Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики бере свої витоки з 2002 року. У період з 2002 по 2022 роки завідувачкою кафедри була доктор філологічних наук, професор Корольова Тетяна Михайлівна.

Проф. Т.М. Корольова започаткувала власну наукову школу, традиції якої кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики продовжує і сьогодні. З вересня 2022 року кафедру очолила кандидат філологічних наук, доцент Дерік Ілона Морисівна, професійний шлях якої в Університеті Ушинського розпочався з моменту заснування кафедри у 2002 році.

Підготовка фахівців з перекладу здійснюється за відповідними освітніми програмами першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

Науково-педагогічний склад кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики відзначається високим рівнем професійної підготовки, проходить стажування і проводить наукову діяльність в інших закладах вищої освіти України та поза її межами, відповідає ліцензійним вимогам

З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності науково-педагогічний склад кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики викладає фахові дисципліни англійською, китайською, німецькою мовами; при цьому програми, методичні вказівки та інша документація, що розрахована на здобувачів вищої освіти, написані державною мовою.

Практична підготовка здобувачів вищої освіти за першим і другим рівнями вищої освіти здійснюється шляхом проходження ними практики за профілем спеціальності у туристичних агенціях, бюро перекладів і видавництвах згідно з укладеними Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку.

Основним напрямом міжнародного співробітництва кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики є Освітньо-культурний центр «Інститут Конфуція», що надає наступні переваги здобувачам вищої освіти та науково-педагогічним працівникам університету:

– участь у програмах двостороннього та багатостороннього міжуніверситетського обміну студентами, аспірантами, докторантами, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками;

– проведення спільних наукових досліджень;

– організація міжнародних конференцій, симпозіумів та інших заходів;

– направлення здобувачів вищої освіти України на навчання у закордонних закладах вищої освіти;

– спільна видавнича діяльність.

При кафедрі функціонує наукова-дослідна лабораторія «Моделі міжмовної взаємодії в діахронії та синхронії», бібліотека науково-методичної, культурознавчої та художньої літератури на іноземних мовах. Результати науково-дослідницької роботи науково-педагогічного складу кафедри надали можливість створити на базі кафедри секцію теоретичної та прикладної лінгвістики Південного наукового центру НАН і МОН України, яка успішно функціонувала з 2002 по 2021 роки.

Здобутки наукових розвідок викладачів та здобувачів вищої освіти друкуються в фаховому виданні «Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки», головний редактор д.філол.н., проф. Іліаді О.І.

За період існування кафедра випустила понад 400 фахівців-перекладачів. Близько 20 випускників бакалаврату, магістратури та аспірантури працюють сьогодні як на кафедрах факультету іноземних мов Університету Ушинського, так і у таких відомих вишах міста Одеси, як Одеський національний морський університет, Міжнародний гуманітарний університет, Національний університет «Одеська морська академія», є директорами та співробітниками бюро перекладів і дійсними членами асоціації перекладачів.

Стратегія розвитку кафедри

Затверджено

на засіданні кафедри перекладу

і теоретичної та прикладної лінгвістики

Протокол № 1 від 27.09.2020р.

Стратегія розвитку

кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики

на 2020-2025 роки

Розроблена стратегія визначає основні орієнтири розвитку кафедри на найближчі 5 років, що ґрунтується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Стратегічних пріоритетах та плані розвитку Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського на 2014-2022 роки (зі змінами), Плану роботи та розвитку університету на 2009-2020 р.р. (за основними стратегічними напрямами діяльності) та інших документах.

Основними напрямками, які сприяють успішній роботі кафедри, можна назвати наступні:

гнучкість процесу навчання;
науково-дослідна діяльність кафедри;
інтернаціоналізація.
Гнучкість процесу навчання в якості основних компонентів містить в собі розробку освітніх програм нового покоління, орієнтовані на професійні стандарти, та впровадження інноваційних технологій навчання.

Модернізація освітнього процесу з метою забезпечення підготовки фахівців високого рівня є найважливішим компонентом стратегічного розвитку кафедри. Буде продовжена робота по переведенню освітніх програм на освітні стандарти за всіма рівнями підготовки фахівців в області перекладу і філології.

Основою для такої модернізації служить корекція змісту підготовки фахівців-філологів і його якісне оновлення в плані розвитку особистісно-професійного потенціалу слухачів. Розробка програм бакалаврату за освітніми стандартами буде націлена на формування у випускників сучасних аналітичних компетенцій. Центральне місце займуть магістратура та аспірантура. Буде активізована діяльність наукових шкіл у процесі формування та реалізації магістерських програм й програм підготовки кадрів вищої кваліфікації на основі використання в навчальному процесі результатів завершених наукових досліджень міждисциплінарного характеру, що сприятиме зміцненню кадрового потенціалу Університету.

Завершивши освоєння базових дисциплін, студент матиме можливість навчатися за індивідуальним навчальним планом, націленим на включення його в дослідницьку роботу кафедри. Вибір дисциплін студентом буде проводитися із широкого пулу профільних навчальних дисциплін, а також дисциплін взятих із різних напрямків навчання у ЗВО.

