Наукова школа академіка А.М. Богуш «Теоретико-методичні проблеми дошкільної лінгводидактики»

Учнями наукової школи А.М.Богуш уперше було досліджено вплив змісту творів живопису – репродукцій художніх картин – на формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників; розкрито сутність понять «емоційно-виразне мовлення», «емоційно-виразні засоби мовлення»; виявлено й схарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин; визначено педагогічні умови ефективного формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників: взаємозв’язок (інтеракція) навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і образотворчої діяльності дітей; збагачення лексичного запасу дітей вербальними і невербальними емоційно-виразними засобами мовлення у комунікативно-мовленнєвій діяльності; використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності за репродукціями художніх картин. Розроблено експериментальну методику формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису – репродукцій художніх картин, що можуть застосовуватись у практиці роботи дошкільних навчальних закладів на заняттях з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям, художньої літератури та образотворчої діяльності, а також у процесі викладання фахових методик на дошкільних факультетах вищих навчальних закладів та інститутах післядипломної освіти.

Уперше подано цілісний науковий аналіз педагогічної і лінгводидактичної спадщини К.Д. Ушинського в роботі дошкільних навчальних закладів; визначено педагогічні умови ефективного використання творів К.Д. Ушинського в роботі дошкільних навчальних закладів, а саме: ознайомлення вихователів з педагогічною спадщиною К.Д. Ушинського; творче використання засобів, принципів, форм, методів і прийомів навчання дітей старшого дошкільного віку, що були запропоновані вченим; систематичне комплексне використання у роботі з дошкільниками художніх творів К.Д. Ушинського, малими жанрами фольклору; визначено рівні обізнаності дітей з творами К.Д. Ушинського, малими жанрами фольклору та рівні сформованості граматично правильного мовлення дітей (достатній, середній, низький, нульовий); окреслено напрями актуалізації практичного використання педагогічної спадщини педагога в роботі з дошкільниками.
Уперше вивчено, систематизовано, науково обґрунтовано лінгводидактична спадщину О. Потебні; визначено її місце на етапі розбудови національної освіти в Україні; виявлено та обґрунтовано напрями і форми актуалізації творчого розвитку філологічної та лінгводидактичної спадщини О. Потебні в сучасній освітянській практиці.
Уперше визначено поняття «діалогічний знак»; з’ясовано функціональний взаємозв’язок феноменів «діалогічне мовлення», «спілкування», «зв’язне діалогічне мовлення»; науково обґрунтовано педагогічні умови ефективного розвитку зв’язного діалогічного мовлення першокласників засобами художніх текстів різних жанрів (забезпечення комунікативно-діяльнісного підходу до розвитку зв’язного мовлення першокласників; створення розвивально-мовленнєвого середовища з наявними емоційно-позитивними стимулами до діалогізування; використання художніх текстів різних жанрів, зорієнтованих на розвиток діалогічного мовлення; поетапність навчання діалогізування: навчання реп лікування, засвоєння діалогічних єдностей різних видів, складання мікродіалогів, створення діалогів різних функціональних типів); виявлено критерії (ініціативність спілкування, репродуктивно-творче діалогізування, мовленнєво-змістовий), схарактеризовано ступені сформованості вмінь діалогізування та рівні розвитку зв’язного діалогічного мовлення першокласників засобами художніх текстів різних жанрів(високий, достатній, задовільний, низький, у стані формування); виявлено стадії розвитку зв’язного діалогічного мовлення першокласників.
Розроблено методику розвитку зв’язного діалогічного мовлення першокласників у процесі опрацювання художніх текстів різних жанрів (казка, оповідання, вірш); систему мовленнєво-комунікативних вправ різних типів (відтворювальні, перетворювальні, конструктивні; підготовчі, тренувальні, комунікативні, контрольні), спрямованих на розвиток діалогічного мовлення учнів першого класу; індивідуально-облікові картки динаміки розвитку діалогічних умінь учнів у процесі навчання.
Наукові і практичні результати можуть бути використані у процесі викладання лекційних курсів лінгвістичного та лінгводидактичного циклів у вищих навчальних закладах (філологічні і педагогічні (початкові класи і дошкільна освіта) факультети), у системі післядипломної освіти; в роботі студентських наукових гуртків і факультативів; в оновленні навчальних програм, планів курсів для підготовки педагогічних кадрів в умовах сучасної модернізації освіти в Україні, а також вихователями дошкільних закладів освіти, організаторами нових типів навчальних закладів, керівниками органів освіти в розбудові національної системи дошкільної освіти з урахуванням сучасних вимог до навчання і виховання.

 

Пустая синяя полоска

© 2017 Університет Ушинського