23-24 січня на відбулася Міжнародна науково-практична конференція «ПРОБЛЕМА ГЕНОЦИДУ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА».
Велика кількість організаторів серед яких Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К.Д. Ушинського, кафедра філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Університету Ушинського, Музей геноциду «Територія пам’яті», вузи США, Ізраїлю та Румунії, громадські організації, засвідчила про болючість проблеми геноцидів. Пролунала велика кількість цікавих докладів.
Ректор Університету Ушинського доктор історичних наук, професор Андрій КРАСНОЖОН відмітив велике значення дослідження геноцидів, роль археології у доказах масових злочинів у історичному минулому, болючу для м.Одеса проблему існування Трансністрії у 1941-1944 роках. Проректор з наукової роботи Університету Ушинського доктор політичних наук, професор Ганна МУЗИЧЕНКО підкреслила значну роль політичної волі для запобігання геноцидів у сучасності. Голова правління Громадської організації «Одеський центр дослідження Голокосту» кандидат філософських наук Павло КОЗЛЕНКО зазначив унікальність Музею геноциду «Територія пам’яті», який досліджує геноциди в історії людства, підкреслив роль моралі у сучасному суспільстві. Віце-президент Української асоціації міжнародного права кандидат юридичних наук Тимур КОРОТКИЙ проаналізував проблему доказів геноциду у правовій площині. Ведучий пленарного засідання завідувач кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Євген БОРІНШТЕЙН зазначив велике значення усвідомлення у суспільстві невідворотності покарання за геноцид та докладно проаналізував превентивні мери стосовно розвитку геноцидів.
Особлива увага у конференції була приділена проблемі Голодомору-Геноциду українців у 1932-1933 роки. Так, з доповіддю «Діяльність Міжнародної комісії юристів у 1988 році як перший крок до правової оцінки Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років» виступив відомий вчений доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, академік Академії наук вищої школи України Володимир СЕРГІЙЧУК. Проблемні питання визнання та вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду на державному рівні проаналізувала доктор історичних наук, професор, голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, заслужений працівник культури України Олеся СТАСЮК. Важливу роль Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу показав кандидат історичних наук, доцент кафедри світової історії модернового часу Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій КОЗИЦЬКИЙ.
Значна частина конференції була приділена проблемі розуміння геноцидів як таких. Доктор філософських наук, декан факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради Наталія ІВАНОВА зазначила роль енергії любові як «трисонячної єдності» протидії геноцидам ХХ-ХХІ століть. Специфіку геноцидної комунікації проаналізувала доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпровської обласної ради Ольга ВИСОЦЬКА. Особливою увагою користувався доклад доктора ґабілітованого (історія), викладача кафедри історії Каліфорнійський університет, Фресно (California State University, Fresno) «The Evolution of Russian Genocide against Ukrainians in the Twenty-First Century» Вікторії МАЛЬКО стосовно еволюції російського геноциду проти українців у ХХІ столітті.
Важливо зазначити, що у рамках наукового гуртку «Школа логістики» наукове співтовариство почуло яскраві виступи аспірантів спеціальності 033 Філософія, студентів спеціальностей 028 Менеджмент соціокультурної діяльності (1-4 курсів) та спеціальностей 032 Історія та археологія, які були плідно підготовлені завдяки кафедри історії України. Необхідно відзначити виступи студентів Анастасії ДАНИЛЕНКО, Катерини КОВРИ, Полини САМОЙЛОВОЇ, Марини СТОЙКОВОЇ, Вікторії ФІНІК.
