Чумак Володимир Михайлович 

Кандидат історичних наук (1978 р.), доцент (1983 р.). Науково- педагогічний стаж роботи в університеті 37 років. У 1992-1997 й 2001-2014 рр. – завідувач кафедри історії України, у 1995-2010 рр. – декан історико-філологічного факультету. Має 2-х захищених аспірантів.

Тема кандидатської дисертації «Комитеты незаможних селян в период восстановления народного хазяйства (1921-1925 гг.) (на материалах юга Украины)». Дисертація захищена у 1978 році в Харківському державному університеті.

Сфера наукових інтересів: історія національних відносин й етнополітики в Україні у першій половині ХХ століття, зокрема, політики «українізації» в УСРР у 1920-ті - на початку 1930-х. рр.; історія комітетів незаможних селян у роки громадянської війни й НЕПу.

Опублікував 82 наукові роботи, у тому числі 1 монографію (у співавторстві), 74 статті, 8 методичних видань, у тому числі 1 навчальний посібник з грифом МНО України (у співавторстві)

Серед них:

1. До питання про економічне становище незаможного селянства Півдня України у 1921-1925 рр. // Український історичний журнал. – 1976. - № 7. – С. 91-97.

2. Політика коренізації 20-х – початку 30-х рр.: причини, суть, наслідки // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – С. 127-132.

3. Політика українізації УСРР і КПЗУ (1927-1928 рр.) // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені І.І.Мечникова. – 2001. - № 11. – С. 193-201.

4. Українізація у добу революції й визвольних змагань (1917-1920 рр.): формування концептуальних засад // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені І.І.Мечникова. – 200. - № 10. – С. 31-40.

5.Українізація радянського типу: витоки (1917-1920) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М.М.Коцюбинського. Вип. III. Серія: Історія: Збірник наукових праць /За заг. ред. проф. П.С.Григорчука/. – Вінниця, 2001. – С. 47-54.

6. Розвиток історичного мислення у процесі вивчення вітчизняної історії та його вплив на історичну свідомість // Історія в школах України. – 2000. - № 3. – С. 7-10; Виховання і культура. Міжнародний науково-практичний журнал. – 2001. - № 1 (1). – С. 78-81.

7. Українізація в РРФСР (1920-ті – початок 30-х рр.) // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2001. – Випуск 44. – С. 242-248.

8. Українізація: концептуальні засади дослідження // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Вип. 7. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003.

9. Языковая ситуация и языковая политика: украинские реалии в контексте требований ЕС // Vysoka skola evropskych a reqionalnich studii, o.p.s. Ceske Budejovice. – 2009. – S. 48-55.

10. Колективізація незаможницьких господарств Півдня України у 1921-1925 рр. // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: зб. наук. праць IV Міжнародної наукової конференції, 26-27 квітня 2013 р. – Одеса:БМВ, 2013. – С.403-406.

11. «Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 392 с. ( у співавторстві: В.М.Даниленко, Я.В.Вірменич та інш.). http://history.org.ua/LiberUA/966-02-2897-%D0%A5/966-02-2897-%D0%A5.pdf

12. Разом на одній землі. Історія України багатокультурна: навч. посібн. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 332 с. : іл. (у співавторстві: Оксана Кісь, Віктор Мисан, Світлана Антіпова та інш.) www.novadoba.org.ua

Викладає навчальні дисципліни: «Історія України» (загальний курс), «Історія України (новітня історія 1914-2012 рр.)», «Історіографія історії України», спецкурс «Етносоціальні та етнополітичні процеси в Україні».

Пройшов стажування без відриву від виробництва на кафедрі історії України Одеського національного університету ім.. І.І.Мечникова з 1 листопада по 1 грудня 2014 р.

У 2014-2015 рр. підготував до участі у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук зі спеціальності «Історичні науки» студентку 4 курсу заочної форми навчання К.Аніскову, яка нагороджена дипломом III ступеня за перемогу у конкурсі. Під його керівництвом у 2016 р. студенти 3 курсу спеціальності «Філософія» Д. Єлісеєва й Р.Андреєв зайняли 2-гі місця у II турі Всеукраїнської студентської олімпіади з історії України.

Виконує обов’язки замісника голови комісії з гуманітарної освіти та виховної роботи при ректораті. У 2011-2012 н.р. в рамках авторського проекту «Україна відома і невідома: історія, культура, політика, люди» підготував 24 телепередачі на телеканалі «Глас» (режим доступу www.video.glasweb.com). Експерт в журі міського туру Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії. Член Ученої ради Одеської національної бібліотеки.

Регулярно виступає на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах. Лише у 2010-2011 навчальному році взяв участь у міжнародних науково-практичних семінарах «Національна ідея в державному та демократичному розвитку країн Східної та Центральної Європи» (м.Одеса, 19 жовтня 2010 р.); «Освіта і наука: шлях до зближення та процвітання різних культур народів Чорноморського басейну» (м. Одеса, 11 листопада 2010 р.); «Конфлікти та безпека» (м. Одеса, 25 листопада 2010 р.); роботі міжнародного симпозіуму «Молодь за діалог і толерантність у подоланні соціальних конфліктів» (м.Одеса, 31 березня – 3 квітня 2011 р.); організованого Радою Європи, Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Всеукраїнською Спілкою викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти міжнародного семінару «Звичайні люди у надзвичайних ситуаціях: як навчати історії громадянського суспільства в школах» (м. Одеса, 7-9 червня 2011 р.); також семінарі з проблем вивчення та викладання багатокультурної історії України, який провела асоціація викладачів історії й суспільствознавства «Нова доба» у м. Ужгороді 3-5 липня 2011 р.

Відзначений знаками МНО України «Відмінник освіти» (1998 р.), «Петро Могила» (2009 рік); почесною грамотою Одеської обласної державної адміністрації; грамотою управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації, грамотою Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону й подякою ректора університету за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня науки, також Почесною відзнакою Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського.

Триразовий переможець Кубку України з волейболу серед ветеранів. У 2014 році у складі збірної команди України став чемпіоном з волейболу серед ветеранів на Світових іграх майстрів (World Masters Games) у м. Туріні, у 2015 р. виборов дві срібні медалі на Європейських іграх майстрів (European Masters Games) у Ніцці. У 2014 р. присвоєно звання «Почесний ветеран волейболу України». У 2013 році нагороджений медаллю «За особистий внесок у розвиток міста Запоріжжя».

Про нього:

1. Українські історики ХХ століття. Бібліографічний довідник. Серія «Українські історики». – Випуск 2, частина 1. – Київ; Львів, 2003. – С.347.
2. Бібліографічний покажчик наукових праць професорсько-викладацького складу та асистентів. Ч.1 // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К.Д.Ушинського. – 2004. - №1-2. – С.212.
3. Букач В.М. Вчені історико-філологічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (Довідник). – Одеса, 2001. – С.32-33.
4. Чумак Володимир Михайлович // Режим доступу: www.video.glasweb.com
5. Методичні рекомендації  щодо вивчення навчальної дисципліни «Новітня історія України (1914 – поч. 1950-х рр.)» для студентів 3 року навчання спеціальності 014 Середня освіта (історія). – Одеса: Університет Ушинського, 2019.-59 с.- Доступно: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4977.
   Методичні рекомендації  щодо вивчення навчальної дисципліни «Історіографія історії України» для студентів 4 року навчання спеціальності 014 Середня освіта (історія). – Одеса: Університет Ушинського, 2019, 47 с.

6. Доступно: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4973

7. Методичні рекомендації  щодо вивчення навчальної дисципліни «Сучасна історіографія історії України» для здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти 2 року навчання   спеціальності 014 Середня освіта (історія). – Одеса: Університет Ушинського, 2019.-43 с. Доступно: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4985

8. ОРКИД:   https://orcid.org/0000-0001-6028-3282    

МАНУІЛОВА Катерина Віталіївна (12.05.1980, м. Ташкент, Узбекистан) – кандидат історичних наук (2012 р.).

