В 1964 році закінчив факультет фізичного виховання Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1977 року Борис Давидович призначений на посаду директора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи Олімпійського резерву № 2. У 1996 році Борис Литвак створює Одеський обласний благодійний фонд реабілітації дітей-інвалидів «Будущее». Він є Почесним громадянином міста Одеси, Одеської області. 24 серпня 2007 року Борису Давидовичу Указом Президента України присвоєно звання Героя України.

У 1976 році закінчив Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, отримавши кваліфікацію учителя математики. З 1971 року працює викладачем фізики вищого професійно-технічного училища № 1, з 1993 року – завідувачем кафедри педагогіки і психології, згодом – початкового навчання і дошкільного виховання. Кандидат педагогічних наук (1988). Доцент (1997). Розробив і впровадив у навчальний процес поетапну систему навчання (1982), що була розповсюджена в навчальних закладах СРСР, Японії, Франції, Німеччини, Куби, Монголії. Делегат V З'їзду вчителів УРСР (1987), II Всеукраїнського з'їзду працівників освіти (2001), Всесоюзного з'їзду працівників народної освіти (1988); автор понад 175 науково-методичних праць. Народний вчитель СРСР (1987). Народний депутат СРСР (1989-1991). Відмінник народної освіти УРСР (1982). Нагороджений почесною відзнакою Президента України "Срібний хрест" (1996), Грамотою Президії Верховної Ради СРСР (1987), медалями. Лауреат Педагогічної премії ім. Н. К. Крупської (1990), Премії АПН СРСР (1982). Володар золотих та срібних медалей ВДНГ СРСР і УРСР за розробку поетапної системи навчання та кращий комплекс кабінетів фізики (1982, 1984, 1986). З 2004 року працює вчителем фізики загальноосвітньої школи № 55 м. Одеси.

В 1965 році закінчив Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, фізико-математичний факультет. У 1964 році почав працювати вчителем фізики у Яворській восьмиричній школі Тарутинського району Одеської області, пізніше у Затоцькій школі-інтернат Овідіопольского району. З 1987 року працює в Кароліно-Бугазькій загальноосвітній школі.

Після закінчення філологічного факультету Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського з 1957 року по 1993 рік працювала вчителем української мови та літератури в Слободській середній школі Кодимського району Одеської області. З 1993 року на заслуженому відповідчинку.
П'ятнадцять років керувала методичним обєднанням учителів української мови та літератури в школі. Щедро передавала свій досвід колегам.
Для уроків Є. М. Андрієнко характерна глибока продуманість усіх деталей, різноманітність методичних прийомів, жвавий темп, висока активність учнів, створення умов для розвиваючого навчання. Усе це допомагало вчительці виховувати в учнів любов до рідної мови, патріотичні почуття, давати глибокі знання.
За успіхи у справі навчання й виховання учнів неодноразово нагороджувалася грамотами Міністерства освіти України, обласного управління освіти. Має знак «Відмінник освіти України». Нагороджена трьома медалями. Була делегатом IV Республіканського з`їзду вчителів України в 1977 році. Тричі обиралася депутатом селищної Ради народних депутатів. Досвід її роботи вивчався й поширювався Одеським інститутом удосконалення вчителів.
За успіхи в педагогічній діяльності в 1977 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР Євгенії Миколаївні присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР»

У 1947 році закінчив Одеське педагогічне училище, в 1952 р. – учительський інститут, в 1957 році – Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського за фахом учитель російської мови та літератури.
Його професійна діяльність починалася з учителювання в початкових класах сільської школи, був учителем російської мови та літератури, завідувачем райвно, з 1971 року – директор Виноградської СШ Арцизського району Одеської області.
В. П. Базика велику увагу приділяв підбору педагогічних кадрів, сприяв їх професійному зростанню, здійснював постійний контроль всіх аспектів життя та діяльності педагогічного та учнівського колективів школи. Його досвід роботи з внутришкільного контролю та керівництва вивчався та пропагувався на сторінках газет і педагогічних журналів.
Він був компетентним керівником у питаннях освіти. Завдяки його зусиллям було створено музей села Виноградівка, багато уваги та сил віддавав організації художньої самодіяльності та занять спортом у школі, завдяки чому на протязі 20 років колектив школи посідав перші місця на районних та обласних оглядах, фестивалях, спортивних змаганнях.
Обирався делегатом Третього всесоюзного з`їзду вчителів у 1978 році.
Указо Президії Верховної ради УРСР в 1977 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР». Помер у 1994 році.

