Боксгорн Віта Василівна –к.п.н., доцент кафедри соціальної педагогіки, психології і педагогічних інновацій.
Викладає дисципліни: «Основи сценарної роботи»; «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування»; «Соморегуляція та самовиховання особистості»; «Основи педагогічної майстерності», Дисципліни спеціалізації: «Основи творчої діяльності майбутнього соціального педагога»; «Основи педагогічної творчості», «Соціальна робота з різними типами сімей», «Спеціалізовані служби в соціальні сфері».
Теми курсових за 11-14 н.р.
-
Соціально-педагогічна робота з дітьми вулиці;
-
Особливості соціалізації дітей підліткового віку у сім’ї;
-
Соціально-педагогічна діагностика шкільної дезадаптації;
-
Корекційна робота щодо прояву агресії дітей підліткового віку;
-
Формування сімейного щастя: гендерний підхід;
-
Соціально-педагогічні проблеми розвитку обдарованих дітей;
-
Проблеми формування гендерно-рольової поведінки у молодшому шкільному віці
-
Емпатія як професійно значуща якість майбутнього соціального педагога
-
Діагностика гіперактивного розладу з дефіцитом уваги у дітей шкільного віку
-
Теоретико-методологічне вивчення сценарно-режисерської діяльності соціального педагога як засобу розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку
-
Дослідження інтернет-адикції в підлітковому віці
-
Соціально-педагогічна допомога у випадках суїцидально-орієнтованої поведінки старших підлітків
-
Вплив педагогічного спілкування на формування позитивної Я - концепції особистості підлітка
Теми дипломних робіт за 13-14 н.р.
-
Соціально-педагогічна діагностика особливостей емоційного розвитку підлітків;
-
Соціально-педагогічна діагностика стресостійкості студентської молоді;
-
Соціально-педагогічна діагностика жорстокості батьків у взаємовідносинах з дітьми;
-
Соціальна робота з профілактики девіантного материнства серед дівчат-підлітків;
-
Робота соціального педагога з профілактики асоціальної поведінки підлітків;
-
Соціально-педагогічний супровід підлітка з неблагополучної сім'ї;
-
Дослідження взаємозв’язку мотиваційно-особистіснихособливостей з проявом творчої обдарованості підлітків;
Керівництво підготовкою до олімпіад 12-13 н.р.:
Здійснювала керівництво підготовки до ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади зі спеціальності «Соціальна педагогіка», студентки 4 курсу –Ткаченко К.Ю., Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, кафедра загальної і соціальної педагогіки та психології з 29-31 березня 2012 року. Тури олімпіади: - практичний – презентація соціального проекту з проблеми соціально-педагогічної роботи з організації дозвілля дітей та молоді; - творчий – письмова творча робота з професійного моделювання соціально-педагогічної діяльності за визначеним напрямом; - теоретичний - тестування, написання термінологічного диктанту. За презентацію соціального проекту з проблеми соціально-педагогічної роботи з організації дозвілля дітей та молоді, « Центр волонтерської діяльності « ACTIV» з організації дозвілля дітей та молоді», отримано грамоту, а також подяку за якісне керівництво студентським соціальним проектом та формування наукового потенціалу сучасної молоді.
Звіт про науково-дослідну роботу викладача кафедри соціальної педагогіки, психології та педагогічних інновацій Боксгорн В.В. що здійснювалася упродовж 2008-2011 н.р.
Дослідження виконувалося згідно з науковою темою кафедри «Стратегія і тактика формування особистості соціального педагога» (0105U000190), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний університет імені К.Д.Ушинського». Боксгорн Вітою асилівною досліджувалася проблема формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів
Актуальність дослідження. Зростання розмаїтості і складності процесів у сучасному світі зумовлює необхідність навчання, виховання й розвитку людей, що володіють творчим мисленням і здатністю до нестандартного розв’язання проблем. Якщо здійснити аналіз щодо наукових робіт з проблеми підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності, в Україні з'явились нові педагогічні дослідження, які розкривають окремі аспекти підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності.
