ХІІ Міжнародна наукова онлайн конференція «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі»

-
-
ХІІ Міжнародна наукова онлайн конференція «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі»

ХІІ Міжнародна наукова онлайн конференція «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі»

15−16 квітня 2026 року кафедрою перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» і Харбінським інженерним університетом було проведено ХІІ Міжнародну наукову онлайн конференцію «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі», в якій взяли участь провідні науковці, викладачі іноземних мов і студенти. Форум відбувся за підтримки та участі Освітньо-культурного центру «Інститут Конфуція» Університету Ушинського, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (Україна), Намсеульського університету (Республіка Корея) та Євразійського фонду (з Азії) (Японія).

З привітальною промовою виступили ректор Університету Ушинського Андрій Васильович Красножон та проректор Харбінського інженерного університету пан Доу Чжен. В пленарному засіданні взяли участі почесні гості з китайської та української сторін.

Наталія Миколаївна Авшенюк, доктор педагогічних наук, завідувач відділу зарубіжних систем педагогічної освіти та освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України презентувала компаративний аналіз європейських тенденцій переосмислення професійної підготовки вчителів в Україні (“European trends for rethinking of teacher professional learning in Ukraine”).

Проректор з наукової роботи, доктор політичних наук, професор Музиченко Ганна В’ячеславівна поділилася досвідом з політичних питань глобального розуміння ініціатив КНР (“The Global Civilization Initiative (GCI) in the System of Global Governance: Essence and Western Attitude”). Декан факультету іноземних мов, доктор педагогічних наук, професор Попова Олександра Володимирівна повідомила про лінгвокультірні аспекти розуміння фундаменту для розвитку глобальної цивілізації (“Linguacultural Foundation in the Spectrum of Global Civilization Development”). Завідувачка кафедри перекладу, теоретичної та прикладної лінгвістики Університету Ушинського» Дерік Ілона Морисівна порушила проблеми і визначила перспективи спеціалізованого перекладу (“Specialized Translation: Challenges and Perspectives”). Завідувачка кафедри германських і східних мов та методики їх навчання Юмрукуз Анастасія Анатоліївна представила результати дослідження концептосфери «ДІМ» в англійській та турецькій мовах (“Linguistic Means of Implementing the Concept HOME in the English and Turkish Language Pictures of the World”).

На пленарному засіданні професори китайських університетів-партнерів виступили з доповідями стосовно наукових досягнень у галузі філології та методики викладання іноземних мов, зокрема професор, керівник Центру досліджень зарубіжної літератури Школи іноземних досліджень Харбінського інженерного університету пані Ван Сяошу (“Beyond Boundaries: Mapping the Frontiers of Foreign Literature Studies in the New Era”); доцент, викладач Центру досліджень зарубіжної літератури Школи іноземних досліджень Харбінського інженерного університету пані Чжан Пенжун (“Mirror and Construction: A Cross-Cultural Dialogue on the Images of Elderly Women”); доцент, викладач Школи іноземних досліджень Харбінського інженерного університету пані Чжоу Вейвей (“A Comparative Study of Academic Criticism Act in Academic Papers by Chinese and Foreign Scholars”); доцент, Секретар партійного відділення Першого коледжу з питань викладання та досліджень англійської мови Школи іноземних досліджень Харбінського інженерного університету пані Ван Хуань (“Empowering Pharmaceutical Interpretation Translation with Virtual Simulation technology”); доцент, член Центру лінгвістики Харбінського інженерного університету, Генеральний секретар Міждисциплінарного дослідницького відділу з вивчення другої мови Асоціації іноземних мов провінції Хейлунцзян пані Дун Сяомін (“A diachronic and cognitive expatiation of English verb-particle compound nouns”); професор коледжу міжнародної кооперативної освіти Харбінського інженерного університету пані Шань Вей (“Age-Friendly Language Services of Government Portal Websites in the Three North-eastern Provinces of China”).

Після пленарного засідання було передбачено дискусії в окремих секціях. В обговореннях взяли участь викладачі партнерських закладів вищої освіти, здобувачі вищої освіти за бакалаврським, магістерським та освітньо-науковим рівнями вищої освіти спеціальностей В11 Філологія, А4 Середня освіта (Мова і література), А1 Освітні, педагогічні науки. Особливу увагу учасників конференції привернули питання вітчизняного та зарубіжного перекладознавства, загального і зіставного мовознавства; міжкультурної комунікації у сучасному геополітичному просторі; цифрового інтелекту у галузі усного й писемного перекладу; інноваційних технологій у галузі усного та автоматизованого перекладу; використання штучного інтелекту в перекладі, у навчанні/вивченні іноземних мов; лінгводидактичні проблеми викладання іноземних мов і перекладу у вищій школі; проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасного полікультурного простору; історико-філософські детермінанти формування мовної особистості в багаторівневій системі освіти; стратегічні орієнтири країнознавства в побудові дискурсивної системи і формуванні глобальних талантів тощо. Результати досліджень учасників наукового заходу відображено в Міжнародному журналі «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі» (Випуск 9) та Міжнародному періодичному журналі Modern vectors of science and education development in China and Ukraine (Випуск 12).

Кількість учасників становила понад 130 осіб, у т. ч. зарубіжних учасників.

Ініційовані учасниками дискусії з актуальних проблем філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі сприятимуть формуванню єдиного наукового простору через інтеграцію провідного досвіду вчених західних і східних країн.

Соціальні мережі: