Студенти 3 - 4 курсів спеціальності «Політологія» провели засідання студентського наукового гуртка «Міжнародні відносини та дипломатія» під керівництвом С. А. Дмитрашко. Основними спікерами були студентка 4 курсу Катерина ПІСКУН, студенти 3 курсу Анатолій КАЗЮК, Ольга ПЕШТЄРЄВА, Марія НІКОЛАЄВА-ДОМБРОВСЬКА.
Характеризуючи зовнішню політику КНР, студенти звернули увагу на те, що «м’яка сила» Китаю покладається на його економічні інструменти. До повномасштабного вторгнення керівництво КНР бачило в Україні вигідний економічний, транспортний хаб (у 2011 р. – Договір про партнерство, у 2020 р. – ініціатива щодо участі та зближення економічних зв’язків між Азією та Європою), як підкреслив А. Казюк. Для Китаю завжди були важливі двосторонні відносини, які дають йому більше маневру, ніж багатосторонні відносини. Цієї стратегії Китай дотримується і в Чорноморському регіоні.
У Китаї російсько-українську війну називають «українською кризою» та дотримуються позиції Китаю у світових конфліктах – «Принциповий нейтралітет». О. Пештєрєва розглянула надзвичайно важливе питання ставлення Китаю до територіальної цілісності України. З моменту початку дипломатичних відносин між КНР та Україною з січня 1992 р. проголошувалася підтримка суверенності та територіальної цілісності України. Тим більше, що Китай приєднався з застереженнями до держав-підписантів Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від грудня 1994 р., тому у своєму «Мирному плані» від 2023 р. наголошував на територіальній цілісності України. Проте з 2014 р. Китай більше звинувачував західні держави у подвійних стандартах міжнародної політики та утримався під час голосування в раді Безпеки ООН від визнання кримського референдуму недійсним. У Чорноморському регіоні пріоритетність у відносинах Китай віддавав Росії. Хоча регіональні відносини можуть бути підпорядковані глобальним, тому має також вигідні відносини з Туреччиною., тобто виходить з національних інтересів держави.
Сьогодні Китай може посилити співпрацю з ЄС, запропонувавши посилення партнерства з кліматичних питань, розширення торгівлі, відкриття нових відділень Інституту Конфуція. К. Піскун підготувала доповідь-презентацію, в якій розкрила напрями м’якої сили Китаю: економічний, технологічний, медіа вплив, інформаційний вплив. Завдяки культурній, освітній, економічній дипломатії Китай суттєво розширює свою присутність у світі. Інститут Конфуція, грантові програми та проєкт «Один пояс- один шлях» стали ключовим елементом стратегії підключення держав до Китаю як держави-цивілізації.
Україні важливо підтримувати партнерські відносини з Китаєм. Китай, в свою чергу, розглядає Чорноморський регіон як точку опори у міжнародних відносинах з європейськими країнами, для чого утворює геоекономічний простір від Чорного моря через Центральну Азію до Китаю.