На сьогодні розроблено теоретичні засади підготовки творчого фахівця в педагогічному ВНЗ, виявлено закономірності і створено концепцію розвитку навчально-творчої діяльності студентів (С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Коротаєв, В. Краєвський, Ю. Кулюткін, І. Лернер, М. Скаткін, А. Хуторськой, Д. Чернілевський, В. Шубинський та ін.); вивчався процес формування готовності студентів до педагогічної творчості в ході різноманітних видів професійної підготовки (З. Абросимова, М. Байдан, Л. Ведерникова, М. Віленський, О. Голубкова, Г. Горелова, С. Гуревич та ін.). В останні десятиліття з’явилася низка дисертацій з проблем розвитку педагогічної креативності вчителів різних спеціальностей – початкового навчання, математики, іноземних мов, музики, фізкультури тощо (Н. Біла, Н. Бружукова, А. Буреніна, З. Гуцало, С. Зайцева, Л. Князева, Т. Короткова, З. Левчук, З. Тимофєєва, В. Фрицюк, Г. Шевченко, Л. Шеховцова та ін.).
У ході аналізу теорії та практики з досліджуваної проблеми було виявлено протиріччя між:
-
відсутністю спеціальних досліджень із означеної проблеми, недостатньою теоретичною та методичною розробкою теми і водночас необхідністю забезпечення високого рівня сформованості професійної креативності майбутнього фахівця;
-
необхідністю залучення студентів до професійної креативної діяльності з використанням методів активного навчання, ігрового моделювання та тренінгової діяльності у процесі оволодіння соціально-педагогічними технологіями і недостатнім рівнем володіння ними;
-
підвищенням вимог до соціального педагога як творчої особистості, та недоліками його підготовки до креативної діяльності;
-
значним дидактичним потенціалом креативних технологій та безсистемним їх використанням у сучасному ВНЗ.
Необхідність подолання визначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів»
Мета дослідження полягалав науково-теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів.
Завдання дослідження:
-
Схарактеризувати рівень сучасної наукової розробки соціально-педагогічної проблеми формування професійної креативності; визначити і теоретично обґрунтувати сутність та структуру професійної креативності майбутніх соціальних педагогів; уточнити зміст понять «формування професійної креативності», «професійна креативність соціального педагога».
-
Визначити компоненти, показники і схарактеризувати рівні сформованості креативності майбутніх соціальних педагогів.
-
Виявити педагогічні умови формування професійної креативності майбутніх соціальних педагогів.
Методи дослідження: для розв’язання окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: вивчення та аналіз філософської, соціально-педагогічної, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів; емпіричного рівня: анкетування, тестування, обсерваційні методи (спостереження, аранжування, методи експертної оцінки й узагальнення незалежних характеристик) з метою діагностики рівня сформованості професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) з метою перевірки дієвості педагогічних умов, що сприяють формуванню професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів; методи математичної статистики: статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація з метою обґрунтування достовірності й репрезентативності даних педагогічного експерименту.
Базою дослідження виступили факультети початкового навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Херсонського державний університету. На констатувальному етапі експериментально-дослідної роботи було задіяно 127 студентів. У формувальному експерименті взяли участь 63 студенти.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше визначено сутність феномену професійної креативності соціального педагога; схарактеризовано компоненти (гностичний, проектувально-діагностичний, емоційно-мотиваційний, комунікативно-реверсивний); виокремлено й обґрунтовано показники і рівні (адаптивний, результативний, імпровізаційний, конструктивний) сформованості професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів; визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів (створення сприятливого соціально-психологічного клімату освітнього середовища, спрямованого на розвиток творчого мислення, активізація мотиваційної настанови до творчості в навчально-пізнавальній діяльності як засобу формування креативних умінь та навичок, використання методів активного навчання, ігрового моделювання та тренінгової діяльності у процесі оволодіння соціально-педагогічними технологіями); обґрунтовано модель реалізації педагогічних умов формування професійної креативності; уточнено сутність понять «формування професійної креативності», «професійна креативність соціального педагога», «професійна підготовка соціального педагога», «компетенція», «професійна компетентність», «соціально-педагогічний професіоналізм», «педагогічна майстерність», «професійна компетентність соціального педагога»; подальшого розвитку набула методика формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів.