З вересня 2007 р. – грудень 2010 р. – асистент кафедри історії України, Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. З грудня 2010 р. – викладач кафедри історії України, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

У 2011 р. захистила кандидатську дисертацію “Політика українізації і національної меншини Півдня Української СРР у 20 – 30-ті рр. XX ст.” Науковий керівник – М. І. Михайлуца.

Сфери наукових інтересів: дослідження впливу політики українізації на національні меншини Півдня України в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.; децентралізації публічної влади в історичній ретроспективі.

Автор понад 50 наукових праць з політики українізації/коренізації на Півдні України у 20-х – 30-х рр. ХХ ст., особливостей децентралізації публічної влади (зокрема, 1 монографія, 2 методичні завдання, 43 наукові статті, в тому числі в Польщі, Угорщині, Російській Федерації ).

Статті Мануілової К. В.

2. Мануілова К. В. Мануілова К. В. Інтелігенція національних меншин та українізаційні процеси в УСРР у 20-х – 30-х рр. ХХ ст. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Серія: Історія : зб. наук. праць за матеріалами ІІ міжнар. наук. конф., 26-27 жовт.2006 р. / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця : Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, 2006. – Вип. ХІ. – С. 239–242.

3. Мануілова К. В. Вплив політики українізації на освітньо-мовні орієнтації національних меншин в УРСР у 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст. // Перспективи : Науковий журнал. – Серія: філософія, історія, соціологія, політологія. – 2006. – № 2. – С. 79–83.

4. Мануілова К. В. Преса як джерело вивчення національної політики в УСРР у 20–30-х рр. // Історіосфера : матеріали наук. конф. викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філологічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, (Одеса, 5 – 6 квіт. 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса : ПДПУ, 2006. – С. 56–58.

5. Мануілова К. В. Правове забезпечення українізації державного апарату в національних районах і сільрадах УРСР (20-ті – поч. 30-х рр. ХХ ст.) // Науковий вісник / Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2007. – №10. – С. 170–177.

6. Мануілова К. В. Вплив політики українізації на культурно-мовну акультурацію молдаван півдня України у 20-х – поч. 30-х рр. ХХ ст. // Науковий вісник / Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2007. – №17. – С. 220–226.

7. Чумак В. М. Мануілова К. В. Відображення політики українізації в УСРР в західноукраїнській та емігрантській пресі 20-х рр. ХХ ст. / К. В. Мануілова, В. М. Чумак // Стосунки Сходу та Заходу України: суб’єкти, інтереси, цінності : зб. наук. праць за матеріалами ІІ міжнар. наук. конф., 17-18 трав. 2007 р. / М-во освіти і науки України, Луганський нац. пед. ун-т [та ін.]. – Луганськ : Знання, 2007. – С. 416–419.

8. Мануілова К. В. Українізація й національні меншини в етнополітиці УНР доби Центральної Ради // Революції в Україні у ХХ-ХХІ століттях: співзвуччя епох : матеріали ІІІ міжнар. наук. конф., (Одеса, 16–17 берез. 2007 р.) / М-во внут. справ України, Одес. юр. ін-т Харків. нац. ун-ту внут. справ. – Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2007. – С. 94–97.

9. Мануілова К. В. Концепція українізації П. Скоропадського та її втілення в розбудові української держави // Революції в Україні ХХ – ХХІ ст.: співзвуччя епох : матеріали ІV міжнар. наук. конф., (Одеса, 25 квіт. 2008 р.) / М-во внут. справ України, Одес. держ. у-т внут. справ. – Одеса : ОДУВС, 2008. – С. 57–60.

10. Мануілова К. В. Українізація державно-партійного апарату УСРР у 20 –30-х роках ХХ століття // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Одеса, 10 квіт.2009 р. ) // М-во внут. справ України, Одес. держ. ун-т внут. справ. – Одеса : ОДУВС, 2009. – С. 50.

11. Мануілова К. В. Рефлексії одеських освітян євреїв, росіян та українців на політику українізації у 1920-х – 1930-х роках (на матеріалах держархіву Одеської області) // Історичний архів. Наукові студії : зб. наук. праць / [голов. ред. П.С. Сохань]. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – Вип. 5. – С. 23–27.

12. Мануілова К. В. Вплив політики українізації на вибір мови промислових робітників і міщанства УСРР (1920-ті–1930-ті рр.) // Політкультуротворча діяльність 2010 : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 12–13 квіт. 2010 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. авіаційній ун-т [та ін.]. – К. : Вид-во Нац. авіаційного ун-ту «НАУ-друк», 2010. – С. 47–49.

13. Мануілова К. В. Українізація партійно-радянського апарату в Молдавській АСРР у 1920-х – на початку 1930-х рр. // Каразінські читання (історичні науки) : 63-я міжнар. наук. конф., 23 квіт. 2010 р. : тези доп. – Х., 2010. – С. 231–232.

14. Мануілова К. В. Вплив політики українізації на вибір мови селян національних меншин півдня України у 1920 – 1930-х рр. // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри : зб. наук. праць за матеріалами ІІІ міжнар. наук. конф., 15–16 квітня 2011 р., / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Ін-т історії України НАН України [та ін.]. – Одеса : ВМВ, 2011. – С. 250–254.

15. Мануілова К. В. Етнічні меншини Півдня УСРР у 1920-х рр.: соціально-економічний аспект // Каразінські читання (історичні науки) : 64-а міжнар. наук. конф., 22 квіт. 2011 р. : тези доп. – Х., 2011. – С. 232–234.

16. Мануілова К. В. Українізація інтелігенції національних меншин Південно-західного регіону УРСР // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний збірник. Вип. 26. Серія: Історія./ За заг. ред. проф.Г. І. Гончарука. – Одеса, 2012. – С. 116 – 125.

17. Мануілова К. В. Українізація державних органів влади і партійного апарату в південно-західному регіоні УРСР (1920 – 1930-ті рр.) // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – Дніпропетровськ, 2012. - № 6(68).– С.11 – 14.

18. Мануілова К. В. Національне адміністративно-територіальне будівництво в південно-західній Україні у 1920 – 1930-х рр.// Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 60 (5). – Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2012. – С. 53 – 57.

19. Мануілова К. В. Еволюція теоретичних засад етнополітики УРСР// Вісник Черкаського університету. Вип. 29. Серія: Історія. / За ред. проф. В. В. Масненко – Черкаси : Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2012. – С. 116 – 121.

20. Мануілова К. В. Українізація партійного апарату в національних адміністративно-територіальних районах південно-західного регіону Української РСР (1920 – 1930-ті рр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: Державний заклад Запорізький національний університет, 2012 – Вип. ХХХІІ. – С.239– 242.

21. Мануілова К. В. Національне адміністративно-територіальне будівництво на Миколаївщині у 1920 – 1930-х рр. // Первомайські читання. Матеріали ІІ краєзнавчої науково-практичної конференції. – Первомайськ, 2012. – С.100 – 104.

22. Мануілова К.В. Чорнобильська катастрофа на сторінках «Української правди». // Фрагментація наукових досліджень: перспективи та проблеми – Частина ІІ (Хімічні науки, Біологічні науки, Технічні науки, Історичні науки, Філософські науки, Архітектура, Психологічні науки, Національна безпека, Соціологічні науки, Державне управління, Соціальні комунікації) : Міжнародна конференція, м. Київ 28 липня 2013 р. Центр наукових публікацій. – С. 39 – 43.

23. Мануілова К.В. Українська преса (1985 -1991 рр.) очами сучасних українських дослідників.// Международная конференция «Формирование современного облика науки» (г. Донецк, 15 июня 2013). Центр научных публикаций. – С. 22 – 25.

24. Мануилова Е.В. Конституционный процесс в Украине 1990 – 1996 гг. в новейшей литературе. // Zbior raportow naukowych. „Teoria i praktyka-znaczenie badan naukowych.(29.07.2013 – 31.07.2013) – Lublin : Wydawca : Sp. z o.o. „Dimond trading tour” , 2013. – P. 9 – 14. (Люблін, Польща).

25. Мануилова Е.В. Политизация украинской прессы в эпоху перестройки (1985 – 1991 гг.). // Scince and Education a New Dimension Humanites and Social Scince. –  Vol. 6. 2013 –P. 38 – 42. (Будапешт, Угорщина). 

