Кафедра проводить плідну роботу щодо підготовки кадрів вищої кваліфікації. На кафедрі відкрито аспірантуру зі спеціальностей 011 Освітні, педагогічні науки та 015 Професійна освіта.
Під керівництвом викладачів кафедри проводяться конференції здобувачів освіти та молодих науковців, учителів-практиків.
З 2009 року на кафедрі функціонує науковий (фаховий) семінар, на засіданнях якого відбувається попередня експертиза докторських і кандидатських дисертацій педагогічного напряму.
У 1950 році на кафедрі було засновано наукову школу Р. І. Хмелюк, у межах якої досліджувалися різні напрями підготовки вчителя національної школи. З 1998 року продовжувала втілювати в життя наукові ідеї та педагогічні заповіти фундатора педагогіки вищої школи її учениця і послідовник З. Н. Курлянд, як очолювала кафедру педагогіки до 2019 року.
У межах наукової проблематики кафедри педагогіки «Інтегративні технології формування і розвитку особистісних і професійних якостей майбутніх фахівців» (2010-2014 рр.) особливий інтерес становили питання про формування позитивної Я-концепції вчителя, розвиток особистісних та професійно-значущих рис майбутніх учителів, досягнення доцільного оптимуму емоційності в професійно-педагогічній професійної мобільності, професійної усталеності, педагогічної фасилітації, інтелектуальної активності, професійно-ціннісних орієнтацій, творчого мислення, навичок пошуково-дослідницької діяльності, естетичного світогляду діяльності, проблема побудови креативного освітнього простору закладів освіти.
Відповідно до наукової теми розроблено й апробовано:
- класифікацію дидактичних ігор на підставі психічних процесів, спрямованих на розвиток пізнавальної активності молодших школярів;
- структурно-функціональну модель підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуро творчого середовища школи;
- методику застосування середовищного підходу у професійній діяльності вчителя образотворчого мистецтва;
- модель і методику підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів;
- методику підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування логічного мислення молодших школярів;
- методику організації роботи з молодими вчителями в умовах загальноосвітнього навчального закладу після закінчення вищого навчального закладу;
- технологію підготовки майбутніх учителів цього фаху до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи;
- теоретичні положення щодо організації професійного навчання й виховання інженерно-технічних кадрів, гуманітаризації їхньої професійної підготовки у вищому навчальному закладі.
- структуру алгоритмічної діяльності майбутніх учителів суспільно-гуманітарного напряму;
- методику формування педагогічної фасилітації майбутніх учителів у процесі навчання у вищому навчальному закладі;
- модель і методику організації творчої діяльності студентів технічних закладів вищої освіти у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін;
- педагогічні умови організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
З 2015 по 2019 роки викладачі кафедри досліджували різні аспекти наукової теми «Мультиплікативна парадигма професійного становлення фахівців». Різноманітна проблематика в межах наукової теми постійно обговорювалася на науковому (фаховому) семінарі. За їх результатами співробітники кафедри виступали з доповідями на наукових конференціях різного рівня, публікували статті в наукових і науково-методичних вітчизняних і зарубіжних виданнях.
Отримано такі основні теоретичні і практичні результати:
- науково обґрунтовано концепцію мультиплікативності професійного становлення майбутніх учителів в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Розкрито сутність місії вчителя у вимірах акмеологічного підходу. Доведено мультиплікативний ефект антропологічного, особистісного, акмеологічного, культурологічного, аксіологічного підходів у професійному становленні майбутніх учителів;
- визначено методологічні підходи до формування екокультурної компетентності майбутніх учителів в освітньому процесі вишу в аспекті мультиплікативної парадигми. Встановлено, що екокультурна компетентність – це системна інтегративна якість особистості, яка характеризує здатність вирішувати різного рівня проблеми і завдання в життєвих ситуаціях та професійній діяльності на підставі сформованих цінностей, мотивів, досвіду, індивідуальних особливостей, потреб;
- розкрито сутність мультиплікатівності акмеологічного, особистісно-діяльнісного та аксіологічного підходів у професійному становленні майбутніх учителів, що передбачають упровадження в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти засобів педагогічного моделювання, спрямованих на формування в них професійно-пізнавального інтересу до педагогічної діяльності засобами мультимедійних технологій. Виявлено, що головна перевага мультимедійних лекцій полягає в можливості використання інтерактивної взаємодії викладача, як з програмним засобом, так і одночасне спілкування зі студентською аудиторією;
- доведено мультиплікативний ефект впровадження фасилітаційної та вітагенної технологій у професійному становленні майбутніх фахівців. Розглянуто зміст інтерактивних методів навчання для розвитку критичного мислення, творчих здібностей, інтелекту студентів. Апробовано програмові модулі роботи з майбутніми фахівцями, які підтвердили ефективність методики роботи, що заснована на педагогіці співробітництва.
