Методика викладання історії та історичних дисциплін. Словник – довідник : навч. посіб. / уклад. Л. Г. Яновська. - Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович. 2020. - 104 с.

В навчальному посібнику подано зміст термінів, понять і категорій, які найчастіше зустрічаються в професійній діяльності працівників освіти. До словника введено також терміни і поняття суміжних до методики викладання наук (історії, педагогіки, психології, філософії, соціології, політології, економіки, медицини). Навчальний посібник є довідником для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів спец. 014.03 Середня освіта (Історія) і допоможе їм орієнтуватись у професійній термінології. Також ним можуть скористатися вчителі закладів загальної середньої освіти, практичні психологи, соціальні педагоги, працівники методичних служб, слухачі курсів підвищення кваліфікації тощо

Добролюбська Ю. А. Історiя середньовiчного Сходу. ч. 1. Китай та Японiя. Художньо-історична хрестоматія. — Одеса : Ун-т Ушинського, 2020. — 378 с.

Хрестоматія покликана ознайомити українського читача, передусім студентів, викладачів і науковців–сходознавців, з частиною багатющої культурної та літературної спадщини середньовічного Китаю та Японії.

Відбір художніх текстів до хрестоматії здійснювався досить ретельно, з урахуванням максимально можливого «вживання» читача у внутрішній світ творців текстів історії. Важливими й цінними для означеного періоду є нерозривний зв'язок поетичних та прозових творів.

У вступних статтях до окремих розділів хрестоматії наводиться компаративний аналіз художніх творів, написаних у різні історичні періоди. Матеріал такого плану покликаний представити ту чи іншу пам’ятку в контексті літературної традиції та порівняти її з подібними явищами в минулому, що має сприяти осмисленню студентами закономірностей розвитку історії та художньої літератури.

Добролюбська Ю. А. Історія середніх віків. Тематична хрестоматія. – Одеса : ПНПУ, 2014. – 232 с.

Актуальність та новизна представленої тематичної хрестоматії зумовлена і тим, що всі матеріали в ній наведені української мовою, коментарі торкаються важливіших подій історії західноєвропейського середньовіччя та витримані у відповідності з останніми надбаннями світової медієвістики. Хрестоматія складається з двох розділів «Середньовічне місто» та «Церква і культура», які містять, відповідно, шість та вісім підрозділів. Наприкінці кожного підрозділу надається тематика самостійної роботи, тематика індивідуальних науково-дослідних завдань, перелік питань для самоконтролю та список довідкової літератури.

Цілісно, послідовно та структурно розглядаються питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку народів середньовічної Європи. Історія людських спільнот подається в нерозривній єдності з історією природи та побуту, змальовуються індивідуальні портрети відомих діячів середньовіччя.

Добролюбська Ю. А. Історія середніх віків. Художньо-історична хрестоматія. — Одеса : Ун-т Ушинського, 2019. — 410 с.

Актуальність розробленої хрестоматії полягає перш за все в тому, що історична освіта за типом навчальної діяльності залишається репродуктивною, і іншою бути не може, поки студент працює лише з підручником або лекцією викладача. Робота студента зі спеціально зібраними текстовими конструктами створює умови для реального навчального діалогу. Використаний в ході вивчення історії художньо-історичний образ не лише підвищує освітні результати навчального процесу, але й підсилює його виховний вплив.

Хрестоматія структурно та змістовно цілком відповідає навчальному плану підготовки майбутніх вчителів історії, а також навчальній програмі курсу «Історія середніх віків».

 Окорокова В. В. Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія; [Навчальний посібник з грифом МОН, МСУ] / Віра Вікторівна Окорокова. – Одеса : видавець СПД Бровкін О. В., 2012. – 232 с.

Представлений у хрестоматії джерельний матеріал висвітлює утопічну думку західноєвропейських мислителів XVIII століття (переважно англійських та французьких), що за своїм сутнісним змістом розкриває їх історіософський підхід до буття людини. Головну увагу приділено тим матеріалам, які розкривають своєрідність ідеологічних уявлень за часів епохи Просвітництва.

Західноєвропейське середньовіччя ХІ – ХV століть. Документи та матеріали: [автор-упорядник Ю. А. Добролюбська]. – Одеса : Астропринт, 2007. – 328 с.

Хрестоматія з присвячена п’ятисотлітньому періоду з кінця ХІ до кінця XV століття, який починається становленням середньовічних міст та закінчується епохою Великих географічних відкриттів та переходом до Нового часу. Документальні матеріали ілюструють різнобарвні боки життя середньовічного суспільства, характеризують становище економіки, політики та культури, всеосяжний вплив релігії та процес зародження нових гуманістичних тенденцій.

Добролюбська Ю. А. Священна жирафа Сальвадора де Мадаріаги.    Вступ, переклад та коментарі Ю. А. Добролюбської. —  Одеса : Ун-т Ушинського, 2022. — 195 с.

