Наукова школа доктора філософских наук, професора
ДМІТРІЄВОЇ Маргарити Степанівни
«Управління та самоорганізація в соціумі»
Віхи життя і творчості
Дмітрієва Маргарита Степанівна - доктор філософських наук, професор, дійсний член та вчений-секретар Одеської академії історії і філософії природничих і технічних наук, дійсний член Міжрегіональної академії наук соціальних технологій і місцевого самоврядування, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей (з 1995 р.). Наукові інтереси та напрями дослідницької діяльності: комплексне дослідження управління та самоорганізації в соціумі, методологічна розробка та застосування діяльнісного підходу, рефлексія над інноваціями в науці, освіті та менеджменті.
Народилася 24.09.1927 у місті Мінусінську Красноярського краю (Росія). У 1949 році закінчила філологічний факультет педагогічного інституту (Новосибірськ – Краснодар), аспірантуру на кафедрі логіки філософського факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова, де й захистила кандидатську дисертацію з теми «Питання класифікації висновків у працях російських логіків ХІХ ст.» (1953). Докторську дисертацію «Соціальне управління в соціалістичному суспільстві» захистила в 1990 р. у Московському державному педагогічному університеті ім. Леніна.
З 1953 р. по 1978 р. - старший викладач, доцент, зав. кафедрою у ВНЗ м. Новосибірська, м. Кишинева. З 1978 р. – доцент, а з 1990 р. – професор кафедри філософії та соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського.
Член двох рад із захисту дисертацій: ДЗ «Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського» (К 41.053.02) та Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (Д 41.051.09) за спеціальностями «діалектика і методологія», «соціальна філософія і філософія історії». Голова Одеського відділення Російського філософського товариства. З 1973 до 1980 рік здійснювала наукове керівництво госпдоговірною темою «Запровадження досвіду із залучення працівників в управління виробництвом на підприємствах Міністерства електропромисловості й електропристроїв СРСР».
Ініціатор та автор методичних розробок з програмованого контролю з оцінки знань студентів щодо покращання навчального процесу на всіх рівнях: підготовка лекцій, удосконалення навчальних планів, розробка моделі спеціаліста. Укладач програм спецкурсів «Вступ до спеціальності та наукові основи розумової праці студентів», «Управління в діяльності вчителя», а також моделі спеціаліста «Філософ у школі».
Редактор 3 наукових посібників: «Правила для «керування розумом» в творчості Декарта» А. Н. Філатової – М., МДГУ, 2000 р., «Логіка» А. Н. Філатової. – М., 1997 р., «Категорія бачення в повсякденні, в мистецтві та в пізнанні». – М., 1998 р. Заступник головного редактора журналу «Наукове пізнання: методологія та технологія». Редактор спецвипусків журналу «Християнство в історії та культурі України» (конференція бібліотеки ім. М. Горького – жовтень 2000 р.) та «Пам’яті І. Пригожина» – травень 2003 р. Редактор збірників: «Формування світогляду майбутнього інженера». - Новосибірськ, НЕТІ, 1974 р.; «Деякі актуальні питання методології науки в розвиненому соціалістичному суспільстві». - Новосибірськ, 1974 р.; «Підвищення ефективності підготовки вчителів історії без відриву від виробництва». – Одеса: МГЗПІ, ОГПІ ім К. Д. Ушинського. Заступник головного редактора збірника «Наукові праці Одеської академії історії та філософії природничих та технічних наук». – Одеса: Астропринт, 2003 р. Член редколегії збірників: «Проблеми взаємодії гуманітарного, природничо-наукового та технічного знання на сучасному етапі розвитку науки». – Одеса, 1994 р.; «Ілля Мечников – великий син України та людства». – Одеса: Хаджибей, 1995 р.; «Видатні вчені Одеси». – Одеса: ОДУ ім. І. І. Мечникова, 1995 р.; «Корифеї та видатні діячі фізіологічної науки України та Росії».- Одеса: Південний науковий центр Національної Академії наук України, 1995 р.; «285 років з дня народження М. В. Ломоносова», - Одеса: ОДУ ім. І. І. Мечникова: Астропринт, 1996 р.
Керівник науково-дослідної роботи студентів, організатор круглих столів, конференцій «Людина, яка запитує» студентів Інституту психології ДЗ «Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», за матеріалами яких випущені 3 збірники студентських доповідей (2003-2013 р.).
