: типи та моделі / Юлія Андріївна Добролюбська. – Одеса : Астропринт, 2010. – 232 с.

Монографія присвячена аналізу основних типів філософського осмислення історичних процесів, які існують у сучасній гуманітарній парадигмі. Авторка, за допомогою системного підходу, розглядає різноманітні типи філософсько-історичного конструювання, виділяє підсистеми філософії історії.

Окорокова В. В. Образ нової соціальної реальності Постмодерну та форми його моделювання. - Одеса : ВМВ, 2018. – 288 с.

У монографії розглядається моделювання образу нової соціальної реальності в межах постмодернізаційної парадигми. Обґрунтовано використання поняття образу нової соціальної реальності в сучасній філософії, надано його визначення та розглянуто формування в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. На основі гносеологічного аналізу було виявлено домінування віртуального моделювання у сфері конструювання образу нової соціальної реальності. Експліковано його онтологічні засади та висвітлено форми моделювання.

Дослідження адресоване фахівцям у галузі соціальної філософії‚ філософії історії, соціології філософської антропології, студентам і аспірантам гуманітарного профілю, a також всім, кого цікавлять проблеми моделювання соціальної реальності.



 

«Історіосфера»

Всеукраїнська наукова конференція студентів, магістрів, аспірантів та молодих учених


Зібрання матеріалів конференції 2013 року

Зібрання матеріалів конференції 2014 року

Зібрання матеріалів конференції 2015 року

Зібрання матеріалів конференції 2016 року

Зібрання матеріалів конференції 2017 року

 

Зібрання матеріалів конференції 2018 року

З 2006 року конференція «Історіосфера» надає змогу молодим науковцям, магістрам та аспірантам Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та Південного регіону проводити оприлюднення та апробацію своїх наукових праць. Публікація найкращих з них здійснюється за допомогою редакційної колегії, яка складається з відповідних кваліфікованих фахівців. Матеріали згруповані у п’ять розділів, які присвячені сучасним новітнім дослідженням в галузі філософії історії та культурної антропології, археології та історичного краєзнавства, історії цивілізацій стародавності та середньовіччя, цивілізаційним проблемам нової та новітньої історії.

 

Відповідальний редактор – д. філос. н., доц. Ю. А. Добролюбська, відповідальний секретар – к. філос. н., доц. В. В. Окорокова.

Гуманітарна наука в умовах розвитку інформаційного суспільства. Всеукраїнський науково-практичний семінар.

Семінар проводиться під егідою Ради молодих учених та спеціалістів Південноукраїнського національного педагогічного університету. Її проведення сприяє активній науково-дослідній роботі студентів, молодих учених і спеціалістів, підтримує наукову спадкоємність, зберігає наукові школи та напрямки, підвищує наукову кваліфікацію і професійний рівень молодих учених та спеціалістів.

Відповідальний редактор – к. філос. н., доц. В. В. Окорокова.

Історичний досвід і сучасність.

Щорічна науково-методична студентська конференція

Протягом 20 років конференція «Історичний досвід і сучасність» надає можливість студентам, магістрантам, аспірантам, пошукувачам Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та інших вищих навчальних закладів України на оприлюднення та апробацію власних наукових доробок. Кращі доповіді публікуються у збірках матеріалів конференції.

Відповідальним редактором збірок наукових студентських робіт є кандидат історичних наук, приват-професор Букач В. М.

 


 

Наукова робота

Кафедрою з 2017 року розробляється наукова тема «Міждисциплінарні методи та методології історичного пізнання», керівником якої є д. філос. н., проф. Ю. А. Добролюбська.

Мета роботи полягає в тому, щоб розкрити різноманітність підходів до вивчення та осмислення минулого в сучасному соціально-гуманітарному знанні, місце історичної науки в системі наук про природу, суспільство і людину; істотно розширити діапазон знань студентів в області методології та технології міждисциплінарних підходів, у розробці проблематики культурно-антропологічної методології, специфіки давньої історії та археології Північного Причорномор’я, у встановленні політичних та соціально-економічних зв’язків України в історичному минулому та в сьогоденні, в подальшому розвитку досліджень на базі зібраного теоретичного та емпіричного матеріалу та застосуванні його для успішного вирішення проблем сучасної гуманітарної освіти.