Практична значущість дослідження полягає у розробці методики діагностики рівнів сформованості професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів та системи вправ, завдань, методів активного навчання, ігрового моделювання, до яких мають залучатися майбутні соціальні педагоги з метою формування в них професійної креативності, елективного курсу для майбутніх фахівців «Основи творчої діяльності майбутніх соціальних педагогів». Матеріали дослідження можуть бути використані під час викладання дисциплін: «Основи сценарної роботи майбутніх соціальних педагогів», «Основи педагогічної майстерності», «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування», «Самовиховання та саморегуляція»; під час проведення занять у вищих педагогічних навчальних закладах, педагогічних коледжах, у ході підготовки майбутніх соціальних педагогів, під час написання курсових та дипломних робіт.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (акт про впровадження № 507 від 14.03.2011 р.), Херсонського державного університету (акт про впровадження № 07-121485 від 22.03.2011 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» (акт про впровадження № 01-081031345 від 24.03.2011 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися на Третьому українському педагогічному конгресі (Львів, 2010), всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців (Одеса, 2007), міжвузівських «Студентські соціальні ініціативи: реалії і перспективи» (Одеса, 2007, 2009) науково-практичних конференціях.
Основні результати дослідження викладено у 17 публікаціях автора, з них 4 – у фахових виданнях України, 1 навчально-методичному посібнику.
Професійна креативність соціального педагога є невід’ємною складовою педагогічної діяльності, що трактується як здатність трансформувати засвоєний досвід соціально-педагогічної діяльності, в ході якого соціальний педагог відтворює і творчо реформує продукт праці, стаючи активним суб’єктом. Формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів – це складова процесу становлення цілісної творчої особистості до професійної соціально-педагогічної діяльності.
Аналіз праць учених дозволив визначити сутність та структуру формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів, узагальнення різних підходів до розуміння процесу формування дозволило виокремити в її структурі чотири взаємопов'язані компоненти: гностичний компонент; проектувально-діагностичний компонент; емоційно-мотиваційний компонент; соціально-реверсивний компонент.
На підставі теоретичного аналізу наукових джерел щодо сутності формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів, специфіки підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної креативної діяльності було визначено педагогічні умови формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів, а саме: створення сприятливого соціально-психологічного клімату освітнього середовища, спрямованого на розвиток творчого мислення, активізація мотиваційної настанови до творчості в навчально-пізнавальній діяльності як засобу формування креативних умінь та навичок, використання методів активного навчання, ігрового моделювання та тренінгової діяльності у процесі оволодіння соціально-педагогічними технологіями.
Відповідно до критеріїв було визначено чотири рівні сформованості професійної креативності у майбутніх соціальних педагогів: адаптивний, результативний, імпровізаційний та конструктивний.
Проведене дослідження дає можливість вирішувати питання формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів. Водночас його результати не вичерпують усієї повноти їх висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної проблеми. Перспективу подальшого дослідження вибачаємо в більш глибокому вивченні факторів, закономірностей, особливостей формування професійно креативності в майбутніх соціальних педагогів.
У ході дослідження було запропоновано експериментальну модель реалізації педагогічних умов формування професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів. Модель містить такі складові: мету, структурні компоненти формування професійної креативності майбутнього соціального педагога, рівні сформованості професійної креативності в майбутніх соціальних педагогів, етапи реалізації, засоби реалізації та результат.
Реалізація моделі відбувалася під час викладання елективного курсу «Основи творчої діяльності майбутнього соціального педагога», що передбачав проведення лекційних, семінарських, лабораторно-практичних занять та самостійної роботи, а також на заняттях з дисциплін: «Основи педагогічної майстерності», «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування», «Саморегуляція та самовиховання», «Основи сценарної роботи».
Основні положення виконаного дослідження висвітлено в публікаціях автора:
-
Боксгорн В. В. Деякі аспекти соціалізації студентської молоді у ВНЗ / В. В. Боксгорн, А. М. Костюк // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2010. – Вип. № 2 (22). – С. 102-104.
-
Боксгорн В. В. Деякі аспекти формування професійної креативності у майбутніх соціальний педагогів / В. В. Боксгорн // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: зб. наук. пр. – Одеса, 2008. – № 12. – С. 194-198.
