Де єдність - там воля,

Де єдність - там сила,
Там кривди лихої нема.
Хай мати-Вкраїна
Щаслива й красива
У єдності всіх обніма.
(В. Крищенко)

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. У зв’язку з цим кураторами кафедри біології і охорони здоров’я, а саме кандидатом біологічних наук, доцентом Філіпцовою Катериною Анатоліївною було проведено виховну роботу.
22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 105 років тому Українська Народна Республіка боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт абсолютно руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Українська держава ніколи не існувала, її вигадали більшовики. 24 серпня 1991 року відбулося її відновлення.
Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців розділених кордонами тогочасних імперій. Термін «соборність» має кілька значень. Це і об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. А також і духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Але соборність – це також і територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта всіх українських земель є нашою спільною метою. Соборність – мета Перемоги.