26. Мануілова К. В. Соціально-політичні засади адміністративної децентралізації публічної влади в України.// Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи: збірник матеріалів конференції 5-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. Херсонський національний технічний університет 24 жовтня 2014 року / за наук. ред. Ю.М. Бардачова, І. П. Лопушинського, О.А. Тертишної. – Херсон : Грінь Д.С., 2014. – С. 53 – 54.

27. Мануілова К. В. Проблеми фінансової децентралізації в Україні. // Формування ефективних механізмів державного управління та менеджменту в умовах сучасної економіки: теорія і практика: матеріали II міжнародної науково-практичної конференції 14 листопада 2014 р./ за ред. В.М. Огаренка, А.О. Монаєнка та ін.. – Запоріжжя : КПУ, 2014. – С. 113 – 115.

28. Мануілова К. В. Передумови становлення публічної влади у первіснообщинну добу.// Збірник центру наукових публікацій: «Формалізація наукового пошуку: позитивні та негативні сторони»: збірник статей (рівень стандарту, академічний рівень). – К. : Центр наукових публікацій, 2014, – С. 104 – 107.

29. Мануілова К. В. Правові аспекти децентралізації публічної влади в сучасній Україні.// Збірник центру наукових публікацій: «III осінні наукові читання»: збірник статей (рівень стандарту, академічний рівень). – К. : Центр наукових публікацій, 2014. – С. 100 – 102.

30. Мануілова К. В. Концепція децентралізації публічної влади у сучасній українській історіографії.// Сборник публикаций Научно-информационного центра «Знание»: «Развитие научных связей в изменяющемся мире»: сборник со статьями (уровень стандарта, академический уровень). – Д. : научно-информационный центр «Знание», 2014. – С. 145 - . 149.

31. Мануілова К. В. Політичне значення децентралізації публічної влади// Публічне управління: стратегія реформ 2020 : Зб. тез . ХV  Міжнар. наук. конгресу, 23 квітня 2015 р. – Х. Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2015. – С. 55 – 56.

32. Мануілова К. В. Проблемы децентрализации Украины глазами украинской общественности// Zbiór raportów naukowych. „Państwo i Prawo Współczesna nauka.Nowy wygląd.. „ (30.01.2015 - 31.01.2015 ) - Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2015. – str.49 – 51. (Cборник научных докладов. Государство и право современная наука. Новый взгляд Вроцлав 30.01.2015 -31.01.2015)). (Польща).

33. Мануілова К. В. Принципы децентрализации публичной власти: опыт для Украины // Международное научное издание «Современные фундаментальные и прикладные исследования» / International scientific periodical «Modern fundamental and applied researches». – 2015. - №2(17). – С. 18 – 20.

34. Мануілова К. В. Становление законодательства по децентрализации публичной власти Украины в 1991 – 2015 гг. // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. – III(8), Issue: 52, 2015. – Р. 51 – 54.

35. Мануілова К. В. Децентралізація публічної влади у Франції за правління Каролінгів (VIII - X ст.) // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток» – №6 – 2015

36. Мануілова К. В. Децентралізація публічної влади в Данії: досвід для України // Інвестиції: практика та досвід. - № 15. – 2015 – С. 96 – 99.

37. Мануілова К. В. Європейські концепції місцевого самоврядування : досвід для України // Державне управління в Україні: історія державотворення, виклики та перспективи [Електронний ресурс] : матеріали VІ Міжнар. наук. конф. аспірантів та докторантів з державного управління, 22 трав. 2015 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 266 – 270

38. Мануілова К. В. Передумови децентралізації в Україні // Соціально-економічний розвито регіонів в умовах децентралізації: цілі, механізми, інструменти : матеріали щоріч. наук.-пратич. конференції до 20-річчя ОРІДУ НАДУ при Президентові України. 29 трав. 2015 року. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 89 – 91.

39. Мануілова К. В. Соціальна направленість політики децентралізації публічної влади. // Сучасні соціально-гуманітарні дискурси. Матеріал. V всеукр. наук. конфер. м. Дніпропетровськ, 21 березня 2015 р.) : у 5-х частинах. – Д.: ТОВ «Інновація», 2015. – ч.2. – С. 142 – 143.

40. Мануілова К. В. Формирование концепции децентрализации публичной власти во Франции// Международное научное издание «Современные фундаментальные и прикладные исследования». Специальный выпуск №2. Материалы IV Международной научно-практической конференции. Актуальніе проблемі современности. Кисловодск. 30 августа 2015 г. / International scientific periodical «Modern fundamental and applied researches». – 2015. - №2 – С. 22 – 26.

41. Мануілова К. В. Конституційне становлення децентралізації публічної влади Швейцарії: історична ретроспектива// Інвестиції: практика та досвід. – № 19. – 2015 – С. 102 – 105.

42. Мануілова К. В. Пряма демократія як складовий чинник децентралізованої публічної влади // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток» – №11 – 2015 (05 арк.) 

43. Мануилова Е. В. Формирование концепции децентрализации публичной власти во Франции // Материалы IV Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы современности». (Кисловодск – 30 августа 2015). / Международное научное издание «Современные фундаментальные и прикладные исследования» / International scientific periodical «Modern fundamental and applied researches». – 2015. – (Специальный выпуск 2). – С. 22 – 26. (05 арк.).

44. Мануілова К.В. Шляхи демократизації роботи органів публічної влади України в умовах децентралізації // Державне управління в контексті адміністративної реформи: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. 17 – 18 грудня 2015 р. м. Маріуполь : Донецький державний університет управління; аналітично-інформаційний журнал «Схід», 2015 року. – С.32 – 34. (0,2 др. арк.).

Методичні видання

45. Мануілова К. В. Кучерук М.С. Методические рекомендации по проведениюсеминарских занятий по учебной дисциплине «История Украины». Для студентов-иностранцев. / [К.В. Мануілова, М.С. Кучерук]; Одеса: Видавництво та друкарня «ТЕС», 2013. – 32 с.

46. Гончарук Т.Г., Мануілова К. В. Кучерук М.С. Навчально-методичний посібник «Архітектурні пам’ятки України (Х – початок ХХ ст.)» / [Т.Г. Гончарук, К.В. Мануілова, М.С. Кучерук]; Одеса: Видавництво та друкарня «ТЕС», 2013. – 67 с. 

Красножон Андрій Васильович

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

https://southukrainiannationalpedagogicalodessa.academia.edu/AndrewKrasnozhon  

Доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України.

Сфера наукових інтересів – історія фортифікації Північно-Західного Причорномор’я XIV-XVIIIст. Автор та співавтор більш ніж 100 наукових робот у виданнях України, Молдови, Росії, Литви. Видав декілька монографій.

Кандидатська дисертація на тему: «Білгород-Дністровська фортеця в контекстіетнополітичного розвитку Карпато-Дністровських земель у XIV-XV ст.». Захист відбувся у Черновицькому національному университеті імені Юрія Федьковича в 2010 р.

Докторська дисертація: "Еволюція довгочасної фортифікації та історична топографія міст Північно-Західного Причорномор’я на початку XV–наприкінці XVIII ст." (https://drive.google.com/file/d/1JIplWXmFMus-T9hN3vTZtLIBxvEiV-wa/view). Захист відбувся у Черновицькому національному университеті імені Юрія Федьковича у 2018 р.

У 2001 р. закінчів історико-філологічний факультет Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

У 1999-2001 рр. пройшов стажування в Університеті «Высшая Антропологическая Школа» (м. Кишинів, Молдова) на факультеті культурної антропології.

У 2004 р. закінчив аспірантуру на кафедрі всесвітньої історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

З 2004 р. до 2013 р. – викладач кафедри всесвітньої історії.

2013-2015 рр. – доцент кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

З грудня 2015 р. - завідувач кафедри історії України.

Основні наукові праці А. В. Красножона

Статті:

1. Раскопки на Приморском бульваре в Одессе // Никоний и античный мир Северного Причерноморья. – Одесса, 1997. – С. 161-165.

