29 квітня 2024 року виповнюється 90 років Даміру Зямовичу Арову.
Д. З. Аров народився 29 червня 1934 року в Києві.
Дамір Зямович очолив нашу кафедру на складному етапі формування інформатики як науки та навчальної дисципліни, нового предмету у шкільній освіті. Це було важливим та сміливим кроком, який він зробив та визначив початок становлення кафедри. Саме Дамір Зямович почав формувати команду фахівців, запросив колектив аспірантів та викладачів з Одеського політехнічного інституту.
На нашій кафедрі працюють колеги, які працювали з Даміром Зямовичем, знають його як видатного вченого та надзвичайно освідчену, інтелігентну та порядну людину.
Втім, на зараз колектив кафедри оновлюється, не всі молоді колегі та студенти знають про славний шлях Даміра Зямовича. Тому за нагодою ювілею Даміра Зямовича пропнуємо до вашого відома стислий опис основних етапів науково-викладацької діяльності Даміра Зямовича.
У 1957 року з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.
В 1957—1959 роках вчителював в Овідіопольському районі Одеської області, а у 1959—1962 роках навчався в аспірантурі.
З 1962 року працював в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського асистентом, старшим викладачем кафедри вищої математики, доцентом кафедри математичного аналізу. У 1987—1989 роках був завідувачем кафедри математичного аналізу, а у 1990—1995 роках — завідувачем кафедри прикладної математики та основ інформатики.
В 1995—2003 роках обіймав посаду професора, а у 2003—2004 роках — завідувача кафедри математичного аналізу. У 2004—2018 роках був професором кафедри прикладної математики та інформатики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.
У 1964 році в Ленінградському університеті захистив дисертацію «Деякі питання метричної теорії динамічних систем» на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук (науковий керівник — професор В. П. Потапов). В 1986 році в Інституті математики Академії Наук УРСР захистив дисертацію «Лінійні стаціонарні пасивні системи з втратами» і йому був присуджений науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1989 році присвоєно вчене звання професора.
У 2018 році вийшов на пенсію.
Наукова діяльність
Д.З. Аров є автором понад 130 наукових праць. Підготував біля 20 докторів та кандидатів наук.
Д.З. Аров розробив теорію пасивних лінійних стаціонарних систем з втратою каналів розсіяння, у межах якої узагальнив метод Дарлінгтона та розширив теорію регулярних -створюючих матриць, J-внутрішніх матриць-функцій із застосуванням до інтерполяційних задач і обернених задач для канонічних диференціальних систем.
Професор Дамір Зямович Разом з М.Г. Крейном і В.М. Адамяном Д.З. Аров розробив теорію нескінчених блочно-ганкелевих операторів із застосуванням до задач Нехарі і Такагі, яка поклала початок розвитку Н -оптимального контролю.
Д.З. Аров є почесним доктором Abo Akademi (Фінляндія), був керівником проектів грантів Сороса, стипендіатом Фонду Сороса, керівником декількох держбюджетних тем та міжнародних проектів.
Дамір Зямович Аров неодноразово запрошувався за кордон для читання циклу лекцій з проблем теорії пасивних лінійних систем та теорії j-внутрішніх матриць-функцій (Хоккайдський університет, Каракаський університет та ін.), для наукової роботи до Лейпцігського університету, де під певним впливом Д.З. Арова сформувалася група “аналізу Шура” (проф. B. Fritzche, B. Kirstein та їх учні); до Амстердамського університету для роботи з проф. R. Kaashoek та сумісного керівництва дисертаційною роботою аспіранта цього університету; до Інституту Наук ім. Вейсмана (Ізраїль) для спільної роботи з проф. H. Dуm’ом. Він постійно брав участь у міжнародних конференціях з теорії операторів та систем у Японії, Німеччині, Нідерландах, Австрії, Франції, Румунії, Угорщині, Ізраїлі.
Професор Д. З. Аров став лауреатом премії ім. М. Г. Крейна у 2017 році.