У 1973 році закінчила фізико-математичній факультет Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1976 року працювала вчителем математики в середній школі № 5 м. Одеси, а з 1984 року по 1992 рік – заступником директора з навчально-виховної роботи середньої школи № 76 м. Одеси.

В 1969 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, факультет педагогіки та методики початкової освіти. Під час навчання працювала старшою піонервожатою СШ № 83, а з 1967 р. – секретарем комітету комсомолу СШ № 166. З 1993 р. працює заступником директора з навчально-виховної роботи в початковій школі № 64 м. Одеси.

В 1973 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського фізико-математичній факультет. У 1973 році була направлена на роботу до середньої школи с. Петрівка Іванівського району Одеської області. З січня 1976 року працює викладачем математики в професійно-технічному училищі № 22 м. Іллічівська.

В 1946 році закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. В тому ж році отримала призначення в Затишанську середню школу Фрунзівського району, де викладала російську мову та літературу, працювала заступником директора та директором цієї ж школи. З цієї ж школи Ромальда Степанівна вийшла в 1981 році на заслужений відпочинок.
Рональда Степанівна обиралася делегатом Третього (в 1968 році) та четвертого (в 1977 році) з`їздів учителів Української РСР, була учасником багатьох Педагогічних читань. Неодноразово відзначалася освітянськими нагородами. Нагороджена медалями «За трудову відзнаку», «Ветеран праці». Має відзнаку «Відмінник народної освіти».
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 17 червня 1968 року Рональді Степанівні присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель школи Української РСР».

В 1954 р. закінчила Одеське педучилище, в 1960 р. – філологічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського.
З 1954 по 1988 р. працювала вчителем російської мови та літератури у Великодолинській СШ Овідіопольського району.
Серед учителів та учнів користувалась авторитетом як мудрий фахівець.
За досягнення у вихованні та навчанні молоді С. Ф. Буніній у 1986 році Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».
З 1988 року С. Ф. Буніна на заслуженому відпочинку.

Закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, факультет педагогіки і методики початкової освіти. В 1972 року розпочалася її педагогічна діяльність в загальноосвітній школі-інтернат № 2, де вона працює і по-сьогодні.

В 1976 році закінчив Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, фізико-математичний факультет. Трудову діяльність розпочав на посаді вчителя математики загальноосвітньої середньої школи № 50, згодом заступником директора цієї ж школи з навчально-виховної роботи. В 1980 році став директором загальноосвітньої школи-інтернат № 6. З 2006 року – депутат обласної ради.

У 1963 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, фізико-математичний факультет. Викладала спочатку в Одеському інституті холодильної промисловості, потім в середній школі № 31, що згодом була реарганізована в Маріїнську гімназію.
Світлана Юхимівна двічі (в 1995 і 1997 роках) була удостоєна гранта Соросівського вчителя.
За свою невтомну педагогічну діяльність Світлана Юхимівна неодноразово відмічалася грамотами органів управління освіти. Має відзнаку «Відмінник освіти України». Указом Президента України від 18 червня 1994 року їй присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України».

У 1969 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського за спеціальністю «Педагогіка та методика початкового навчання». З 1965 по 2001 рік працювала вчителем початкових класів СШ № 56 м. Одеси. Валентина Михайлівна створила навчальний кабінет, який був творчою лабораторією вчителя.
Валентина Михайлівна нагороджена орденом «Знак пошани», медалями «За доблесну працю», Ветеран праці». Має відзнаку «Відмінник освіти України», педагогічне звання «Вчитель-методист». Обиралася делегатом П`ятого з`їзду вчителів України. Досвід її роботи експонувався на Виставці досягнень народного господарства в Москві.
У 1977 році Валентині Михайлівні Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР». Померла в лютому 2002 року.