2. Турецкий поселок и замок Хаджибей на месте Одессы // Stratum plus. – №5. – СПб. – Кишинев-Одесса-Бухарест, 2000. – С. 459-476 (у співавторстві з А. О. Добролюбським).

www.e-anthropology.com/Katalog/Istoria/STM_DWL_BaCY_9Gcj0jsZU6Zl.aspx

3. Топонимика поселений Одесского залива по данным археологии // Музейний вісник. №7. – Запоріжжя: Дике Поле, 2007. – С. 25-29.

4. Проблема датування оборонного рову фортеці Білгорода на Дністрі // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії (Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету). – Вип. 16. – Рівне, 2009. – С. 229-233.

5. До проблеми заснування середньовічної фортеці Білгород на Днестрі. Наукові записки. Збірка праць молодих вчених та аспірантів. – Т. 18. - К.: Ін-т української археографії та джерелознавства НАНУ. – 2009. – С. 143-159.

6. Относительная хронология Белгород-Днестровской крепости // Сугдейский сборник. – Вып. IV. – Киев-Судак: «Горобец», 2010. – С. 48-70.

7. Строительная периодизация Бендерской крепости // Сугдейский сборник. – Вып. IV. – Киев-Судак: «Горобец», 2010. – С. 71-87.

8. К проблеме основания Бендерской крепости // Музейний вiсник. - 10. - Запорiжжя: АА Тандем, 2010. - С. 115-120.

9. Литовский замок Кочубиев на территории Одессы // Древнее Причерноморье. – Вып. IX. – Одесса, 2011. – С. 226-233.

10. Схема разбивки крепости Арабат (XVIII в) // Науковий вісник ОДЄУ. - № 11(136). – Одеса, 2011. – С. 139-144.

11. Крепостной ансамбль Хаджибея: время основания и строительная периодизация // Stratum plus, – №5. – Кишинев-Одесса-Бухарест-Санкт-Петербург, 2011. – С. 201-220.

www.e-anthropology.com/Katalog/Arheologia/STM_DWL_nqIg_hF7IMe37220Q.aspx

12. Бендерский фортификационный комплекс XVI-XVIII вв. // Stratum plus, – №6. – Кишинев-Одесса-Бухарест-Санкт-Петербург, 2011. – С. 221-251.

www.e-anthropology.com/Katalog/Arheologia/STM_DWL_4jRc_tOtrSx4ggxRe.aspx

13. Крепость Хаджибея: иконография, археология, политика // Lietuvos pilys. 2010. – №6. – Vilniaus, 2011. – P. 16-27.

https://www.academia.edu/1469420/Khadzhibey_Castle_iconography_archaeology_and_politics

14. К вопросу о локализации храма древней Тиры // Stratum plus, – №3. – Кишинев-Одесса-Бухарест-Санкт-Петербург, 2012. – С. 107-116.

www.e-anthropology.com/Katalog/Arheologia/STM_DWL_ldag_05AIce0bedbC.aspx

15. Огнестрельная артиллерия, как датирующий признак цитадели Белгород-Днестровский крепости // Stratum plus, – №6. – Кишинев-Одесса-Бухарест-Санкт-Петербург, 2012. – С. 239-259. (у співавторстві з Федоруком А.В.).

www.e-anthropology.com/Katalog/Antropologia/STM_DWL_Ne1V_HDftINxu8jqH.aspx

16. Чаша с арабской надписью из Судака // Stratum plus, – №6. – Кишинев-Одесса-Бухарест-Санкт-Петербург, 2012. – С. 347-356. (у співавторстві з Алядиновою Д. Ю).

www.e-anthropology.com/Katalog/Antropologia/STM_DWL_Lcsn_XS3u3326HU1s.aspx

17. История исследований армянского храма Аккермана // Південний захід. Одесика. Історико-краєзнавчий альманах. – Вип. 16. – Одеса: Друкарський дім, 2013. – С. 21-36.

https://www.academia.edu/ 22817007/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F _%D0%B8%D1%81%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4% D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%

B0%D1%80%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE% D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0% 90%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0

18. О находке некогда утерянных строительных плит XV в. из крепости Белгорода // Tyragetia (istorie muzeologie) – Vol. VII [XXII]. №2. Chişinău,2013. - С. 81-88.

19. Историко-архитектурный анализ крепости Арабат // Материалы Первой научно-практической конференции «Военно-исторические чтения». Керчь, 2013. – С. 87-91.

20. Эпиграфические памятники XV в. из Белгородской крепости // Stratum plus. - № 6 – Кишинев, 2013. – С. 177-212.

www.e-anthropology.com/Katalog/ Numizmatika-i-Epigrafika/STM_DWL_kawu_vGJNzY4WPOd3.aspx

21. Церква Стефана Великого у Білгороді-Дністровському // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології (збірник наукових праць). – Т. 2(36). – Чернівці, 2013. – С. 46-53.

22. Армянский храм Успения св. Богородицы в контексте топографии средневекового Аккермана // Актуальні питання вірменознавства: збірка наукових статей. – Вип. 1. – К, 2013. – С. 44-50.

23. Армянская церковь Аккермана (история исследований // Музейний Вісник. - № 13. – Запоріжжя: Запорізкий краєзнавчий музей. – 2013. – С. 167-177.

24. Армянские церкви Измаила в контексте исторической топографии города 1770-х гг. // Актуальні питання вірменознавства. – Вип. 2. – Одесса: «Удача», 2014. – С. 97-100.

http://www.genocide.org.ua/pdf/andrej_krasnozhon-odessa-armjane_v_ukraine.pdf

25. До питання про датування Хаджибейського замку // Кочубіїв-Хаджибей-Одеса (матеріали I всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 600-рiччю мiста). - Одеса, 2015. - С. 73-76.

26. Iсторична топографiя Iзмаїла у 1770-х рр. // Краєзнавство - № 1/2 — Київ: Iнститут iсторiї України НАН України, 2015. - С. 107-110.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e3 /%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0% BB_%C2%AB%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%94% D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1% 82%D0%B2%D0%BE%C2%BB%2C_2015._%E2%80% 93_%D0%A7._1%E2%80%932.pdf?uselang=uk

27. Армянские надписи из средневекового Белгорода на Днестре // Вопросы армяноведения. 2(5). ИАИ ЕГУ. Ереван, 2015. – С. 77-84. (у співавторстві з Давтяном Д. А).

https://www.academia.edu/19584540/%D0%94%D0% B2%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%8F% D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1% 85%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0% B0_%D0%B8%D0%B7_%D0%91%D0%B5%D0%BB% D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0% B0_%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80% D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0 %B0_%D0%94%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82 %D1%80%D0%B5

28. Аккерманская крепость в контексте франко-османско-русских отношений в 1790-х гг. // Stratum Plus. - № 6. – Кишинев: 2015. – С. 319-334. (у співавторстві з Драгомирецьким Д. А.).

www.e-anthropology.com/Katalog/Numizmatika-i-Epigrafika/STM_DWL_bJe1_jdEoI3CO3SAN.aspx

29. Разоблачение «фальшивки Доугоша» в современном дискурсе о Качубейове // Південний захід. Одесіка. Історико-краєзнавчий альманах. – Вип. 20. – Одеса: Друкарський дім, 2016. – С. 77-99.