Одним із ключових моментів забезпечення якості освіти є розвиток нових освітніх технологій і систем підтримки освітнього процесу. Основним вектором нової організації освітнього процесу стане підвищення ролі самостійної роботи студентів, яка зумовлює подальше зменшення традиційного аудиторного навантаження студента шляхом збільшення дослідницької діяльності, ефективного використання інформаційних та комунікаційних технологій. Самостійна робота студентів буде містити в собі елементи оперування знаннями та дистанційної підтримки самостійної роботи. Найважливішим результатом такої модернізації освітнього процесу стане підвищення рівня формування професійних компетенцій майбутніх фахівців.

Підвищення ролі самостійної роботи студентів забезпечить скорочення навчального аудиторного навантаження викладачів, для змоги надавати консультації, бути наставниками роботи в спільних проектах. Разом із тим, активний розвиток отримає система контролю якості освітніх результатів, спрямована на підвищення об’єктивності оцінок і розвиток механізмів самооцінки й самоконтролю.

З метою недопущення недобросовісних запозичень буде продовжена практика перевірки письмових робіт учнів через систему «Антиплагіат», тим самим підвищуючи їх відповідальність за результати самостійної роботи, що, у свою чергу, сприятиме формуванню звички до об’єктивних зовнішніх форм контролю, включаючи самостійну перевірку залишкового рівня знань студентами за допомогою відкритих систем тестування.

Розвиток інформаційних технологій буде націленим на формування єдиного інформаційного простору в мережі. До основних принципів розвитку інформаційної інфраструктури відносяться:

забезпечення доступності інформаційно-технологічної інфраструктури, інформаційних систем і ресурсів при дотриманні необхідного й достатнього рівня безпеки та конфіденційності інформації;
розвиток інновацій;
аналіз чинних процесів, розробка планів їх оптимізації та автоматизації;
До основних ініціатив у цьому напрямку відносяться:

забезпечення дистанційної підтримки всіх навчальних дисциплін (в тому числі, для очної форми навчання);
впровадження в навчальний процес вебінарів, телеконференцій, комп’ютерних симуляторів, комп’ютерних тренажерів, комп’ютерних ділових ігор та ін.;
впровадження автоматизованої перевірки всіх видів письмових робіт учнів на наявність плагіату;
розвиток самостійної перевірки знань студентами за допомогою відкритих систем комп’ютерного тестування;
трансформація традиційних аудиторій, призначених для лекцій і практичних занять, в універсальні аудиторії для всіх видів навчальної, наукової та проектної діяльності студентів та викладачів.
Розвиток наукової діяльності включає комплекс взаємопов’язаних заходів щодо підвищення ефективності наукових досліджень за пріоритетними напрямами, формування нових наукових шкіл кафедри.

На період до 2025 р. в зазначених цілях виділено наступні пріоритетні напрямки наукових досліджень кафедри:

інформаційно-аналітичне та інформаційно-технологічне забезпечення філологічних дисциплін;
модернізація методів і форм дослідження мовних систем;
фактори глобалізації мовних процесів.
Основним вектором розвитку наукової діяльності буде збереження фундаментальних напрямків досліджень, традиційно характерних для кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики, з одночасним зростанням міждисциплінарних, міжфакультетських та міжнародних прикладних дослідницьких проектів, виявленням й підтримкою нових перспективних наукових напрямків.

Міжнародна конференція, що проводиться щорічно на базі кафедри, — це активна, постійний майданчик для обговорення розвитку лінгвістичних проблем в країні та у світі.

На новий якісний рівень виводиться робота по захисту кандидатських і докторських дисертацій. На перше місце буде поставлена ​​наукова значущість та публічність результатів дисертаційного дослідження. Публічність результатів дисертаційного дослідження буде виражатися у формі підготовлених до видання монографій, опублікованих статей й спрямованих пропозицій про їх практичну реалізацію.

Подальший розвиток отримає видавнича програма кафедри, що забезпечить публікацію наукових статей і доповідей науково-педагогічних працівників та студентів, які представили матеріал для спільних публікацій.

Міжнародне співробітництво та мережева взаємодія в системі безперервної освіти. Ключовим завданням у рамках розвитку освітньої діяльності є збільшення кількісних та якісних показників міжнародної академічної мобільності студентів і науково-педагогічних працівників. Рішення даного завдання передбачає системний розвиток мовної та професійної компетенцій.

Подальший розвиток отримає міжнародне співробітництво з провідними університетами Китаю, Ізраїлю для реалізації програми академічних обмінів, спільних досліджень і спільних освітніх програм (включаючи дистанційні).

Результатом такої взаємодії стане імпорт (обмін) освітніми технологіями, студентами та провідними викладачами із закордонними Вищими школами. Імпорт освітніх технологій буде реалізовуватися як внаслідок запрошення іноземних викладачів для участі в освітньому процесі, так і шляхом спрямування науково-педагогічних працівників університету за кордон.

Таким чином, у розвитку кафедри перекладу, теоретичної та прикладної лінгвістики основною прерогативою є надання якісної освіти й наукових досліджень, що мають попит. Соціальною важливістю володіє виховання студентів як громадян світу, глобальна й регіональна інтеграція, інтернаціоналізація освіти та наукових досліджень.