У 1996 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. Марія Леонтіївна – учасниця першої Спартакіади народів СРСР у 1956 році. З 1954 року почала професійні виступи у спортивних змаганнях. У 1961 році стала майстром спорту СРСР з легкої атлетики. З 1975 року працює викладачем фізичного виховання ТУ № 1 (нині ДПТНЗ ОВПУМТС). З 1989 року – керівник фізичного виховання ДПТНЗ ОВПУМТС.

У 1976 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, у цьому ж році почала працювати в Котовському професійному ліцеї спочатку викладачем математики, а з 2001 року – методистом ліцею.

У 1986 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, музично-педагогічний факультет. У цьому ж році розпочалася її трудова діяльність учителем музики загальноосвітньої школи № 14, а з 1987 року – у загальноосвітній школі № 49, де працює до цього часу.

У 2000 році вступила до Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, який успішно закінчила й обійняла посаду методиста в дошкільному навчальному закладі № 88 м. Одеси.

У 1963 році закінчив Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, факультет фізичного виховання. Трудову діяльність почав у Широківській середній школі на посаді вчителя фізичної культури. Після закінчення інституту працював учителем анатомії, фізіології та фізичної культури Ільїнської середньої школи Біляївського району Одеської області. З 1965 року – в Одеському технікумі залізничного транспорту на посаді керівника фізичного виховання.

Закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського у 1940 році. З 1962 по 1965 роки за призначенням працювала вчителем математики та фізики в Семенівській 8-річній школі Білгород-Дністровського району Одеської області. З 1965 року працює в Білгород-Дністровському педагогічному училищі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. З 1980 року по 2005 рік працювала заступником директора училища з навчально-виробничої роботи.

У 1980 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, отримавши спеціальність учителя фізики. З 1980 по 1981 роки працювала вчителем фізики Йосипівської восьмирічної школи. З 1981-1983 роки – директор цієї ж щколи. З 1983 по 2006 роки Світлана Петрівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Нерубайського навчально-виховного комплексу, а з 2006 року – очолила відділ освіти Біляївської районної державної адміністрації.

Після закінчення Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського в 1982 році працював вчителем фізики Жовтневої середньої школи. З 1988 року й до цього часу працює директором загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Жовтень.

Після отримання середньої освіти навчався в Одеському державному педагогічному інститут імені К. Д. Ушинського, де в 1974 році отримав спеціальність викладача математики та фізики. Трудовий шлях розпочав в тому ж році на посаді вчителя математики в Петрівській загальноосвітній школі Іванівського району Одеської області. З 1976 року працював в Іванівській загальноосвітній школі вчителем математики, згодом заступником директора з навчально-виховної роботи, а з 1983 по 1987 роки – директором цієї школи. З 1987 року працює вчителем математики в Іванівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ім. Б. Ф. Дерев`янка.

Працюючи, заочно закінчила філологічний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1963 року М. В. Капустян очолила Татарбунарський районний відділ народної освіти.
Багато зусиль, творчого натхнення віддавала Мотрона Вікторівна роботі по вдосконаленню керівництва народною освітою, створенню системи роботи з педагогічними кадрами. Район неодноразово виходив переможцем в обласному змаганні за кращу підготовку закладів освіти до нового навчального року, а в 1976 році став переможцем Всесоюзного змагання.
Обиралася депутатом Татарбунарської районної Ради народних депутатів, Третього всесоюзного з`їзду учителів 1978 та Третього з`їзду учителів України 1968 року.
Нагороджувалася орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», знаками «Вімінник освіти України», «Отличник просвещения СССР», а в 1976 році за значний внесок у розвиток освіти Указом Президії Верховної Ради УРСР Мотроні Вікторівні присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».
Померла 22 травня 1978 року.