30. Закладные плиты Белгород-Днестровской крепости: опыт исторической реконструкции // Новые материалы по истории фортификации. Вып. 2: статьи и материалы III и IV междунар. науч.-практ. конф. "Памятники фортификации: история, реставрация, использование", Архангельск, 20-22 сент. 2012 г., 15-17 сент. 2016 г. [сост.и отв. ред. И.М. Гостев]. - Архангельск, 2016. - С. 167-172.

    https://www.academia.edu/28581073/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8._%D0%92%D1%8B%D0%BF._2_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B8_%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8B_III_%D0%B8_IV_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80._%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%87.-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82._%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA_20-22_%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82._2012_%D0%B3._15-17_%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82._2016_%D0%B3._%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82.%D0%B8_%D0%BE%D1%82%D0%B2._%D1%80%D0%B5%D0%B4._%D0%98.%D0%9C._%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B2_._-_%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA_2016._-_335_%D1%81._%D0%B8%D0%BB

    
    
    31. Історична топографія фортеці та міста Аккерман у 1770-1773 рр. // Чорноморська минувшина. – Вип. 11. – ОНУ, 2016. – С. 16-24.

    https://www.academia.edu/32714434/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%B2_1770-1790-%D0%B5_%D0%B3%D0%B3

    
    
    32. «Обряд Основания Одессы»: критический анализ // Південний захід. Одесіка. Історико-краєзнавчий альманах. – Вип. 22. – Одеса: Друкарський дім, 2017. – С. 69-84.

    https://www.academia.edu/31691464/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%90.%D0%92._%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4_%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%8B_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7.pdf

    
    
    33. Белгород-Днестровская крепость: этапы развития оборонного комплекса (XV-XVIII вв.) // Монументальное зодчество Древней Руси и Восточной Европы эпохи средневековья. – СПб: Государственный Эрмитаж, 2017. – С. 308-315.

    https://www.academia.edu/33248730/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4-%D0%94%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%8D%D1%82%D0%B0%D0%BF%D1%8B_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_XV-XVIII_%D0%B2%D0%B2._

    
    
    34. К проблеме локализации Хаджибейского замка // Вісник одеського історико-краєзнавчого музею. - № 15. – Одеса, 2016. – С. 132-141.

    http://www.history.odessa.ua/publication15/stat25.htm

    
    
    35. Монкастро на мапі з Codex Latinus Parisinus 7239 // Libra : збірка наукових праць кафедри історії стародавнього світу та середніх віків / під ред. І. В. Нємченко. – Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. – С. 118-133.

    http://liber.onu.edu.ua/pdf/Libra/4/9.pdf

    
    
    36. Два східних написи з Аккермана та Ізмаїла // Наукові записки ТНПУ імені Володимира Гнатюка: Серія «Історія». – Вип. 1. Ч. 4. – С. 3-9.

    https://www.academia.edu/35701856/%D0%94%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8_%D0%B8%D0%B7_%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8_%D0%98%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B8%D0%BB%D0%B0

    
    
    37. О датировке цитадели Белгорода на Днестре по карте из Codex Latinus Parisinus 7239 // Stratum Plus - № 6. – Кишинев: 2017. – С. 75 - 89.

    https://www.e-anthropology.com/Katalog/Numizmatika-i-Epigrafika/STM_DWL_nKBx_L7braEYnR7sj.aspx

    
    
    38. О культовых зданиях Аккермана в свете последних публикаций // Eminak – № 4 (20). – Т. 1. – Київ-Миколаїв, 2017. – С. 125 – 133.

    https://www.academia.edu/35380924/%D0%9E_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D1%85_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%D1%85_%D0%90%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B9

    
    
    39. Два документа 1593 г. о ремонтных работах в Хаджибее // Стародавнє Причорномор’я – Вип. XII. – Одесса, 2018. – 298-303.

    https://www.academia.edu/36144871/%D0%94%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0_1593_%D0%B3._%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%85_%D0%B2_%D0%A5%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D0%B5.pdf

    
    
    40. Новые данные о локализации и датировке Хаджибейского замка // Емінак. – № 1 (21). Т. 3. – Київ-Миколаїв, 2018. – С. 35-46.

    https://www.academia.edu/36656347/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B5_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BE_%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B8_%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B5_%D0%A5%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B0

    
    
    41. Заснування Одеси в Хаджибеї // Наукові записки ТНПУ імені Володимира Гнатюка: Серія «Історія». – Вип. 1. Ч. 1. – Тернопіль, 2018. – С. 28-33.

    http://catalog.library.tnpu.edu.ua/naukovi_zapusku/hystory/2018_1_1.pdf

    
    
    42. A. The monuments of the Ottoman epigraphy of the XVIII-th century from Budjak // Eminak – № 2 (22). – Т.1 – Київ-Миколаїв, 2017. – С. 25-40.

    https://www.academia.edu/36749595/The_monuments_of_the_Ottoman_epigraphy_of_the_XVIII-th_century_from_Budjak

    
    
    43. Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. // Емінак. – № 3 (23). Т. 1. – Київ-Миколаїв, 2018. – С. 18-22.

    https://www.academia.edu/37547213/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%8B_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BE-%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8C%D1%8F_%D0%B2_XV-XVIII_%D0%B2%D0%B2

    
    
    44. Гуситській слід в укріпленнях Білгорода // Scriptorium nostrum. – № 1 (10). Херсон. – С. 74-88.

    http://sn.kspu.edu/index.php/sn/article/view/293/239

Монографії:

1. Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре: история строительства. – Кишинев: Strutum Plus, 2012. – 414 с. https://www.e-anthropology.com/Katalog/Istoria/Krasnozhon2012.asp
2. Крепость Белгород (Аккерман) в исторических изображениях. Stratum plus. – 2016. – 475 с. https://www.e-anthropology.com/Katalog/Istoria/Krasnojon.aspx
3. Фортеці та міста Північно-Західного Причорнмор’я. Одеса : Чорномор’я. 2018. – 312 с. https://www.academia.edu/37582417/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BE-%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8C%D1%8F_15-18_%D0%B2%D0%B2._
4. Тютюнджи М., Красножон А. В. Місто Ізмаїл та його фортифікація (за джерелами XVI-XIX ст.). – Одеса: Чорномор’я, 2019. – 584 с. : 266 іл. https://www.academia.edu/40538377/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%86%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%97%D0%BB_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_The_Ismail_city_and_its_fortification_in_the_sources_of_16th-19th_centuries_

Методичні видання:

1. Джерелознавство // Методичні рекомендації. – Одеса: Інформаційно-видавничий центр Державного закладу: «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014. – 32 с.

2. Історичне краєзнавство // Методичні рекомендації. – Одеса: Інформаційно-видавничий центр Державного закладу: «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014. – 32 с.

Рецензії:

Сравнительная кастеология – зарождающаяся дисциплина. Рецензия на книгу Mariana Şlapac. Comparative Castellology – Discipline In Statu Nascendi. LAMBERT Academic Publishing, Saarbrüсken, 2012 //Academos. - № 1. – Chişinău,: Academia de Ştiinţe a Moldovei, 2013. - p. 172-174.

Касілова Вікторія Михайлівна працює в університеті з 1984 року, з 1994 року - на посаді старшого викладача кафедри історії України, з 2009 року – приват-доцент кафедри.

Касілова В.М. викладає навчальний курс «Історія України» для студентів І та ІІ курсів історико - філософського факультету (напрямок підготовки «Історія»), спецкурс .), «Українська державна ідея XVП-XVШ ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації» для спеціалістів напрямку підготовки «Історія», курс «Історія України» для студентів інституту іноземних мов, керує педагогічною та музейною практикою студентів – істориків.

Здійснює наукове керівництво курсовими, дипломними та магістерськими роботами. Протягом останніх трьох років під керівництвом Касілової В.М. були успішно захищені:

курсові роботи за темами: «Державотворчі процеси в Київській Русі за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого», «Повсякденне життя людей Київської Русі», «Феномен князя Костянтина Острозького в українській історії», «Суспільно – політична організація та етнічний склад українського козацтва», «Богдан Хмельницький: людський вимір», «Хмельниччина в історіографії» та інші (загалом 40 робіт);

дипломні роботи за темами: «Культура східнослов’янського суспільства в дохристиянський період», «Кримське ханство в українській історії», «Внутрішньополітична боротьба в Україні в другій половині ХVІІ ст.», «Діяльність Пилипа Орлика в еміграції», «Внутрішньополітичні аспекти поразки гетьмана Івана Мазепи», «Болгарська колонізація Півдня України» та інші (загалом 13 робіт);

магістерські роботи за темами: «Релігійний чинник в етногенезі українського народу», «Еволюція соціальної структури Гетьманщини», «Соціальна еліта Гетьманщини», «Розвиток політичної культури українського суспільства ( початок XVІІ – кінець XVІІІ століть )», «Іудеї у Тавриці: історія та сучасність», «Становлення та розвиток українського меценатства (ХVІ - ХVІІІ ст.)» та інші. Захисти магістерських робіт супроводжуються їх презентацією. Тема, започаткована до наукової розробки в рамках курсової та магістерської роботи студента Панасюка В.А., («Соціальна еліта Гетьманщини») стала підґрунтям для написання кандидатської дисертації, яка була успішно захищена автором в 2012 році.