Як президент Клубу молодих учених при Одеському Будинку вчених здійснює керівництво науковими конференціями, зустрічами студентів та творчої молоді, презентаціями наукових видань одеситів.
Нагороджена медалями «До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «Ветеран праці».
Науково-педагогічна діяльність
Розроблена діяльнісно-кібернетична модель соціального управління; сформульована концепція діяльності з управління соціальними процесами, означена паритетність та інтелектуальне співвідношення суб`єктів і відношення між ними. Розглянуто механізм рефлексивного управління, відзначена різниця рангів рефлексії учасників. Модель рефлексивного управління застосована в навчальному процесі ВНЗ (1971 р.). Апробація діяльнісного підходу на конкретному виді діяльності – управлінні –допомогла також переосмислити діяльність як категорію і як пізнавальний принцип. Це посилило когнітивні можливості діяльнісного підходу та дозволило зробити низку узагальнено-методологічних висновків:
а) синкретицизм діяльності людини затверджується в будь-якому конкретному її прояві;
б) єдиною основою всього видового різноманіття множини «діяльність» визнається інваріант родової діяльності як її родова сутність, як ядро деякої початкової пізнавальної моделі майбутньої діяльнісної парадигми;
в) передбачається необхідність подальшого міждисциплінарного дослідження всіх наявних видів діяльності для виявлення їх природи та вдосконалення підготовки до цих видів діяльності людини у процесі здійснення реформи освіти в Україні;
г) здійснені розробки можуть також скласти основу теоретичних обґрунтувань прогнозування нових видів діяльності людини, виникнення яких можливе в умовах глобалізації та інших соціальних трансформацій.
Серед апробацій викладеної концепції доповіді: на Всесоюзній нараді з управління (Москва, 1969 р.), на Всеєвропейському конгресі з управління (Прага, 1990 р.), на ХIХ Всесвітньому філософському конгресі (Москва, 1993 р.).
На етапі сьогодення досліджуються методологічні інтуїції в інноваторів природничих наук (В. І. Вернадського, Т. Куна, І. Р. Пригожина), ведеться розробка методологічних засад синергетичного підходу в науці ХХІ століття.
Наукові праці М. С. Дмітрієвої
Опубліковано понад 200 робіт, у тому числі монографії:
1. Управление учебным процессом в высшей школе. Новосибирск, 1971 г.
2. Az oktatasi folumat tudomanyos megszervezese a felso – oktatasan, Budapest, 1974.
З. Управление как деятельность. – ИНИОН АНСССР, 1982.
4. О субъективном факторе управления. –ИНИОН АНСССР. –1984.
5. Чему и как учить менеджера. Одеса – Новосибирск, 1992 г.
6. Введение в специальность менеджера. Учебн. Одесса, 1996. (Отмечен грантом ІІ-ой степени в Открытом конкурсе «Гуманитарноеое образование в высшей школе». Международный фонд. - Россия, 1996.)
Співавтор 5 колективних монографій, серед них:
«Педагогіка вищої школи». – Одеса, ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2002 р.; «Методика викладання філософії: проблеми перебудови». – М.: Вища школа., 1991 р.;
«Формування діалектико-матеріалістичного мислення студентів» – М.: МДУ, 1980 р. та ін.
Основні публікації
1. Вопросы классификации выводов у русских логиков XIX в. // Очерки по истории логики в России. - М.- 1962.
2. К вопросу о структурных методах в теории управления // Вопросы методологии и логики науки. Вып. 8, Томск., 1966.
3. Студент как субъект обучения. Новосибирск, 1969.
4. Вузовская программа как модель выпускника //Вопросы высшего педагогического образования. Томск. 1971.
5. Критерии должны быть глубоко обоснованы. // Вестник высшей школы. 1971, № 6.
6. Об экстраполяции метода и развитии теории // Проблемы методологии и логики науки. Томск, 1975.
7. О понятии «субъективный фактор» // Философские науки. 1982, №5; Научная организация учебного процесса в высшей школе. [В соавт.] Кишинев, 1977-1978. Вып. 1- 4.
8. Об отражении реального социализма в категориях исторического материализма (Депонир.). Львов, 1986.
9. Действие принципа всеобщей связи в социальных системах управления // Философские проблемы современного естествознания. Киев, 1988. №67.
10. Деятельность как вид и система действий // Деятельность: философские и психологические аспекты. Симферополь, 1988.