Антиутопія – це самостійний літературний жанр, який є предметом дискусій не лише літературознавців, але й філософів, мистецтвознавців та соціологів. За допомогою таких процесів як глобалізація, урбанізація, модернізація технологій та самого суспільства у ХХ столітті, жанр антиутопія зміг виокремитися з-поміж інших літературних жанрів та стати «незалежним та стійким» поняттям у літературі.  Досить поширеною є думка, що антиутопія «прив’язана» лише до ХХ століття, але це, звичайно ж, не так. Метою дослідження є філософський аналіз творчості Сальвадора де Мадаріага у контексті гендерної антиутопії ХХ століття.

Епоха кінця сьомого тисячоліття, зображена Мадаріага у романі «Священна жирафа» малює світ населений тільки чорними людьми. Біла раса давно вимерла, а Європа загинула в геологічному катаклізмі. Деякі науково-технічні та художні досягнення білих європейців, особливо, англійців, не без глузування та іронії використовуються іноді чорною цивілізацією, яка повернулася до первісного родового матріархату. Але немає в цьому світі ні громадянського суспільства, ні свободи слова і ніхто нічого не чув про демократію та права людини. Повне та безумовне домінування жінок у всіх найважливіших сферах культури забезпечує гуманність, порядок і достатню життєву різноманітність. Всі соціальні, управлінські, економічні проблеми вже вирішені. Ніяких класових, національних та релігійних конфліктів не існує. Про них іноді робляться наукові доповіді, причому вчені дами зазвичай вибачаються перед слухачами за те, що їм доводиться говорити про таку дивну нісенітниці, як стародавня наука другого або третього тисячоліть, юриспруденція, класова теорія, расизм, поділ влади, палата лордів, статистика, принцип свободи слова. Застосування двох своїх основних методів сатиричного зображення дозволило Мадаріага висміяти всі боки західної європейської культури та державного устрою. Філософська літературна спадщина Мадаріага заслуговує набагато більшої уваги, ніж їй приділялося досі. Теми європейської єдності, національного характеру, вічних образів та нової антропології набувають нового й несподіваного звучання в контексті тих змін, які сьогодні переживає світ.

Добролюбська Ю. А. Борис Олексійович Шустов: портрет на фоні епохи. — Одеса, 2020. — 176 с., іл.

Монографія відтворює просопографічний портрет лісовода Бориса Олексійовича Шустова через найбільш характерні аспекти його біографії. Епоха, в яку довелося жити і працювати професору Борису Олексійовичу Шустову відрізнялася великим драматизмом та суперечливістю. Ідеологічний пресинг тоталітарної держави позбавляв дослідників можливості об'єктивного розгляду історичних явищ, виводив з наукового обігу величезні масиви першоджерел. Зазначені фактори послужили причиною, по якій залишилася в тіні потужна постать вченого та організатора науки, педагога і практика Б. О. Шустова. Сьогодні можливість поглянути на історичні процеси через призму біографії конкретної людини відкриває нові дослідницькі горизонти. Історія стає конкретною і персоніфікованою,

набуває людське обличчя. В ході аналізу фактів біографічного порядку надзвичайно важливо постійно співвідносити їх з подіями макроісторії, вписувати їх в історичну канву. Це дозволяє розкрити багато причинно-наслідкових зв’язків, що зумовили той чи інший поворот долі. Саме такі методологічні підходи були покладені в основу праці, присвяченої життю та діяльності професора Б. О. Шустова.

Добролюбська Ю. А. Філософія історії: типи та моделі / Юлія Андріївна Добролюбська. – Одеса : Астропринт, 2010. – 232 с.

Монографія присвячена аналізу основних типів філософського осмислення історичних процесів, які існують у сучасній гуманітарній парадигмі. Авторка, за допомогою системного підходу, розглядає різноманітні типи філософсько-історичного конструювання, виділяє підсистеми філософії історії.

Окорокова В. В. Образ нової соціальної реальності Постмодерну та форми його моделювання. - Одеса : ВМВ, 2018. – 288 с.

У монографії розглядається моделювання образу нової соціальної реальності в межах постмодернізаційної парадигми. Обґрунтовано використання поняття образу нової соціальної реальності в сучасній філософії, надано його визначення та розглянуто формування в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. На основі гносеологічного аналізу було виявлено домінування віртуального моделювання у сфері конструювання образу нової соціальної реальності. Експліковано його онтологічні засади та висвітлено форми моделювання.

Дослідження адресоване фахівцям у галузі соціальної філософії‚ філософії історії, соціології філософської антропології, студентам і аспірантам гуманітарного профілю, a також всім, кого цікавлять проблеми моделювання соціальної реальності.

Зібрання матеріалів конференції 2017 року

Зібрання матеріалів конференції 2018 року

Зібрання матеріалів конференції 2019 року

Зібрання матеріалів конференції 2020 року

Зібрання матеріалів конференції 2021 року

Гуманітарна наука в умовах розвитку інформаційного суспільства. Всеукраїнський науково-практичний семінар.

Семінар проводиться під егідою Ради молодих учених та спеціалістів Південноукраїнського національного педагогічного університету. Її проведення сприяє активній науково-дослідній роботі студентів, молодих учених і спеціалістів, підтримує наукову спадкоємність, зберігає наукові школи та напрямки, підвищує наукову кваліфікацію і професійний рівень молодих учених та спеціалістів.

Відповідальний редактор – к. філос. н., доц. В. В. Окорокова.