-
Боксгорн В. В. Деякі проблеми становлення духовності студентської молоді в системі сучасної освіти: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції [«Студентські соціальні ініціативи: реалії і перспективи»] / І. М. Богданова, В. В. Боксгорн. – Одеса, ПДПУ імені К.Д.Ушинського,2007. – Вип.1 – С. 20-22.
-
Боксгорн В. В. Деякі проблеми соціального становлення сучасної молоді: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців / І. М. Богданова, В. В. Боксгорн. – Одеса: Одеський юридичний інститут ХНУВС, 2007. – С. 207-208.
-
Боксгорн В. В. Зміст та структура професійної креативності майбутнього соціального педагога / В. В. Боксгорн // Третій український педагогічний конгрес: зб. наук. пр. – Львів: Сполом, 2010. – С. 290-299.
-
Боксгорн В. В. Креативні методи навчання у дидактичному процесі ВНЗ / В. В. Боксгорн // Вісник Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. – Черкаси, 2009. – Вип.144. Педагогічні науки. – С.15-19.
-
Боксгорн В. В. Креативні методи навчання як способи соціалізації особистості у дидактичному процесі ВНЗ / В. В. Боксгорн // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Вип. 447-448: Педагогіка та психологія. – С. 56-60.
-
Боксгорн В. В. Некоторые аспекты социологических исследований социальных проблем и процесса социализации молодежи: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції [«Студентські соціальні ініціативи: реалії і перспективи»] / В. В. Боксгорн, В. Урсол. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2009. – Вип.3. – С. 35-37.
-
Боксгорн В. В. Некоторые проблемы адаптации студентов Турции в процессе обучения на Украине / В. В. Боксгорн, М. Каракая, Б. Еренел, А. Север, А. Гюлер // Виховання і культура: міжнарод. науково-практ. журнал. – Одеса, 2010. – Вип. № 2 (22). – С. 101-102.
-
Боксгорн В. В. Оптимізація тренінгової діяльності в процесі оволодіння соціально-педагогічними технологіями: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції [«Студентські соціальні ініціативи: реалії і перспективи»] / В. В. Боксгорн, Ю. Левенець. – Одеса, ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2009. – Вип.3. – С. 37-38.
-
Боксгорн В. В. Решайте проблемы с онлайн-консультированием // матеріали міжвузівської науково-практичної конференції [«Студентські соціальні ініціативи: реалії і перспективи»] / В. В. Боксгорн, И. Колотинська. – Одеса, ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2009. – Вип.3. – С. 50-53.
-
Боксгорн В. В. Створення сприятливого соціально-педагогічного клімату як одна з умов формування професійної креативності у майбутніх соціальних педагогів / В. В. Боксгорн, Т. Костюченко // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2010. – № 2 (22). – С.92-95.
-
Боксгорн В. В. Створення сприятливого соціально-педагогічного клімату, спрямованого на розвиток творчого мислення як одна з умов формування професійної креативності у майбутніх соціальних педагогів / В. В. Боксгорн // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2010. – № 2 (22). – С. 95-98.
-
Боксгорн В. В. Субкультура – засада прояву духовних цінностей української молоді / В. В. Боксгорн, О. Куруч, К. Ткаченко // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2011. – № 2 (26). – С.164-166.
-
Боксгорн В. В. Сценарна робота соціального педагога як засіб розвитку творчої особистості / В. В. Боксгорн, С. Лупашко // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2011. – № 2 (26). – С.169-171.
-
Боксгорн В. В. Умови формування креативних умінь та навичок у майбутніх соціальних педагогів / В. В. Боксгорн // Наукові записки. Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко. – [Серія «Психолого-педагогічні науки»]. – Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2009. – № 6. – Ч. 1. – С. 48-51.
-
Боксгорн В. В. Основи творчої діяльності майбутнього соціального педагога: [навч.-метод. пос.]. / В. В. Боксгорн. – Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2011. – 68 с.
-
Боксорн В. В. Інтуїція як умова творчого процесу педагогічної діяльності / В. В. Боксорн, І. М.Волощук // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2010. – № 2 (22). С.98-101.
Організаційна робота:
Упродовж роботи викладачем на кафедрі соціальної педагогіки, психології та педагогічних інновацій було проведено:
- бесіди, зі студентами з виховною метою, строк – щотижня;
- здійснено вибір активу групи, строк – вересень;
- організації культурно-освітніх заходів ( відвідування театрів, музеїв, концертів, пам’ятних місць), строк- щомісяця;
- знайомство з умовами проживання студентів у гуртожитках та в орендованих приватних помешканнях, сторк – за необхідністю;
- бесіди з батьками, строк –за необхідністю;
- участь у семінарах кураторів університету, строк, що семестру.