Науковий пошук ведеться за декількома напрямками.

Перш за все це дослідження археології та стародавньої історії Північного Причорномор’я, експериментальна археологія, історія науки і техніки, історія музейної та пам’яткоохоронної справи. За цим напрямком працюють І. В. Піструіл, О. О. Грицюта, О. М. Присяжнюк.

Коло наукових інтересів І. В. Піструіла – археологія кам’яної доби. З 1993 р. – співавтор, а з 2008 р. – керівник досліджень пам’яток кам’яного віку біля с. Анетівка (Доманівський р-н Миколаївської обл.). У 2007-2010 рр. досліджував пам’ятки доби мезо-неоліту біля с. Червонознам’янка (Іванівський р-н Одеської обл.). І. В. Піструіл – автор двох розділів колективної монографії «Древние культуры Северо-Западного Причерноморья», в яких розглядаються проблеми розвитку матеріальної культури та суспільства Північно-Західного Причорномор’я в пізньому кам’яному віці (доба мезоліту-неоліту).

О. О. Грицюта з 2012 р. проводить технологічні та трасологічні дослідження на базі пам’яток кам’яного віку біля с. Анетівка (Доманівський р-н Миколаївської обл.).

О. М. Присяжнюком було здійснене дослідження становлення і розвитку системи охорони культурної спадщини Одеської області. За допомогою координації та використання всіх наукових, технічних, культурних можливостей Одеського регіону та здійснення комплексного дослідження визначено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області та виділено дві основні історичні складові її розвитку, це – існування радянської системи органів охорони пам’яток історії та культури Одещині і формування нової системи охорони пам’яток культурної спадщини Одеської області за часів незалежної України.

Інший, історико-методологічний напрямок досліджень кафедри спрямований на осягнення минулого як «цілісної матерії». Ю. А. Добролюбська, В. В. Окорокова та О. Є. Ліхачова у своїх працях ставлять питання про необхідність глобального синтезу історичного знання на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу й метатеорії. Розробка та результати цього напрямку досліджень висвітлені у докторській дисертації Ю. А. Добролюбської «Типологія сучасної системи філософії історії» (2011), у кандидатських дисертаціях В. В. Окорокової «Утопія як елемент суспільної свідомості перехідного часу» (2010) та О. Є. Лихачової «Наукова, публіцистична та державна діяльність О. І. Георгієвського» (2011), а також у монографії Ю. А. Добролюбської «Філософія історії: типи та моделі» (2010) та у навчальному посібнику з грифом МОН, МСУ В. В. Окорокової «Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія» (2012).

Практично-педагогічний напрям наукових досліджень кафедри представлений розробками Л. Г. Яновської, В. М. Букача, Н. М. Бакланової. В їх працях аналізуються сучасні проблеми правового виховання студентської молоді, форми та методи формування правової культури студентів вищих навчальних закладів, особлива увага приділяється педагогічним та інформаційним технологіям у викладанні історії, підготовці майбутніх учителів історії до застосування технології особистісне орієнтованого навчання в професійній діяльності.

Кафедра активно готує нові молоді науково-педагогічні кадри. Так, у 2016 році відбулися захисти дисертаційних досліджень аспірантів та пошукувачів: Кучерука Олега Олексійовича «Трансформація молодіжної свідомості в контексті масової культури: соціально-філософський аспект» (на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії, науковий керівник – д. філос. н., проф. Ю. А. Добролюбська) та Бігунової Юлії Володимирівни «Підготовка майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності з учнями на Півдні України» (на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, науковий керівник – к. пед. н., доц. Л. Г. Яновська).