Значущість роботи полягає в розробленні науково-методичного забезпечення і впровадження освіти інтерактивних методів навчання, що ґрунтуються на мультиплікативній парадигмі.
З 2020 по 2024 рр. викладачі кафедри проводили дослідження в межах наукової теми «Проєктування професійного становлення майбутніх фахівців в умовах університетської освіти». Робота виконувалася відповідно до стратегічних напрямів розвитку освіти, що визначено законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», положеннями Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, тематики прикладних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук; рішення Вченої ради Університету Ушинського» (протокол № 5 від 26.12.2019 року). Упродовж дослідження набула подальшого розроблення проблема виявлення і реалізації теоретичних і практичних засад проєктування професійного становлення майбутніх фахівців в умовах університетської освіти, де методологічно обґрунтовано модель і педагогічну технологію професійного становлення майбутніх фахівців в умовах університетської освіти. За результатами дослідження визначено й обґрунтовано основні методологічні підходи дослідження проблеми професійного становлення майбутніх фахівців у процесі навчання у ЗВО. Зокрема, увагу зосереджено на системному, особистісно-діяльнісному, акмеологічному та компетентнісному підходах, які забезпечують комплексне бачення цього процесу, враховуючи його багатовимірний характер. Розроблено методику збору інформації, методи її оброблення, узагальнення й інтерпретації, що включала анкетування, тестування, спостереження, аналіз портфоліо, проведення інтерв’ю та фокус-груп. Ці методи дали змогу отримати всебічні й репрезентативні дані щодо процесу професійного становлення здобувачів освіти. Для оброблення отриманої інформації застосовувалися як якісні, так і кількісні методи аналізу, зокрема статистичне опрацювання даних, контент-аналіз, методи порівняння та узагальнення. Це забезпечило можливість не лише виявити ключові тенденції, але й встановити закономірності, що лежать в основі професійного становлення майбутніх фахівців в умовах університетської освіти. Результати дослідження дозволили виокремити основні тенденції професійного становлення майбутніх фахівців в умовах університетської освіти, такі як зростання ролі практико зорієнтованого навчання, активізація самостійної роботи здобувачів, інтеграція цифрових технологій в освітній процес, необхідність розвитку soft skills. Водночас встановлено закономірності, які вказують на взаємозалежність рівня мотивації студентів, їхньої залученості до професійно зорієнтованої діяльності й ефективності формування професійної компетентності.
Наразі викладачі кафедри почали роботу над новою науковою темою «Концептуальні засади особистісного та професійного зростання фахівця в умовах глобалізації освітньо-наукового простору», метою якої є розроблення й наукове обґрунтування змісту і педагогічних умов особистісного та професійного зростання фахівця в умовах глобалізації освітньо-наукового простору
Наукові та науково-методичні праці співробітників педагогічного колективу свідчать про високий професійний рівень викладачів та сприяють удосконаленню навчальних курсів.
Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Т. І. Койчева
- взяла участь як член академічної групи в роботі міжнародного проєкту PAGOSTE Erasmus+ «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні». Наказ №75 від 04.03.2020 р.
Тривалість проєкту: 15.01.2020-14.12.2023р.р.
Координатор: Університет Констанцу (UKON).
Результати: розроблення концепції партнерського управління підготовки викладачів професійної освіти в Університеті Ушинського;
- пройшла стажування у Харбінському інженерному університеті Сертифікат ТК20160822 від 05.08.2019р. «Сучасні принципи здійснення науково-педагогічної діяльності в закладах вищої освіти». 7.02.2019-7.08.2019. (600 год.)
- у межах міжнародного проєкту «Інститут Конфуція» успішно пройшла підвищення кваліфікації «Інновації в системі шкільної та університетської освіти» обсягом 180 академічних годин / 6 кредитів ЄКТС.
Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки взяла Участь у проєкті «Новій українській школі – новий учитель» зі створення професійного профілю вчителя за підтримки міжнародного «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» (Friedrich Naumann Stiftung für die Freiheit).
Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Т. Ю. Осипова взяла участь у роботі над інформаційним довідником Біла книга української системи освіти на замовлення Міністерства освіти КНР, Харбінського інженерного університету
Результати: видано: Біла книга української системи освіти: інформаційний довідник. Харбін. С. 25–28, 31–34, 60–74.