Навчання:
- У період з 30.01- 3.02.06 взяла участь у програмі «Тренінг для тренерів» за темою «Навчання тренерів для проведення занять з профілактики Сніду у школах та організаціях» та отримала кваліфікацію, «тренер».
- У період з17 по 21 квітня 2010 року стала учасником авторського семінару академіка Шалви Олександровича Амонашвілі «Основи гуманно-особистісного підходу до дітей в освітньому процесі» (35годин).
Звіт про науково-дослідну роботу викладача кафедри соціальної педагогіки, психології та педагогічних інновацій Боксгорн В.В. що здійснювалася упродовж 2012-2014 н.р.
Дослідження виконувалося згідно з науковою темою кафедри «Теорія і практика інноваційної підготовки фахівців соціономічної сфери», що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний університет імені К.Д.Ушинського». Упродовж 2012-13 н.р. досліджувалася проблема щодо теоретико-методологічних засад підготовки фахівців соціономічної сфери.
Актуальність дослідження. Перехід України до ринкових відносин вплинув на характер професійної діяльності сучасних спеціалістів, які працюють з людиною в соціономічній сфері. Помилки, хибні рішення у професійній діяльності лікарів, юристів, учителів, педагогів призводять до порушення життя і здоров’я людини, набуття нею складних психологічних розладів тощо. Отже, професійна надійність спеціалістів соціономічної сфери набуває особливої значущості, оскільки безпосередньо пов’язана з життям і здоров’ям самої людини.
Особливості професійної діяльності спеціалістів соціономічної сфери зумовили необхідність досліджень з різноманітних проблем їхньої підготовки у ВНЗ. Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників висвітлені в наукових дослідженнях О. Карпенко, С. Литвиненко, Г. Локарєвої, Л. Міщик, В. Поліщук та ін. Формування особистості вихователів дошкільного навчального закладу розглянуто в працях Л. Бондарєва, Н. Грами, О. Кучерявого та ін. Загальні проблеми підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності досліджені О. Антоновою, В. Бобрицькою, В. Гриньовою, В. Моторіною, В. Обозним, В. Орловим, О. Пєхотою, В. Сагардою, Г. Сагач, О. Семеног, В. Семиченко, В. Сергієнком, М. Сова, М. Солдатенком, Л. Хомич, В. Шаховим, Н. Шунди, О. Щолоковою та ін.
Отже, сучасна тенденція інтенсифікації професійної діяльності людини, поява нових соціально-економічних вимог щодо її якості, – потребують системного теоретичного вивчення наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ та досліджені взаємозв’язку та взаємодії між ними.
Мета дослідження полягала в теоретико-методологічному обґрунтуванні наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ та досліджені взаємозв’язку та взаємодії підходів, основними серед яких є: діяльнісний підхід; синергетичний підхід; системний підхід.
Завдання дослідження:
-
Теоретичне дослідження наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ
-
Встановити взаємозв’язок та взаємодію підходів, основними серед яких є: діяльнісний підхід; синергетичний підхід; системний підхід.
Об’єкт дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ
Предмет дослідження – дослідження взаємозв’язку та взаємодії наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ
Гіпотеза ми припускаємо, що системне вивчення наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ та досліджені взаємозв’язку і взаємодії між ними допоможе в орієнтації спеціаліста як суб’єкта діяльності на майбутній зміст його професійних завдань.
Методи дослідження: для розв’язання окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: вивчення та аналіз філософської, соціально-педагогічної, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою науково-теоретичного обґрунтування наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ та досліджені взаємозв’язку та взаємодії підходів, основними серед яких є: діяльнісний підхід; синергетичний підхід; системний підхід.
Базою дослідження.
Державний заклад : «Південноукраїнський національний університет імені К.Д. Ушинського», Спеціальність: «Соціальна педагогіка» 2,3 та 4 курс та 5, загальна кількість - 45осіб.