Напрямки наукових досліджень викладачів кафедри мають своє втілення у керівництві науковою роботою студентів, магістрів, аспірантів. Постійно працює археологічний гурток, наукова проблемна група з всесвітньої історії, найкращі доповіді студентів на засіданнях групи рекомендуються до участі у започаткованій з 2006 року конференції студентів, магістрантів та молодих учених «Історіосфера». Переважна більшість її учасників – студенти спеціальності «історія». За результатами конференції кращі доповіді складають зібрання тез та матеріалів. За 2006-2017 роки вийшли з друку дванадцять зібрань матеріалів «Історіосфера», які містять чотири основні розділи: філософія історії та культурна антропологія, археологія та історичне краєзнавство, історія цивілізацій стародавності та середньовіччя, цивілізаційні проблеми нової та новітньої історії. Відповідальний редактор збірки – Ю. А. Добролюбська. За дванадцять в конференціях взяли участь близько 2500 студентів. Серед опублікованих робіт доповіді (тези доповідей) студентів Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Одеського національного політехнічного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Білгород-Дністровського Державного аграрного технікуму, Балтського педагогічного училища, Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва та архітектури.

Результати наукової роботи стають невід’ємною складовою матеріалів щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід і сучасність». Цю конференцію було започатковано в 1995 році. Зібрання матеріалів конференції «Історичний досвід і сучасність» містять матеріали з історії, політології, правознавства, мовознавства та літературознавства, психології та педагогіки, присвячені проблемам розвитку культури та науки. Окремі випуски матеріалів присвячуються визначним подіям світової та української історії. Так, випуск № 17 був присвячений 65-річчю визволення України від німецько-фашистських загарбників, а випуск № 18 – 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. За 20 років в конференції взяли участь майже 8000 студентів вищих навчальних закладів Одеси, Запоріжжя, Черкас, Миколаєва, Херсона, Кіровограда, Житомира, Сум, Ізмаїла, Слов’янська.


 

Організаційна робота

Викладачі кафедри всесвітньої історії та методології науки постійно приймають участь в організації пізнавальних культурних заходів та екскурсій на базі Одеського художнього музею, Одеського археологічного музею НАНУ, Одеського палеонтологічного музею, Одеського історико-краєзнавчого музею, Музею західного та східного мистецтва, Музею приватних колекцій імені О. В. Блещунова, музею МВД.

Викладачі кафедри регулярно проводять організаційні та виховні заходи у гуртожитках університету, під час проведення педагогічної практики та протягом всього навчального року ведуть активну профорієнтаційну роботу у загальноосвітніх навчальних закладах міста Одеси та області, О. Є. Ліхачова, О. О. Грицюта, О. М. Присяжнюк, Л. Г. Яновська та Н. М. Бакланова ведуть кураторську роботу згідно планів.

Ю. А. Добролюбська є членом спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій з філософії, редакційних колегій фахових видань.

Щороку кафедра проводить наукові конференції студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених «Історіосфера» та «Історичний досвід і сучасність», «Гуманітарна наука в умовах розвитку інформаційного суспільства».


 

Загальні відомості

У 1990 р. за ініціативою зав. кафедри політичної історії і філософії доц. В’ячеслава Івановича Шамко була організована історико-філологічна група на базі факультету початкового навчання. Перший набір студентів на подвійну спеціальність «Українська мова і література та історія» на денну форму навчання було здійснено у 1991 р. Навчальний процес забезпечували фахові кафедра української мови та літератури (зав. – к. філол. н., доц. Володимир Іванович Сподарець) та кафедра політичної історії та філософії (зав. – к. іст. н, доц. В’ячеслав Іванович Шамко), на базі якої у вересні 1992 р. були утворені кафедра всесвітньої історії та кафедра історії України (зав. – к. іст. н. проф. Володимир Михайлович Чумак). В’ячеслав Іванович Шамко керував кафедрою всесвітньої історії з моменту її заснування до квітня 2002 р. коли він склав обов’язки завідувача кафедри в зв’язку з переходом на роботу до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. В. І. Шамко помер 22 травня 2003 р. Він підготував 19 кандидатів історичних і політичних наук, був автором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, серед яких – 7 монографій. Його учні, викладачі факультету та кафедри у 2009, 2014 та у 2018 році прийняли участь у підготовці І, ІІ та ІІІ частин наукової збірки «Життя і пам'ять», присвяченої пам’яті В. І. Шамко.

 

Контакти

адреса: Фонтанська дорога, 4, ауд. № 327

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

Пустая синяя полоска

© 2017 Університет Ушинського