На участь у конференції було подано 77 заявок, взяли участь у роботі конференції 57 (43 особи – викладачі університету Ушинського, 14 – викладачі навчальних закладів інших міст, із них – 1 представник Молдови) учасників: 16 докторів наук, 23 кандидати наук.
Виступили із доповідями 11 учасників: педагогічна взаємодія як теоретико-емпіричний конструкт (Л. К. Велитченко), підготовка майбутніх педагогів до використання інноваційних технологій в умовах вищого навчального закладу (Н. С. Гарань), проблема супроводу девіантних і деліквентних підлітків, які мають проблеми психологічного розвитку (А. В. Гоголєва), становлення основ професіоналізму майбутнього вчителя-вихователя у вимірах теорії професіогенезу освітянських кадрів (Н. В. Гузій), інклюзивна готовність педагога до професійної діяльності (А. І. Каплієнко), підготовка майбутніх учителів до розв’язання педагогічних конфліктів засобами вітагенних технологій (З. Н. Курлянд), проектно-креативна компетентність як чинник професійності майбутнього вчителя (І. А. Левіна), професійна ідентичність як педагогічна проблема (А. Ф. Линенко), підтримувальна функція в педагогічному наставництві (Т. Ю. Осипова), фахова компетентність педагога в сучасному освітньому просторі (С. В. Рябченко), формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів у процесі професійної підготовки (В. В. Тушева).
Під час обговорення доповідей розглядалися проблеми: як викликати інтерес сучасних студентів до навчання, падіння якого сьогодні спостерігається, наголошувалося на недостатньому забезпеченні вищих навчальних закладів сучасною медіа-технікою (комп’ютери, проектори, інтерактивні дошки тощо), які не дозволяють здійснювати освітній процес у вишах на рівні сучасних вимог, а, отже, не дає можливості належної підготовки майбутніх учителів до їх використання в майбутній професійній діяльності.
Жваву дискусію викликали питання стосовно професійної діяльності викладачів вищих навчальних закладів, необхідності підвищення їхньої мотивації до постійного самовдосконалення, що викликано суперечностями організації освітнього процесу в педагогічних вишах між необхідністю надання майбутнім учителям значної кількості інформації з психолого-педагогічних і фахових дисциплін, що дозволяють сформувати в них необхідні компетентності, і постійним скороченням годин на викладання цих дисциплін; збільшенням годин на самостійну роботу студентів і відсутність важелів контролю за її виконання, зокрема відсутність годин, що не передбачені в навчальному навантаженні викладачів, для перевірки контрольних робіт, рефератів, есе та інших творчих завдань, які студенти виконують самостійно, що певним чином не вмотивовує викладачів займатися такими видами роботи.
Завідувач кафедри педагогіки, доктор педагогічних наук, професор З. Н. Курлянд