Викладання курсів забезпечене наступними методичними розробками:

«Програма навчального курсу «Історія України» для І курсу (напрямок підготовки «Історія») за вимогами кредитно –трансферної системи навчання»; 2Програма навчального курсу «Історія України» для ІІ курсу (напрямок підготовки «Історія») за вимогами кредитно –трансферної системи навчання»; «Термінологічний словник княжої доби»; «Історичний словник козацько – гетьманської доби»; «Хронологія основних подій в історії України (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.»; «Історія України. Навчально - методичний посібник. - Одеса: Астропринт, 2003 р. (у співавторстві)».

У рамках наукової теми кафедри Касілова В.М. працює над розділом «Гендерний вимір історії українського суспільства у ХІХ – ХХ ст.» За період науково – педагогічної діяльності оприлюднила більше 30-ти наукових праць, зокрема:

К вопросу о культурных преобразованиях в Придунайских землях (1940 -1941 гг.). // Сборник тезисов выступлений на украинско-российском симпозиуме "Историко-культурное наследие человечества и его изучение при подготовке учителей без отрыва от производства". - Одесса, 1992.

О некоторых уроках истории развития системы подготовки специалиста в 30-е годы для осуществления гуманизации образования.//Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції. – Київ, 1992.

Спроба критичного переосмислення історії жіночого руху в Україні 20-их років.//Тези науково-практичної конференції "Жінки України: сучасний статус і перспективи". – Київ-Одеса, 1995.

Розвиток жіночого руху в Україні як складова гендерної історії (друга половина ХІХ - початок ХХ століття).//Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського. – Вип.11-12. – Одеса, 2005.

Українська національна революція середини ХVІІ століття: стан і проблеми дослідження.// Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського. – Вип.12. – Одеса, 2001.

Гуманітарна освіта як засіб впровадження гендерної культури в українському суспільстві.// Життя і пам'ять: наукова збірка присвячена пам'яті В.І.Шамка - Одеса: Наука і техніка, 2009.

Внесок українських жінок в українознавчі студії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)//Збірник наукових праць ІV Всеукраїнської науково – практичної конференції "Українська культура ХХ – ХХІ століття: компаративний, екзистенційний та гендерний аспекти". – Одеса, 2011.

Взяла участь у наукових конференціях та симпозіумах:

ІІІ республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. – Київ, 1984

Українсько–російський симпозіум "Историко-культурное наследие человечества и его изучение при подготовке учителей". - Одесса, 1992.

Науково-практична конференція "Жінки України: сучасний статус і перспективи". – Київ-Одеса, 1995.

Всеукраїнська науково – практична конференція "Культура і освіта: проблеми, пошуки, творчі знахідки". – Вінниця, 1995.

Міжнародна науково-практична конференція "Культурно-історичні, соціальні та правові аспекти державотворення". – Одеса, 1996.

ІV Всеукраїнська науково – практична конференція "Українська культура ХХ – ХХІ століття: компаративний, екзистенційний та гендерний аспекти". – Одеса, 2011.

Науково – дослідна робота студентів під керівництвом Касілової В.М. зосереджується на вивченні проблем української культурної спадщини, ранньомодерної історії України, історії Півдня України, гендерної проблематики тощо. Під керівництвом викладача здійснено публікацію 10 студентських наукових робіт, а також низки робіт у співавторстві зі студентами (з Паховською Н. – «Сеймова боротьба кінця ХVІ - початку ХVІІ ст. – перший досвід українського парламентаризму»; з Краснопьоровою Н. «Хмельниччина та євреї: стереотип єврейства в українських історичних наративах ранньомодерної доби»; з Пошали І. «Боротьба за гендерну рівність: історико – правовий аспект» та ін.). Під керівництвом викладача на історичному відділенні факультету проводиться І тур Всеукраїнської олімпіади серед студентів з історії України, а також було підготовлено 2 роботи на Всеукраїнський конкурс студентських робіт з історії України. Викладач здійснює науковий супровід підготовкою студентських доповідей до тематичних наукових конференцій, що проводяться кафедрою історії України на історико – філософському факультеті та до щорічної наукової студентської конференції в Інституті мов світу "Україна: історичний вимір".

Протягом 2007 – 2009 рр. група студентів історико – філологічного факультету ПНПУ ім. К.Д.Ушинського під керівництвом Касілової В.М. стала учасником міжнародного проекту з громадянської освіти, який реалізовувався в Україні під егідою Єврокомісії ЄС. В рамках проекту студенти стали учасниками тренінгів, літніх шкіл та інших заходів, що відбувалися в містах Київ, Кам’янець–Подільський, Мукачеве, набули знань щодо змісту громадянської освіти, а також оволоділи методикою її викладання, що засвідчено відповідними сертифікатами.

За участь у реалізації названого проекту викладач Касілова В.М. відзначена грамотою Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін. За значні досягнення у професійній діяльності викладач також нагороджена грамотою Одеської облдержадміністрації. За результатами голосування студентів університету Касілова В.М. стала переможцем в номінації "Кращий викладач факультету 2011 року".

Підвищила кваліфікацію в Одеському історико-краєзнавчому музеї у 2008 році за темою: «Використання музейних фондів у підготовці вчителів історії».

Добролюбський Андрій Олегович, доктор історичних наук, професор, народився 18.04.1949 р. в м. Одеса. Закінчив історичний факультет Одеського державного університету (1971) і аспірантуру по кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків (1976).

Працював науковим співробітником Інституту археології НАН України (1976-1986); зав. сектором археології Управління культури Одеського облвиконкому, (1986-1989); керівником археологічної експедиції ЮНЕСКО-ICOM (1989-1992). З 1992 р. працює в Південноукраїнському державному педагогічному університеті, м. Одеса: доцент (1992-1995), професор (з 1995), зав. кафедрою історії України (1997-2000), професор кафедри всесвітньої історії (з 2001), зав. кафедрою всесвітньої історії ( 2009-2012), зав. кафедрою історії України (2014-2015).

Обраний професором кафедри історії України Херсонського державного університету (1997), професором кафедри історії світових цивілізацій університету «Вища антропологічна школа» (Молдова, Кишинів).

В 1981 р. захистив кандидатську дисертацію «Кочовики IX-XIV ст. на заході степового Причорномор’я» (Київ: Інститут археології НАН України), а в 1991 – докторську дисертацію «Кочовики на заході причорноморських степів в X-XVIII cт. (історико-археологічне дослідження)» (Санкт-Петербург, Інститут історії матеріальної культури РАН, 1991).

Основні напрямки досліджень: історія, археологія, краєзнавство Північного Причорномор’я, теорія та методика археології, проблеми номадизму, етнічної та соціальної історії та хронології, антична археологія, археологія "свіжих пам’яток", філософія історії, культурна антропологія, історико-археологічні дослідження Одеси, Херсона, Ізмаїла тощо.

Автор понад 200 наукових статей та 12 книг.

50 років археологічної роботи в Україні, Молдові, Середній Азії, Північному Кавказі тощо; спеціаліст по розкопкам курганів, пам’яток античного часу та середньовіччя, сучасних міст Причорномор’я. Керівник археологічних експедицій: Чуфут-Кале (Бахчисарай, Крим), Ізмаїльська фортеця, Зільга (Осетія) по програмі ЮНЕСКО "Великий Шовковий Шлях". Керівник археологічних розкопок в Одесі та Херсоні (1995-2006).

Викладач курсів: «Історія України», «Філософія історії», «Археологія України», «Етнографія України», «Етнологія», «Історичне краєзнавство», «Народознавство», «Історія середніх віків», «Історико-культурна антропологія», «Етологія людини», спецкурсів по етнокультурній історії Південної України.