У 1993 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського та отримала спеціальність – практичний психолог. З 1979 року працювала вчителем німецької мови (Затоцька школа-інтернат), вчителем французької мови (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 м. Одеси), завідувачем лабораторії методики навчального процесу Одеського будівельного інституту, методистом з виховної роботи райметодкабінету Жовтневого відділу освіти міста Одеси. З 1992 року Лариса Олександрівна працює в гімназії № 1 практичним психологом та вчителем французької мови.

У 1990 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, факультет фізичного виховання. З 1998 року працює завідувачем кафедри фізичної культури і спорту Авторської школи М. П. Гузика м. Южного Одеської області.

У 1988 році заочно закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. З 1982 року почала працювати в середній загальноосвітній школі № 24 м. Одеси, згодом в гімназії № 7, де працює і зараз.
Козаченко Жанна Олексіївна – у 1980 р. закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. З 1974 року розпочала свою педагогічну діяльність в дитячій музичній школі смт Красні Окни Одеської області. З 1979 по 1996 роки – працювала в Одеському культурно-освітньому училищі. З 1997 року – завідуюча циклової комісії «Народне пісенне мистецтво Одеського училища мистецтв і культури ім. К. Ф. Данькевича».

У 1948 році закінчила філологічний факультет Одеського педагогічного інституту, почала працювати вчителем у Роздільнянській середній школі. Потім стала заступником директора Роздільнянської середньої школи № 2. Трудовий шлях завершила в 1980 році. Померла в 1980 році

В 1989 року закінчила Південноукраїнський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, отримавши кваліфікацію «методист з виховної роботи, вчитель етики і психології сімейного життя». З 1981 року Наталія Іванівна працює керівником клубу «Дзержинець», завідувачем методичним відділом та директором Будинку творчості юнацтва.

В 1989 році закінчила заочно Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. З 1992 року працює в Одеському НВК «Гімназія № 7».

У 1961 році заочно закінчив математичний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. У 1951 році почав трудову діяльність викладачем фізики та математики. З 1964 року і до цього часу працює викладачем фізики та математики Одеського морехідного коледжу технічного флоту.

В 1987 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського за спеціальністю «Педагогіка і методика початкового навчання». Трудову діяльність почала після закінчення інституту на посаді вчителя початкових класів загальноосвітньої школи № 122 м. Одеси, згодом стала заступником директора з навчально-виховної роботи цієї ж школи, де працює до цього часу.

Закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського в 1959 році, отримала кваліфікацію вчителя російської мови, літератури та співу. Свій трудовий шлях розпочала в школі № 119 старшою піонервожатою. З 1966 року – заступник директора школи і вчитель російської мови. З 1993 року – директор спеціалізованої загальноосвітньої школи І ступеня № 119 з поглибленим вивченням англійської мови.

У 1962 році стала студенткою Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1965 року працювала вчителем початкових класів Усатівської середньої школи. В 1973 році переїхала на постійне місце проживання в селище Біляївка Одеської області. З 1973 по 1974 роки займала посаду вихователя дитячого садка, а з 1974 року почала працювати в Біляївській загальноосвітній школі № 3 вихователем групи продовженого дня, а згодом – вчителем початкових класів

В 1961 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського за спеціальністю «Фізичне виховання». В 1962-1968 роках працювала в Одеському медичному інституті лаборантом кафедри фізичного виховання, інструктором фізичного виховання обласної ради ДСО «Авангард», методистом виробничої гімназії Одеського заводу опору, а в 1968-1980 роках – вчитель фізичного виховання загальноосвітньої школи № 51 м. Одеси. З 1980 року – викладач фізичного виховання Одеського педагогічного училища.

В 1951 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського та отримала спеціальність вчителя російської мови та літератури. В 1955 році за отриманою спеціальністю працює у вечірній школі робітничї молоді № 3 міста Одеси і проводить науково-дослідницьку роботу на кафедрі педагогіки і психології ОДПІ ім. К. Д. Ушинського. Декілька років була позаштатним методистом кабінету російської мови та літератури Одеського інституту удосконалення вчителів, а з 1971 року працює в цьому ж інституті спочатку методистом, а після захисту кандидатської дисертації у 1973 році й отримання звання кандидата педагогічних наук, – старшим викладачем кафедр педагогіки та психології.

