21 лютого в бібліотеці Університету Ушинського відбулась конференція «Південна Україна як зона контактів та конфліктів на фронтирі моря і степу від давнини до сьогодення».

У конференції брали участь викладачі кафедри історії України Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», викладачі кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, представники Інституту Військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» та представники Фахового коледжу морського транспорту Національного університету "Одеська морська академія".
Організатором заходу стала Бочевар Алла Григорівна – виконавчий директор Благодійного фонду сприяння та розвитку Військово-Морських Сил України.

В межах заходу було проведено серію доповідей науковців вище зазначених закладів, з темами, що дозволили висвітлити проблеми контактів та конфліктів в Північно-Західному Причорномор’ї від 18-го до початку 20-го століття.
Основною лінією яка проходила через серію доповідей стало питання Одеської затоки в контексті низки військово-морських конфліктів зазначеного періоду.

Головним питанням стало: «Чому Одеса, будучи містом приморського розташування жодного разу не була взята з моря за допомогою десанту?» Можливо, в цьому криється певна географічна причина, або складний рельєф прибережної та навколишньої місцевості не сприяє проведенню такої складної військової операції. Саме це дозволяє нам сьогодні, під час російсько-української війни прогнозувати вірогідність вторгнення Росії до Північно-Західного Причорномор’я та Одеси зокрема з боку моря. Досвід історичних подій дозволяє звести подібну вірогідність до мінімуму.

Дякуємо організаторам та учасникам конференції які під час дискусій змогли розвінчати серію історичних міфів, нав'язаних Україні імперською росією. Наш одвічний ворог протягом сторіч цілеспрямовано фальшував наше минуле, привласнював українську історію, традиції, наші культурні та військові здобутки.
Ми повертаємо собі те, що належить нам за правом історичної спадщини!