Голова Чорноморської Асоціації археологів та аматорів старожитності, м. Одеса. Почесний доктор Ерджійського університету (м. Кайсері, Туреччина, 1991). Занесений до Dictionary of International Biography. Who`s Who of Intellectuals. - 11-th Edition. - Cambridge, 1994. За значний особистий внесок в розвиток науки нагороджений «Почесною грамотою» Одеської обласної державної адміністрації (1998). Відмінник освіти України (1999), академік АН Вищої школи України (2005). Нагороджений Почесним заком «За наукові досягнення» Міністерства освіти і науки України (2009) і «Почесною грамотою» Одеської міської ради за «значний особистий внесок у справу збереження історичної культурної спадщини м. Одеси» (2013).

Вибрані праці:

1. Курганы у села Плавни в низовьях Дуная. — Одесса: Одесский госуниверситет, 1985 (в соавторстве);

2. Кочевники Северо-Западного Причерноморья в эпоху средневековья. — Киев: Наукова думка, 1986;

3. Тайны причерноморских курганов. — Одесса: Маяк, 1989;

4. Книга для чтения по истории Одесщины. С древнейших времен до начала XIX в. — Одесса, 1992 (в соавторстве);

5. «Школа “Анналов” — новая историческая наука». — Одесса–Херсон–Москва. — 2000 (в соавторстве);

6. Нариси історії «нової історичної науки». — Одеса–Херсон, 2001 (в соавторстве);

7. Борисфен — Хаджибей — Одесса. Историко-археологические очерки. — Одесса–Кишинев, 2002 (в соавторстве);

8. У колыбели Одессы. — Одесса: Optimum, 2002;

9. Античная Одесса. — Одесса: Optimum, 2004;

10. Семейный архив. — Одесса: Optimum, 2004 (в соавторстве);

11. Тайны одесских курганов. — Одесса: Optimum, 2005;

12. Предыстория Одессы. — Одесса: Optimum, 2004 (в соавторстве); 2-е изд., 2015.

13. Подземные тайны Одессы (в соавторстве). — Одесса: Optimum, 2007;

14. Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського. 1817–2007. Історичний поступ, сучасність, майбутнє. — Одеса: Друкарський дім, Фаворит, 2007 (в соавторстве).

15. Кочовики південно-західної України в X-XVII століттях. – Київ-Миколаїв: Іліон, 2011 (в соавторстве).

16. Археология Одессы. – Одесса: Optimum 2012; 2-е изд., 2014.

17. Перстень в Богровых тонах (опыт нумизматического литературоведения). — Одесса: Всемирный клуб одесситов, 2015.

18. Відображення схожості, подібності і аналогії філософської герменевтики в сучасному бутті // «Наукове пізнання». — № 2 (3), 2019. — Одеса, 2019. — С. 25–31.

19. Имя дрока. – Одесса: ВКО, 2019. – 123 с.   

Захист дисертацій аспірантами:

С.М. Гізер «Ногайські племена на Південному заході України (кінець XV – XVII ст.». – Одеса: ОНУ, 2002.

Т.І.Сапельняк: «Улічи і тиверці в Карпато-Причорноморських землях» (друга половина ІХ – перша половина Х ст.). – Одеса: ОНУ, 2006.

С.М.Вегерчук: «Етнополітична історія населення Карпато-Причорноморських земель» (друга половина XI – перша половина XIII ст.). Одеса: ОНУ, 2006.

А. В. Красножон: «Білгород-Дністровська фортеця в контексті етнополітичного розвитку Північно-Західного Причорномор’я у XIV-XV ст.». Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2010.

Гізер Сергій Миколайович

Кандидат історичних наук, тема дисертації «Ногайські племена на Південному Заході України (кінець XV – XVII cт.)» (2002 р.). Старший викладач, приват-доцент кафедри історії України. В ПНПУ імені К.Д. Ушинського працює з 2001 р.

Викладає навчальні дисципліни «Історія України», «Історія СРСР», «Історична географія України», «Допоміжні історичні дисципліни», «Етнографія», спецкурс з історії України «Козацтво на Півдні України: історія та сучасність ». Керує архівною практикою студентів.

Під його керівництвом протягом останніх років захищені магістерські, дипломні та курсові роботи за наступними темами: «Розвиток Одеси в епоху М.С. Воронцова»; «Участь іноземців у справі заснування Одеси»; «Українські землі у колі геополітичних інтересів Росії, Речі Посполитої та Кримського ханства (1657 – 1709 рр.).»; «Населення південної Бессарабії у XV – XVII ст.»; «Роль козацтва в російсько-турецьких війнах 1768 – 1774 та 1787 – 1791 років»; «Західні улуси Золотої Орди: історична географія та політична історія»; «Російсько-турецька війна 1806-1812: бойові дії на території Одеській області»; «Київська Русь і кочовики Північного Причорномор’я: політичні та економічні відносини за писемними та археологічними джерелами»; «Чорноморське козацьке військо у російсько-турецькій війні 1787 – 1791 рр. та його роль в колонізації південних степів»; «Козацько-татарський військовий союз 1648 – 1654 рр.»; «Слов’янські племена на сторінках творів візантійських хроністів VI – X ст.»; «Турецька доба в історії Півдня України: періодизація та хронологія»; «Молдавські походи Северина Наливайка 1594 – 1595 рр.»; «Тюркські топоніми Буджаку: історико-етнографічний аспект»; «Білгород (Аккерман) у другій половині XIII – XV ст.: социально – економічний розвиток»; «Записки Одеського товариства історії та старожитностей як відображення наукового життя товариства»; «Захист кордонів Південно-Східного Поділля в XVI – на початку XVII ст.» та інші.

За останні три роки підготував до всеукраїнського студентського конкурсу роботи студентів Ю. Бігунової «Білгород (Аккерман) у XIV – XV ст.: етносоціальний аспект» (2009 р.) та І.Мариніча «Особливості взаємовідносин князівств Південної Русі і Золотої Орди» (2012 р.).

Автор робочих навчальних програм з дисциплін, що викладає, також методичних рекомендацій з курсів «Історична географія України» (2010р.), «Етнографія» для студентів III курсу заочної форми навчання історико-філософського факультету (2012р.); навчально-методичного посібник а«Географія Північного Причорномор’я за даними середньовічних авторів» (2011р.)

Уклав мультимедійні і презентаційні матеріали до навчальних курсів «Історична географія України» та «Допоміжні історичні дисципліни» (2009 р.).

У 2007 році на методичних семінарах МОН України(Немирів та Київ) брав участь у розробці нової навчальної програми курсу «Громадянська освіта» для вищих навчальних закладів.

В рамках наукової теми кафедри досліджує тему «Етнічні процеси у Північно-Західному Причорномор’ї в XVI – XVIII ст.». У центрі уваги викладача політичне та соціально-економічне життя кочового населення регіону під час османської окупації, топографія археологічних пам’ятників Південної України доби середньовіччя та нового часу та роль військового чинника у розміщенні населених пунктів в регіоні у XIV – XVIII ст.

Список основних публікацій:

1. Ногайские погребения из кургана №1 в с. Молога // Чобручский археологический комплекс и древние культуры Поднестровья. Материалы полевого семинара.- Тирасполь, 2000.- С. 174-178. (в соавторстве с А.Е. Малюкевичем).

2. До питання про вплив тюркських кочовиків на формування топонімів Північно-Західного Причорномор’я // Записки Історичного факультету ОНУ. Вип.11. - Одеса, 2001. - С. 190-199.

3. Турецкий источник по истории Буджакских ногайцев // Південна Україна XVIII – XIX ст. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України. Вип. 6. – Запоріжжя, 2001. – С. 212 – 215.

4. Турецькі джерела в архівних матеріалах Одеського товариства історії та старожитностей // Записки Історичного факультету ОНУ. Вип.14. - Одеса, 2005. - С. 388 - 393.

5. Ногайцы на территории Одесщины в XVI – XVIII вв. // Юго - Запад. Одессика. Историко-краеведческий альманах. – Одесса: Оптимум, 2006. – С. 16 – 30.

6. Турецкие курительные трубки Хаджибея // Древнее Причерноморье. Сборник статей, повященных 85-летию со дня рождения профессора Петра Осиповича Карышковского. – Одесса: Гермес., 2006. – С. 43 – 51. (в соавторстве с А.Е. Малюкевичем).