В 1972 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, отримала кваліфікацію вчителя початкових класів. З 1969 по 1974 роки працювала директором районного Будинку піонерів. З 1974 по 1978 роки – відповідальний секретар районного товариства «Знання», а з 1976 по 1984 роки – методист районного методичного кабінету по бібліотечних фондах, з 1984 по 1985 роки – завідуюча відділом пропаганди й агітації райкому Компартії, а з 1985-1991 роки – секретар райкому Компартії України. З 1991 року по сьогоднішній день працює завідувачем районним методичним кабінетом при відділі освіти Савранської районної державної адміністрації.

Навчалася в Одеському педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського, де отримала спеціальність вчителя математики середньої школи. Єдиним місцем роботи Ази Миколаївни була Березівська загальноосвітня середня школа № 2, в якій вона працювала 50 років. З цієї посади війшла на заслужений відпочинок.

В 1964 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. Після отримання вищої освіти працювала вчителем початкових класів в середній школі № 130 м. Одеси. З 1974 року призначена на посаду організатора позашкільної та позакласної роботи. З 1978 року переведена на посаду завідуючої районним методичним кабінетом Іллічівського району м. Одеси. А з 1984 року зарахована на посаду методиста, зав. кабінету початкового навчання, зав. науково-методичної лабораторії дошкільної та початкової освіти ООІУВ.

В 1964 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, одержавши диплом з відзнакою. В тому ж році була призначена на посаду викладача фізики у Березівську школу № 2, де працює до цього часу.

В 1975 році заочно закінчує факультет фізичного виховання Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1969 року працює вчителем фізкультури в школі с. Демидове Березівського району Одеської області. Веде активну спортивну роботу, за що був відзначений грамотою ЦК ВЛКСМ.

В 1974 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, де отримала спеціальність вчителя математики. Трудову діяльність розпочала вчителем математики Білинської загальноосвітньої школи Балтського району, а з 1984 року стала заступником директора з навчально-виховної роботи цієї школи. В 1994 році Марія Петрівна була висунута на посаду начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації

Закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського в 1966 році. З 1966 по 1977 роки працювала вчителем фізики, заступником директора з навчально-виховної роботи в школах Одеси, з 1977 року до цього часу працює заступником директора з навчальної роботи Одеського технікуму газової і нафтової промисловості.
Має почесне звання «Заслужений працівник Укргазпрому», відзнаку «За відмінні успіхи в середній спеціальній освіті", «Відмінник міністерства газової промисловості», медаль «Ветеран праці». Указом Президента України № 315194 від 18 червня 1994 року присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

В 1964-1969 роках навчалась в Одеському педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського за спеціальністю «Фізика, технічна механіка». З 1970 року працює викладачем фізики, викладачем-методистом в Одеському коледжі стандартизації, метрології і сертифікації.

У 1978 році вступила до Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. Після закінчення інституту розпочала свій трудовий шлях на посаді вихователя групи продовженого дня у загальноосвітній школі № 9. З 1988 року працює вчителем математики у загальноосвітній школі № 5 м. Котовська.

В 1967 році закінчив факультет фізичного виховання Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, з 1967 по 1979 роки працював учителем фізкультури в Любашівській СШ № 1. З 1979 до теперішнього часу працює учителем фізкультури школи № 1 м. Южного, де за його сприяння відкрито кафедру фізичного виховання при Південноукраїнському педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського.

В 1973 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського і розпочав свою трудову діяльність вчителем математики в Лабушневській середній школі Кодимського району Одеської області, де працює дотепер.

В 1972 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, де здобула професію вчителя математики і повернулася працювати в заклади освіти м. Балти. З 1980 року працювала інспектором шкіл, головним спеціалістом відділу освіти Балтської районної державної адміністрації, одночасно залишаючись вчителем математики.