Основний виклад матеріалу
Діяльність у соціономічних професіях зорієнтована на саму людину, групи людей, які мають власну активність, оцінюють, сприяють або протидіють діям суб’єкта труда і впливають на їхню надійність. Відсутність жорстких нормативних вимог до продукта труда, самого процесу діяльності в системі “людина – людина”, висувають до представників цих професій підвищені вимоги. У соціономічній сфері, порівняно з іншими, ефективність діяльності здебільшого залежить від особистості професіонала, оскільки основним змістом діяльності представників цих груп професій є взаємодія з іншими людьми. За наявності чітких цілей у професіях означеного типу, порівняно з іншими професіями, процес діяльності (операційний бік) і її результат характеризуються високим ступенем невизначеності, оскільки зумовлені взаємодією з людиною, що має власну індивідуальність і здатність протистояти, а результат зазвичай віддалений у часі (наприклад, лікування, навчання й виховання).
Вимоги професії відображають ті універсальні особливості, які необхідні спеціалісту для успішного виконання професійної діяльності. У соціономічних професіях таких стандартів майже не існує, що підвищує ступінь невизначеності процесу й результату діяльності.
Аналіз наукових підходів щодо підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ відображає взаємозв’язок та взаємодію підходів, основними серед яких є: діяльнісний підхід, що передбачає організацію навчального процесу, для забезпечення активності його суб’єктів, спрямовану на формування діяльності професійних компетентностей; синергетичний підхід, що дає змогу тлумачити навчальний процес у вищій школі як відкриту систему, організація та реалізація якої відбувається залежно від параметрів порядку; системний підхід, що вможливлює окреслення закономірностей, взаємозв’язків між структурними елементами підготовки фахівців та дозволяє розробити систему застосування інноваційних технологій у підготовці фахівців соціономічних професій у вищій школі, з одного боку, а з іншого – між навчальними цілями й вимогами до виконання фахівцями професійної діяльності.
Теоретичну основу дослідження становлять основні положення теорій та підходів: діяльності у навчальному процесі (В. Давидов, Д. Ельконін,
О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Шадриков, Е. Юдін та ін.); синергетики
(В. Буданов, С. Курдюмов, Г. Малинецкий, Г. Хакен та ін.); компетентнісного підходу у професійній освіті (В. Байденко, І. Бех, В. Болотов, Г. Єльникова, І. Зимняя, В. Луговий, Ю. Швалб та ін.); задач та їх проектування при розробці технології навчання (Г. Балл, А. Гін, Г. Костюк, Ю. Машбиць, В. Петров, В. Спирідонов); теоретичні засади аксіологічного підходу щодо формування професійних компетентностей (М. Гартман, В. Зінченко, М. Лоський, Н. Нікандров та ін.); системного аналізу в розробленні алгоритмів розв’язування професійних задач (Б. Ломов, В. Спіцнадель, А. Уйомов, Е. Юдин), прийняття рішень (А. Алтунін, Ю. Козелецький); технологічний підхід стосовно підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності (В. Андрущенко, М. Євтух, Г. Локарєва, І. Прокопенко, Д. Чернилевський, А. Панфілова та ін.); інноватики, що вплинули на добір інноваційних технологій для підготовки майбутніх фахівців соціономічних професій (І. Дичківська, В. Кремень, А. Пригожин, В. Сагарда, О. Скубашевська та ін.); професіознавство (Т. Александрова, Р. Каверина, Є. Климов, Г. Любимова, А. Маркова, Л. Митіна, Я. Морено та ін.).
Практична цінність результатів дослідження. Зазначені наукові підходи було використано у процесі викладання елективного курсу «Основи творчої діяльності майбутнього соціального педагога» (2 та 4 курс 1 група – спеціальність “Соціальна педагогіка»), а також «Основи сценарної роботи» (3 та 4 курс 1 група – спеціальність “Соціальна педагогіка»), «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування»(3 курс 1група, спеціальність «Соціальна педагогіка»).
Матеріали дослідження надруковані в наукових статтях:
-
Боксгорн В. В. Емпатія як професійно значуща якість майбутнього соціального педагога / В. В. Боксгорн, В. Гаврилова // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2013. – Вип. № 2 (33). – С. 79-82.
-
Боксгорн В. В. Діагностика гіперактивного розладу з дефіцитом уваги у дітей шкільного віку/ В. В. Боксгорн, А.В. Козаченко // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2013. – Вип. № 2 (33).