11. О теоретико-методологических основах подготовки к управляющей деятельности // «Восток встречает Запад».
12. Второй европейский конгресс по управлению. Прага, 1990. Сб. №3; Кибернетический подход и синтез современного знания. // Синтез знаний: новый этап. - Одесса, 1990.
13. Педагогическая инновация: авторский спецкурс для учителя. // Педагогическое образование и подготовка учителя по многоуровневой системе в Европе и США. М., 1993.
14. Отчуждение самоуправляемости субъекта труда. // XIX Всесоюзный философский конгресс. Сб. № 1. М., 1993.
15. Философия управления - менталитет корпорации // Культура и этноэтика. (в соавт.), Киев, 1994.
16. Об уточнении базовых понятий и развитии теории // Логика. Методология. Философия науки. Обнинск, 1995.
17. Идеи В. И. Вернадского в свете современной науки // Наукове пізнання: методологія та технологія. Одеса. 1998. Вип. 1-2.
18. Из языковой практики науки. [В соавт.] // Наукове пізнання: методологія та технологія. Одеса, 2000. Вип.З(6).
19. Педагогіка вищої школи. [Кол. моногр.]. Одеса, 2002.
20. Моделі розвитку науки у світлі синергетики (методологія і філософія науки) //Філософська думка. 2002, №3.
21. Развивающаяся наука в синергетическом измерении // Научные труды ОАИФЕТ. Одесса, 2003.
22. Одесский период научной и педагогической деятельности И.М.Сеченова // (Там же); Синергетика в науке и наука языком синергетики. (Сб. своих тематических статей за 7 лет) Одесса, 2005.
23. Через лигатимацию к дуальности понятийного аппарата новой науки // Философия и будущее цивилизации. IV Российский философский конгресс. М. Том 1.2005.
Наукова школа М. С. Дмітрієвої: учні та послідовники
Під науковим керівництвом М.С.Дмитрієвої захищено та подано до захисту 18 кандидатських дисертацій та одна докторська.
Здійснені напрацювання означених досліджень та окреслених напрямів подальших досліджень отримують продовження в дисертаціях і працях учнів професора М.С.Дмитрієвої. Так, до різних аспектів теорії соціального управління були звернені дисертації її колишніх аспірантів Л.А. Чернецького (“Управління і діяльність”, 1971, м.Томськ), В.І.Поскотіної („Еволюція бюрократії і бюрократизація управління в антагоністичних формаціях”, Томськ, 1974), Л.А.Бардемштейна („Управління і друк”, Москва, 1982 р.), а також дослідження щодо прийняття рішень у галузі управління, яке нині завершується І.О.Четверяковим.
Процес структуризації соціального організму, що розвивається, розглянуто в дисертації М. І. Найдорфа «Структуруючі моделі в самоорганізації суспільства (на матеріалі музичних комунікацій)» – (1996 р.). Сьогодні він доцент кафедри культурології Національного політехнічного університету, автор двотомної монографії «Введення в теорію культури» (2004 р.). Ним представлений розроблений на високому рівні понятійний апарат і узагальнений матеріал щодо проживання людства у хронотопі культури. Така сама модель процесу самоорганізації соціуму через формування ініціативних співтовариств стала основою дисертації, яку закінчує здобувач С. С. Романенко, старший викладач Інституту фізичної культури та реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, на матеріалах самодіяльних фізкультурно-спортивних об’єднань як простору для соціалізації особистості.
Звернення до інваріантних засад розподілу будь-якої діяльності на модуси самостійного виду і підсобного механізму для іншої діяльності дозволило О.Я. Близнюку в дисертаційному досліджені «Спілкування в телепросторі як вид діяльності» відстояти статус категорії спілкування як одного з основних видів діяльності, що задовольняє людську потребу співбуття. Модель двомодусної природи діяльності також знайшла застосування в розгорнутій характеристиці категорії інтерпретації і зв’язків категоріального ряду: розуміння-пояснення-
Самоорганізації процесів у соціальних системах в аспекті їх знаково-символічного прояву присвячена кандидатська дисертація Л. М. Богатої «Символ у функціонуванні соціального організму» (2001р.). У докторській дисертації «Багатомірність свідомості в контексті світосприйняття ХХІ ст.» зі спеціальності 09.00.02 – діалектика і методологія, зроблений крок від символіки суспільної свідомості до вивчення феномена смислу як сили, що пов’язує увесь світ свідомості.