У 1972 році закінчив Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, був направлений на роботу в Оленівську неповну середню школу вчителем математики та фізики. Після дев`ятирічної роботи в сільській школі був переведений в середню школу № 2 м. Балти на посаду вчителя математики, в 1989 році за результатами атестації одержав звання «Старший учитель»; в 1991 році виборов першість в обласному конкурсі «Учитель року» і одержав диплом лауреата. У 1993 році Олександр Петрович працює у створеному Балтському ліцеї вчителем математики, з 1996 року працює в середній школі № 2 м. Балти.
Указом Президента України від 2 жовтня 1997 року Олександру Петровичу Мучнікову було присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України» за вагомий особистий внесок в економічній, соціально-культурний розвиток області, високий професіоналізм.

Закінчила в 1989 році Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. Трудову діяльність розпочала в якості інженера-програмиста агропромбанку України з 1989 року, а з 1998 року викладає фізику й інформатику в навчально-виховному комплексі «Олімп» Ширяївського району.

В 1969 році закінчила фізико-математичний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, де отримала кваліфікацію учителя фізики. Працювала вчителем фізики спочатку в Цеханівській середній школі Красноокнянського району, а потім в школах Миколаївського району. З 1979 року постійно працює вчителем фізики в Антонюківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

В 1976 році закінчив Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, отримавши спеціальність учителя математики.
З 1971 року працює викладачем фізики вищого професійно-технічного училища № 1, з 1993 року – завідувачем кафедри педагогіки і психології, згодом початкового навчання і дошкільного виховання, а з 2000 року – директором ліцею.
За роки педагогічної роботи розробив і впроваджує в практику роботи поетапну систему навчання, сформулював поняття « педагогічна гармонія», «принцип гармонійності». Його кабінет фізики був одним із кращих в Україні. Очолював авторську Всесоюзну школу з фізики, проводив показові уроки майже в усіх колишніх республіках Радянського Союзу, в містах України, в країнах далекого зарубіжжя: Франції, Японії, Німеччині, Монголії, Кубі.
Про його систему роботи писали вчені-педагоги Ю. К. Бабанський, М. М. Поташник, Б. С. Горшунський, В. А. Паламарчук та інші.
Микола Миколайович неодноразово відзначався керівниками органів управління освітою. Має знак «Відмінник освіти України». Лауреат педагогічної премії ім.. Н. К. Крупської, премії АПН СРСР. Почесний працівник системи професійно-технічної освіти, золотий і срібний медаліст ВДНГ СРСР. Нагороджений медалями «За трудову доблесть», «Ветеран системи ПТО СРСР», почесною відзнакою Президента України «Срібний Хрест», норвезьким орденом «За заслуги в розвитку культури Норвегії».
В 1987 році захистив дисертацію на звання кандидата педагогічних наук. Він є автором понад 60 публікацій і навчальних посібників для вчителів.
Учасник Першого Всесоюзного з`їзду працівників народної освіти в 1988 році та П`ятого з`їзду вчителів України в 1987 році.
В 1987 році Указом Президії Верховної Ради СРСР йому присвоєно почесне звання «Народний учитель СРСР».

Після закінчення Першотравневої загальноосвітньої школи Комінтернівського району вступила до Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. Протягом багатьох років працює заступником директора з навчально-виховної роботи в Міжлиманській загальноосвітній школі Біляївського району.

Після закінчення середньої школи поступила на художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. У 1971 році розпочала свою трудову діяльність вчителем малювання і креслення в середній школі № 36 м. Одеси.

У 1984 році вступила до Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського на заочне відділення і закінчила у 1988 році за спеціальністю «Педагогіка і методика початкового навчання». Працювала вчителькою Маринівської восьмирічної школи.

У 1959 році заочно закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, поєднувала роботу учителя російської мови та літератури в сільських школах Тарутинського району. З 1953 року почала працювати в Березінській школі, а з 1958 року обіймала посаду завуча, а з 1965 року – директора Березінської середньої школи. З 1986 по 1994 роках працювала вчителем української мови та літератури.

Заочно отримав вищу освіту в Одеському педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського. З 1951 року – заступник директора, а з 1952 року по 1986 рік – директор Холоднобалківської середньої школи.