-
Боксгорн В. В. Теоретико-методологічне вивчення сценарно-режисерської діяльності соціального педагога як засобу розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку/ В. В. Боксгорн, Ю.В. Носенко // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2013. – Вип. № 2 (33). – С. 149-151.
-
Боксгорн В. В. Дослідження інтернет-адикції в підлітковому віці/ В. В. Боксгорн, А.Г. Волошина // Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2013. – Вип. № 2 (33). – С. 105-107.
-
Боксгорн В. В. Соціально-педагогічна допомога у випадках суїцидально-орієнтованої поведінки старших підлітків / В. В. Боксгорн, І.Р. Косівець// Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2013. – Вип. № 2 (33). – С. 120-123.
-
Боксгорн В. В. Вплив педагогічного спілкування на формування позитивної Я - концепції особистості підлітка./ В. В. Боксгорн, І.С. Чабан// Виховання і культура: міжнародний науково-практичний журнал. – Одеса, 2013. – Вип. № 2 (33). – С. 67-70.
-
Підготовлено до друку навчально-методичний посібник з дисципліни «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування» – рукопис.
Упродовж 2013-14 н.р. досліджувалася проблема щодо теоретико-методологічних засад підготовки фахівців соціономічної сфери засобами інноваційних технологій, дослідження виконувалося згідно з науковою темою кафедри «Теорія і практика інноваційної підготовки фахівців соціономічної сфери», що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний університет імені К.Д.Ушинського».
Актуальність. Серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку вищої освіти в контексті євроінтеграції України визначено проблему постійного підвищення якості освіти, модернізацію її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; впровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій. За орієнтир береться теоретична модель “інноваційної людини”, випробувана у світі. Інноваційна людина – особа такого соціально– культурного розвитку, яка здатна творчо працювати, бути конкурентноспроможною в умовах сьогодення. Відповідно навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, формування творчого мислення і збільшення самостійної роботи студентів. В Україні інноваційна діяльність передбачена проектом Концепції державної Інноваційної політики (1997) та проектом Положення “Про порядок здійснення інноваційної діяльності у системі освіти” (1999). У контексті інноваційної стратегії цілісного педагогічного процесу суттєво зростає роль керівництва вищого навчального закладу, викладачів, методистів як безпосередніх носіїв новаторських підходів. При всьому розмаїтті технологій навчання: дидактичних, комп’ютерних, проблемних, модульно-розвивальних, кредитно-модульних та інших – реалізація провідних педагогічних функцій залишається за педагогом. Носієм конкретних нововведень, їх творцем, модифікатором виступає викладач-новатор. Він володіє широкими можливостями і має необмежене поле діяльності, оскільки на практиці переконується в ефективності наявних технологій і методик навчання і може корегувати їх, проводити дослідницьку роботу, розробляти нові методики та технології. Основна умова такої діяльності - інноваційний потенціал педагога.
Мета дослідження полягала в теоретико-методологічному обґрунтуванні наукових підходів щодо використання інноваційних технологій підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ.
Завдання дослідження:
-
Визначити сутність підготовки фахівців соціономічних професій у вищій школі на засадах наукових підходів, що втілюються в інноваційні технології педагогічного, навчального рівня. інновації.
Об’єкт дослідження – інноваційні технології.
Предмет дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування наукових підходів щодо використання інноваційних технологій підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ.
Гіпотеза ми припускаємо, що використання засобів інноваційних технологій допоможе підвищенню якості підготовки фахівців соціономічних професій у ВНЗ.
Виклад основного матеріалу. Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти.
Підготовка фахівців соціономічних професій у вищій школі відбувається на засадах наукових підходів, що втілюються в інноваційні технології педагогічного, навчального рівня. До таких підходів дослідники відносять синергетичний, діяльністний, контекстний, компетентнісний, інтеграційний (міждисциплінарний), мультимедійний, активного навчання тощо (А. Вербицький, І. Зимняя, В. Луговий, Е. Лузік, А. Панфілова тощо). Вибір підходу впливає на формування цілей підготовки й, відповідно, цілей технологій. Аналіз досліджень, в яких розроблені технології реалізації цих підходів, показав, що переважна більшість із них зосереджена на активізації навчального процесу, що, на думку авторів, сприяє підвищенню якості професійної підготовки соціономів.
