Симпозіум-платформа «Підготовка вчителів китайської мови в полікультурному просторі» було проведено на базі Освітньо-культурного центру «Інститут Конфуція» (65135, м. Одеса, вул. Єврейська, 25).
Загальна кількість доповідачів склала понад 30, у т. ч. 17 учасників з інших країн (Китай, Тайланд, Корея, Туреччина тощо).
Серед університетів-учасників: Харбінський інженерний університет (м. Харбін, Китай), навчальний центр «Інтерлінгва» (м. Одеса), Міжнародний гуманітарний університет (м. Одеса) тощо.
Програму платформи було відкрито співдиректорами Освітньо-культурного центру «Інститут Конфуція» Університету Ушинського. Координатор Міжнародного проекту від українського боку к. пед. н., доц. О. В. Попова наголосила на значущість виробничої практики в контексті професійної підготовки майбутніх учителів китайської мови у виші. Проте, директор Центру від китайського боку к. психол. н., доц. Дін Сінь повідомив про історію педагогічної освіти в КНР, її сучасні тенденції і перспективи подальшого розвитку.
Інноваційні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів китайської мови репрезентували викладачі кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Ян Чжао, Чжан Ябін та викладач-стажист кафедри західних і східних мов та методики їх навчання Фан Лінь.
На думку Фан Лінь, у межах реальної академічної ситуації підготовка українських студентів до складання багаторівневих іспитів з оволодіння китайською мовою HSK (Level 3) викладачам слід ураховувати поточні досягнення студентів у галузі синології та використовувати адекватні методи навчання майбутніх учителів / викладачів китайської мови відповідно до вимог Головного управління Інститутів Конфуція, тобто адаптувати методики навчання в контексті регіону, де здійснюється навчання.
Ян Чжао наполягав на використанні інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні китайської мови як іноземної та виокремив принцип залучення носіїв мови до навчально-виховного процесу як детермінант успішної підготовки.
Чжан Ябінь наголосив на практичної значущості навчання усного мовлення, аудіювання і письма. Автор зазначив недоліки використання традиційних методів навчання китайської мови україномовних слухачів («структура ‒ функція ‒ культура»). Натомість більш перспективним, за словами викладача, є формування саме комунікативної компетенції комплексно-комбінованим засобом.
Оригінальними було визнано доповіді волонтерів «Інституту Конфуція», а саме: Лі Чжан, Ван Цзюе, Сюй Цянь, Дун Юе та інших.
Лі Чжан повідомив аудиторію про лінгводидактичні засади навчання студентів бакалаврату китайських синонімів. Ван Цзюе специфікувала сучасні стратегії викладання китайської мови, сконцентрувавшись на фонетичній транскрипції. Сюй Цянь розкрила переваги і недоліки застосування інтерактивних ігор при вивченні китайської мови. Дун Юе репрезентувала шляхи розв’язання деяких проблем формування правильної вимови в процесі викладання китайської мови.
Отже, за результатами Конгресу, констатуємо, що проведений науково-практичних захід сприяв визначенню перспективних векторів розвитку педагогічної освіти України крізь призму китайсько-української співпраці.