В 1972 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, факультет педагогіки та методики початкової освіти. До 1983 року працювала вчителем початкових класів в Овідіополі, потім методистом рай методкабінету. З 1997 р. працює заступником директора з навчально-виховної роботи Великодолинської середньої школи Овідіопольского району.
За досягнуті успіхи в удосконаленні методів та прийомів викладання основ наук О. Г. Присяжнюк у 1981 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».

Закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. Педагогічну діяльність розпочала в Новобілярській середній школі. Після п`ятнадцяти років роботи в даній школі переїхала до міста Южного. Працює в Авторській школі М. П. Гузика.

У 1966 р. закінчив заочно факультет фізичного виховання Одеського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. З 1969 року до теперішнього часу працює в Ананьївській середній школі № 2 вчителем фізкультури.
Неодноразово відзначався Міністерством освіти України, обласним та районним відділами освіти. Має знаки «Отличник просвещения СССР», «Відмінник народної освіти УРСР». Вчитель-методист з 1981 року. Нагороджений орденом «Знак Пошани». Учасник Першого Всесоюзного зїзду працівників народної освіти в 1988 році.
Указом Президії Верховної Ради УРСР в 1984 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР»

У 1960 році закінчила Одеський педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, отримавши спеціальність учителя математики. Пізніше працювала завучем та вчителем математики в загальноосвітній школі № 56 м. Одеси. В 1970 році була переведена в професійно-тезнічне училище № 17 на посаду завуча з загальноосвітніх дисциплін. З 1975 по 1992 роки працювала вчителем математики в інтернатах № 34, 88 та № 7 м. Одеси. З 1998 року і донині працює в Одеському професійному ліцеї морського транспорту (раніше ПТУ № 11) викладачем математики

У 1979 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. З 1965 року працювала в школах Білгород-Дністровського району старшою піонервожатою, вчителем біології та хімії, а з 1984 року – учителькою початкових класів Дальницької СШ Овідіопольского району.

В 1976 році закінчила фізико-математичний факультет Одеського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Після закінчення інституту свою трудову діяльність розпочала вчителем математики в Усатівській середній школі Біляївського рафону Одеської області. З 1983 по 1995 рік працювала заступником директора з виховної роботи та вчителем математики, з 1995 року по сьогоднішній день є директором Усатівської загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів.

У 1988 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. У 1989 році переїздить до міста Южного. Працює і створює разом з колегами Авторську школу М. П. Гузика.

Навчався в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського. Отримавши в інституті необхідний багаж знань, поїхав працювати в Розквітівську середню школу Березівського району, спочатку вчителем, а згодом директором цієї ж школи аж до виходу на пенсію.
Його школа була неодноразовим переможцем у районних та обласних змаганнях за кращу підготовку до нового навчального року.
Неодноразово відмічався органами управління освітою, має знаки «Відмінник освіти СРСР» та «Відмінник освіти України». Нагороджений бойовими медалями та медаллю «За доблесну працю».
Обирався делегатом Третього Всесоюзного з`їзду вчителів у 1978 році.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР йому присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».

Після отримання середньої освіти поступила до Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, здобула кваліфікацію вчителя фізики і розпочала трудовий стаж в Вілківській загальноосвітній школі № 2, спочатку на посаді вчителя фізики. Наразі працює на посаді директора навчально-виховного комплексу «Вілківська загальноосвітня школа-ліцей».

В 1958 р. закінчила філологічний факультет Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. Працювала вчителькою української мови та літератури в Новоградівській СШ з 1946 року до виходу на пенсію в 1983 році.
Неодноразово нагороджувалась грамотами Міністерства освіти України, обласного управління освіти. Має знак «Відмінник освіти України».
За високу результативність у педагогічній роботі Ользі Степанівні в 1970 році Указом Президії Верховної Ради України присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».

