Наша вишиванка – справжнє диво, для кожного з нас вона важлива. Адже в орнаменті вишиванки символи, що оберігають нас, у ній сила, тепло, життя. Вишиванка – духовна броня українців, а Україна сьогодні – броня світу! Ми українці! І цим пишаємося!
18 травня 2023 року, у День вишиванки, завдяки нашим захисникам над Україною встало вранці щире сонце. І зігріло українську землю променем ясним. Історико-філологічний факультет, за традицією, зібрався великою родиною відсвяткувати народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження. Гостей було багато: адміністрація, викладачі різних кафедр, етногурт «Зорецвіт», студенти-історики, філологи, математики, майбутні абітурієнти, школярі, друзі факультету, онлайн-гості. Усі з вогником у очах, з усмішкою на обличчі поринули у святкове дійство:
- Зі щирим вітальними словами виступила перша проректорка Університету Ушинського Ольга Антонівна Копусь, яка нагадала, що вишиванка – це генетичний код нації, наш необхідний оберіг у складний для країни час, святиня, пам՚ять народу. Ольга Антонівна також підкреслила, що сьогодні вишиванка, як ніколи, об՚єднує наш народ. Перша проректорка не устами, а серцем поділилася мрією та впевненістю, що наші захисники незабаром нам подарують Перемогу. І ми одягнемо знову вишиванку. І наші майбутні покоління більше ніколи не знатимуть жахіть війни. А нам треба любити рідну Україну-неньку, поважати себе, вірити в мирне небо і Збройні сили України!
- У своєму вітальному слові Олена Олександрівна Кон, декан історико-філологічного факультету, щиро теж промовила, що вишиванка – це наша ідентифікація, кюаркод нації.
- У вітальному слові завідувачки кафедри української філології і методики навчання фахових дисциплін Ліліани Іванівни Прокопенко прозвучало підкреслення, що в час, коли українці змушені одягати військову форму задля можливості у майбутньому носити вишиванку, ми святкуємо розуміння важливості вишиванки. Адже на сьогодні вишиванка – найупізнаваніший наш символ у світі, це символ нескореності українського духу, символ незламності й волелюбності. Вишиванка ламає кордони, вона об՚єднує людей у різних куточках світу. Ліліана Іванівна побажала, щоб мудрість тисячолітньої традиції оберігала нас і давала нам силу на шляху до Перемоги! Незвичним продовженням вітального слова був сюрприз для гостей – оголошення про те, що в стінах історико-філологічного факультету в прекрасне свято, День вишиванки, ми вшановуємо пам՚ять нашої колеги Елеонори Сергіївни Шапкіної, яка присвятила своє життя українському фольклору, його вивченню та збиранню колекцій національного одягу. І 18 травня, у День Вишиванки, ми називаємо кабінет українознавства «Берегиня» на честь Елеонори Сергіївни Шапкіної.
- Кугут Леся, студентка 1-го курсу, продемонструвала неймовірний відеопроєкт про талановитого викладача, сподвижницю національно-патріотичного виховання молодого покоління українців, знавчиню національних звичаїв і традицій, обрядів, одягу та побуту, музики й пісень народу України – Елеонору Сергіївну Шапкіну.
- Цікаву студентську презентацію продовжив етногурт «Зорецвіт» (керівник Вікторія Кожевнікова). Староста колективу, помічник режисера та менеджер організаційних питань Анна Тарасюк розповіла про колектив, про пані Елеонору, про їхнє творче життя разом та сьогодення. У національному одязі учасники гурту подарували гостям свята задушевне виконання пісень «Ой вулиця та й широкая», «Ой на річці тай на кладочці», «Кривий танець», розповіли й заспівали про Трійцю, організували ведення хороводів під звуки українських пісень.
- Однією з прикрас свята став виступ традиційної учасниці факультетських заходів – майбутньої нашої абітурієнтки, учениці Комунального закладу «Біляївська мистецька школа» Марти Яцишиної з піснями «Ми - Україна» та «Моя сорочка вишиванка».
- Студенти-бакалаври філологи та історики старших курсів приготували філігранний проєкт про сучасне життя та вшанування нашої вишиванки не лише в Україні, а й у різних куточках світу. Валерія Швайка разом із Олексієм Малогою влаштували подорож, зачарували присутніх цікавими фактами, постатями різних національностей і соціальних статусів у вишитих сорочках і сукнях.
- Студенти-філологи 1-го курсу підготували не лише неймовірну святкову газету, а й онлайн-привітання та офлайн Вероніка Нєнова й Діана Цимбаліст щемливо продекламували сучасну поезію «Стара сорочка» Руслани Лоцман.
- Магістранти-філологи факультету разом зі своїми учнями долучилися до свята онлайн та офлайн: підготували відеозвернення, оригінальні святкові плакати. А учні Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Вєда» офлайн завітали на свято з привітаннями і в період асистентської практики підтримали нашу магістрантку, але вже їхню вчительку української мови та літератури – Лілію Зосімову. Зокрема, учні 8 класу продекламували поезії: «Два кольори» (Кирило Бурілов), «Українська вишиванка» (Ростислав Чікінов), «Вишиванка» (Ольга Щебетовська). І зовсім не ніяковіли на слова «майбутні абітурієнти», із задоволенням слухали інші виступи, фотографувалися, реагуючи на погляди своєї вчительки. І тепер ми зі студентами сходимо в гості до цих дітей, поділимося цікавинками з української діалектології.
Ось такі ми, українці! Завершилося свято подякою, усмішкою, гордістю за змогу одягати вишиванку, вірою в завтрашній переможний день!
З ДНЕМ ВИШИВАНКИ, УКРАЇНО!
Організатор заходу Тетяна Євтушина