В останній час особливої актуальності набуває компетентнісний підхід (Г. Єльникова, В. Луговий, С. Скворцова, Ю. Швалб та ін.), який, на нашу думку, орієнтує на суть професійної підготовки у вищій школі, оскільки її результат передбачає сформованість компетентностей у майбутніх фахівців. Дослідниками обґрунтовуються різні види й зміст компетентностей, що формуються у вищій школі, серед яких особливу увагу привертають професійні.
Нами було з’ясовано, що авторами переважно визначається зміст професійних компетентностей на основі функціонального підходу до здійснення професійної діяльності. Тобто певна професійна компетентність має відповідати кожній функції. На нашу думку, такий підхід певною мірою обмежує розуміння компетентнісного підходу, оскільки його розуміння виходить із заданої природи професійної діяльності. Отже, професійна компетентність фахівця виявлятиметься у здатності розв’язувати професійні завдання. Професійні завдання соціономічних професій мають ту особливість, що вони відображають характер і властивості предмету професійної діяльності – соціальну взаємодію у суспільстві. Для їх розв’язання фахівець має бути здатним: 1) діагностувати; 2) моделювати; 3) прогнозувати; 4) проектувати соціальні проблеми; 5)застосовувати інструментарій для їх розв’язання; 6) здійснювати рефлексію розв’язку й власного професійного потенціалу.
Інноватизація підготовки фахівців соціономічних професій у такому разі утворює певну послідовність професійних компетентностей, типів навчально-професійних задач. Особливістю такої інноватизації є незалежність від навчального змісту, оскільки він отримує функцію навчального матеріалу, на якому здійснюється професійна підготовка фахівців. Складовими технології є цільова професійної підготовки – формування професійних компетентностей у майбутніх фахівців; змістова, що охоплює зміст професійних компетентностей; процесуальна, що охоплює типологію навчально-професійних задач.
Матеріали дослідження надруковані у міжнородно-практичному журналі та наукових статтях:
-
Боксгорн В.В. Роль креативных методов обучения в дидактической системе К.Д. Ушинского //Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2013. – С.113-118.
-
Боксгорн В.В. Роль соціально-педагогічної перцепції у фаховій підготовці майбутніх соціономів педагогічних університетів // «Наука і освіта» Науково – практичний журнал Південного наукового центру АПН України № 7 (липень) 2014. – С. 31 -35.
-
Boksgorn V. V. Socio-pedagogical perception as a professionally-significant characteristic of training specialists in socionomic sphere of pedagogical universities// Modern in the pedagogical science of Ukrainian sholars on the problems of contemprorary psychological and pedagogical sciences. Ariel. Issue №5. 2014. Р. – 51-56.
-
Підготовлено до друку навчально-методичний комплекс з дисципліни «Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування» – рукопис.
-
Боксгорн В.В., Волошина А.Г. Соціально-педагогічна діагностика особливостей емоційного розвитку підлітків//Студентські соціальні ініціативи:матеріали Всеукраїнської наук.практ.конф. – Одеса, 2014 – С. 20-26.
-
Боксгорн В.В., Чабан І.С. Соціально-педагогічна діагностика стресостійкості студентської молоді//Студентські соціальні ініціативи:матеріали Всеукраїнської наук.практ.конф. – Одеса, 2014 – С.26- 34.
-
Боксгорн В.В., Нейкова Л.М. Соціально-педагогічна діагностика жорстокості батьків у взаємовідносинах з дітьми//Студентські соціальні ініціативи:матеріали Всеукраїнської наук.практ.конф. – Одеса, 2014 – С.35 -41.
-
Боксгорн В.В., Поворозник О.Д. Соціальна робота з профілактики девіантного материнства серед дівчат-підлітків//Студентські соціальні ініціативи:матеріали Всеукраїнської наук.практ.конф. – Одеса, 2014 – С.52-61.
-
Боксгорн В.В., Казимирова В.В.Теоретичні засади вивчення механізмів розвитку гіперактивності дітей молодшого шкільного віку//Студентські соціальні ініціативи:матеріали Всеукраїнської наук.практ.конф. – Одеса, 2014 – С.232 – 239.