Після закінчення середньої школи поступила на навчання на художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, а з 1971 року розпочала педагогічну діяльність у закладах освіти міста Одеси – вихователем дошкільних закладів № 36, 126, згодом завідувачем дошкільних закладів № 75, 230, 126, а з 1997 року – заступником голови Приморської районної адміністрації міста Одеси.
Неодноразово нагороджувалася грамотами Жовтневого районного відділу освіти, обласного і міського управлінь освіти. Нагороджена знаком «Відмінник освіти України».
За плідну педагогічну працю Указом Президента України від 19 грудня 1992 року удостоєна почесного звання «Заслужений працівник народної освіти України».

В 1946-1948 роках навчався на фізико-математичному факультеті Одеського педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського. З 1948-1993 р. працював учителем математики Новосибірської середньої школи Великомихайлівського району.
Має знак «Відмінник освіти України». За досягнення в професійній діяльності Указом Президії Верховної Ради Української РСР О. О. Стоянову присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».

У 1984 році закінчила Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. Трудову діяльність почала як керівник ансамблю бандуристів Будинку Культури Профтехосвіти, потім працювала викладачем фортепіано у дитячій музичній школі № 11. З 1996 року працює в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 100 м. Одеси вчителем музики та естетики.

В 1956-1961 р. заочно навчалася в Одеському педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського, який закінчила з відзнакою. 38 років пропрацювала вчителем математики в Первомайській середній школі Великомихайлівського району.
За досягнуті успіхи в професійній діяльності Марія Константинівна неодноразово нагороджувалась грамотами Міністерства освіти України, управління освіти, районного відділу освіти. Мала педагогічне звання «Вчитель-методист», знак «Відмінник освіти України», а Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15. 08. 1980 року їй присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР». Померла в 1991 році.

Закінчив в 1959 році Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського. З 1959 по 1962 роки служив в лавах Радянської Армії. Згодом працював вчителем математики і фізики в школах Іванівського та Березівського районів, заступником директора з навчально-виховної роботи Березівської середньої школи № 3, завідуючим Березівським районним відділом освіти, начальником управління освіти Одеського облвиконкому, директором Одеського інституту удосконалення вчителів.

В 1975 році закінчив Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, де здобув спеціальність вчителя фізичного виховання. По закінченню навчання отримав призначення на посаду вчителя фізкультури Біляївської середньої школи № 1, а з 1976 року розпочав роботу на такій самій посаді в середній школі № 31 м. Одеси.
Постановою Колегії Державного комітету Української РСР з фізичної культури і спорту від 10 листопада 1989 року Анатолію Григоровичу присвоєно звання «Заслужений тренер УРСР».

Після закінчення Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського працювала вчителем російської мови та літератури. З 18 січня 1975 року працює в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 100 вчителем російської мови та літератури. Педагогічний стаж складає 59 років.

В 1972 році закінчила з відзнакою фізико-математичний факультет Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Трудову діяльність розпочала вчителем математики Нерубайської середньої школи, де нині й працює.

Після закінчення школи у 1951 році навчалася на історико-філологічному факультеті Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1956 року почала працювати вчителькою російської мови та літератури в школах м. Одеси, спочатку в СШ № 47, а з 1964 року – в школі № 107, де працює і зараз. З 1967 року – член Пушкінської наукової комісії Одеського Будинку вчених. З 1993 року – учений секретар.

Трудову діяльність розпочала в 1961 році в середній школі № 101 м. Одеси в якості старшої піонервожатої, одночасно навчаючись в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського. Після закінчення інституту в 1965 році розпочала роботу за здобутою спеціальністю вчителя початкових класів в СШ № 27 м. Одеси.
Її праця відзначена багатьма грамотами органів управління освітою. Має знак «Відмінник освіти України».
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 серпня 1989 року Ларисі Михайлівні присвоєне почесне звання «Заслужений учитель Української РСР».
Янченко Лілія Михайлівна – в 1955 році закінчила фізико-математичний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, з того часу працювала вчителем математики в школах Березівського району, заступником директора з навчально-виховної роботи та вчителем математики середньої школи № 3 м. Березівка.
Вона має педагогічне звання «Вчитель-методист», знак «Відмінник освіти України», неодноразово відмічалася Почесними грамотами.
В 1970 році нагороджена медаллю «За доблесну працю», а в 1981 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР їй присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».