Антиутопія – це самостійний літературний жанр, який є предметом дискусій не лише літературознавців, але й філософів, мистецтвознавців та соціологів. За допомогою таких процесів як глобалізація, урбанізація, модернізація технологій та самого суспільства у ХХ столітті, жанр антиутопія зміг виокремитися з-поміж інших літературних жанрів та стати «незалежним та стійким» поняттям у літературі. Досить поширеною є думка, що антиутопія «прив’язана» лише до ХХ століття, але це, звичайно ж, не так. Метою дослідження є філософський аналіз творчості Сальвадора де Мадаріага у контексті гендерної антиутопії ХХ століття.

Епоха кінця сьомого тисячоліття, зображена Мадаріага у романі «Священна жирафа» малює світ населений тільки чорними людьми. Біла раса давно вимерла, а Європа загинула в геологічному катаклізмі. Деякі науково-технічні та художні досягнення білих європейців, особливо, англійців, не без глузування та іронії використовуються іноді чорною цивілізацією, яка повернулася до первісного родового матріархату. Але немає в цьому світі ні громадянського суспільства, ні свободи слова і ніхто нічого не чув про демократію та права людини. Повне та безумовне домінування жінок у всіх найважливіших сферах культури забезпечує гуманність, порядок і достатню життєву різноманітність. Всі соціальні, управлінські, економічні проблеми вже вирішені. Ніяких класових, національних та релігійних конфліктів не існує. Про них іноді робляться наукові доповіді, причому вчені дами зазвичай вибачаються перед слухачами за те, що їм доводиться говорити про таку дивну нісенітниці, як стародавня наука другого або третього тисячоліть, юриспруденція, класова теорія, расизм, поділ влади, палата лордів, статистика, принцип свободи слова. Застосування двох своїх основних методів сатиричного зображення дозволило Мадаріага висміяти всі боки західної європейської культури та державного устрою. Філософська літературна спадщина Мадаріага заслуговує набагато більшої уваги, ніж їй приділялося досі. Теми європейської єдності, національного характеру, вічних образів та нової антропології набувають нового й несподіваного звучання в контексті тих змін, які сьогодні переживає світ.