7. Из истории народного образования в Одессе // Історіосфера. Матеріали Другої наукової конференції викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філологічного факультету ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса., 2007. – С. 138 -144.

8. Зарисовки ногайского быта в географической литературе XVII – XVIII ст. // Історіосфера. Матеріали Третьої наукової конференції викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філологічного факультету ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса., 2008. – С. 40 - 43.

9. Деякі аспекти матеріальної культури ногайців Буджака // Історіосфера. Матеріали Четвертої наукової конференції викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філологічного факультету ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса., 2009. – С. 24 - 31.

10. Ногайці у роки народно-визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр. // Життя і пам’ять. Наукова збірка присвячена пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко. – Одеса: Наука і техніка, 2009. – С. 79 – 85.

11. Названия болгарских населенных пунктов Буджака ногайского происхождения // Българите от Молдова и Украйна – език, литература, история, культура и образование. Международна научно-практическа конференция 26 – 27 септември 2008. – София-Одеса: Фенікс, 2009. – С. 100 – 103. - (в соавторстве с А.В. Шабашовим).

12. Кантемир-мурза предводитель Буджакской орды: страницы биографии // Лукомор'я: Археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор’я. – Одеса: Палада, 2009. - Вип. 3.

13. Внутренняя немецкая колонизация на примере Александровской волости Одесского уезда Херсонской губернии // Воронцовский сборник. – Одесса, 2009. - Вып. 3. - (в соавторстве с О.В. Изюмовой).

14. Археологические памятники Тилигуло-Куяльницкого межлиманья в зеркале истории Северо-Западного Причерноморья // Історіосфера. Матеріали П’ятої наукової конференції викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філологічного факультету ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса., 2010. - (в соавторстве с О.В. Изюмовой).

15. Археологическое изучение средневековых кочевников Северо-Западного Причерноморья // Життя і пам’ять. Науковий збірник присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко. Вип. II. – Одеса, 2015. – С. 56 –74.

16. Переправа русских войск через Дунай в 1828 г. (историко – археологический аспект). Воронцовский сборник. - Вып. 8.  160-летию со дня смерти М.С. Воронцова посвящается. – Одесса, 2018. – С. 8 – 17.

17. Немецкие колонии Аджалыкско-Тилигульского межлиманья Одесского уезда Херсонской губернии //  Материалы международной научно-практической конференции «Наука,образование, культура», посвящённой 28-ой годовщине  Комратского государственного университета 15 февраля 2019. Сборник статей. – Комрат, 2019. – Т. 2. – С.104 – 110.

18. К вопросу об этническом составе и экономическом положении населения Нижнего Подунавья в последней четверти XVI в.// Материалы международной научно-практической конференции «Наука,образование, культура», посвящённой 27-ой годовщине  Комратского государственного университета 9 февраля 2018. Сборник статей. – Комрат, 2018. – Т. 2. – С.161 – 164.

19. Домусульманские черты в погребальном обряде ногайского могильника у с. Молога // Стародавнє Причорномор'я. Випуск XI. Матеріали XI читань пам’яті професора П. Й. Каришковського 11-13 березня 2016 р.. – Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2016. – С. 319 - 327.

20. К вопросу об этническом составе и экономическом положении населения Нижнего Подунавья в последней четверти XVI в.// Материалы международной научно-практической конференции «Наука,образование, культура», посвящённой 27-ой годовщине  Комратского государственного университета 9 февраля 2018. Сборник статей. – Комрат, 2018. – Т. 2. – С.161 – 164.

21. Мусульмане в Черноморском войске  // Воронцовский сборник. -  Вып. 7.  100-летию начала Первой мировой войны посвящается. – Одесса, 2016. – С. 85 – 96.

22. Мусульманские документальные источники XIV – XVIII вв. в фондах ГАОО //«Архів. Історія. Сучасність». Вип. 2. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференціїприсвяченої 95 річчю Державного архіву Одеської області, Одеса, 3-4 вересня 2015 р. – Одесса, 2016. – С. 91 – 94.

23. Материалы по истории Крымского ханства в фондах Государственного архива  Одесской области // Крымское историческое обозрение – Казань-Бахчисарай, 2016. – № 2. -  С. 27 – 34.

Брав участь у міжнародних науково-практичних конференціях «Българите от Молдова и Украйна – език, литература, история, культура и образование». 26 – 27 септември 2008. – София, «Одесские чтения памяти М.С. Воронцова» - Одесса., 2010. «Південна Україна: козацька та після козацька доба (XVI – XX ст.). Міжнародні наукові читання 26 – 27 травня 2012 р. Присвячені пам'яті видатного історика Анатолія Діомидовича Бачинського (1933 – 1995 рр.)». – Одеса., 2012.

Учасник спільно з вченими ОНУ імені І.І.Мечникова міжнародного проекту Гуманітарного центру Історії та Культури Східної і Центральної Єропи при університеті Лейпцига «Die Rus' und das Deöt-i-Qipöaq. Regesten zur Geschichte der Slavia Asiatica 580 – 1480» («Слов’яно-тюркські культурні взаємини (580-1480 рр.)». Виконує завдання із складання бібліографії з коментарями, що описують археологічні розкопки і обробку даних щодо контактної зони між руським князівствами або їх попередниками і степовими кочівниками (приблизний часовий інтервал 700 - 1480).

У рамках програми проекту брав участь у міжнародному науковому семінарі, де учасники обмінялися досвідом дослідження та фіксації культурних зв’зків у прикордонних регіонах Русі та кочового світу, який проходив 28 січня 2011 р. м. Лейпцігу «Quellenkundliche Probleme der Registen zur Geschichte der Slavia Asiatica».

Під його керівництвом підготовлені й опубліковані наукові роботи студентів С. Шевченко «Козацтво у російсько-турецькій війні 1828 – 1829 рр.», // І.Зіновєєва «Етносоціальний склад населення Одеси в перші роки існування міста», О. Лялик «Характеристика джерел з історії Білгорода на Дністрі», О.Ізюмової «Франц Женераль де Воллан: голландський архітектор на руїн Хаджибея», Л.Куцюк «Основні етапи військової кар’єри М.В. Воронцова».

Разом зі студенткою Ізюмовою О.В. опублікував дві статті – «Внутренняя немецкая колонизация на примере Александровской волости Одесского уезда Херсонской губернии» (Воронцовский сборник. – Одесса, 2009. - Вып. 3) і «Археологические памятники Тилигуло-Куяльницкого межлиманья в зеркале истории Северо-Западного Причерноморья» ( Історіосфера. – Одеса, 2010). У тому ж році випускниця факультету самостійно підготувала нариси з історії свого села ( Изюмова Оксана. История села Визирка / краеведческие очерки. – Одесса: «Астропринт», 2010).

Виконує обов’язки куратора студентської групи на історико-філософському факультеті. Організовує щорічні екскурсії студентів до «Музею книги» Наукової бібліотеки ОНУ ім. І.І. Мечникова, до Історико-археологічного заповідника «Ольвія». Проводе профорієнтаційні зустрічі з учнями базових для педагогічної практики студентів шкіл. Член журі МАН по Одеській області (секція – краєзнавство).

Підвищення кваліфікації проходив у 2011 р. на кафедрі історії України історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова за темою «Організація краєзнавчої роботи студентів-істориків».

Загальні відомості
Науково-педагогічний склад
Навчальна робота
Методична робота
Наукова робота
Організаційна робота
Аспірантура
Новини
Контакти

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Кафедра історії України пройшла великий шлях розвитку, кожен  етап якого позначався творчими здобутками на освітянській та науковій нивах.

У 1920 році в Україні почалася докорінна перебудова існуючої системи вищої освіти. Радянський уряд почав втілювати національну концепцію освіти, за якої вища школа зазнала радикальних структурних змін. Підготовка істориків стала проходити у різних навчальних закладах та наукових установах, в тому числі Одеському інституті народної освіти (ОІНО), в якому тоді вже існувала кафедра  історії України. Кафедру очолював видатний вчений-українознавець М. Є. Слабченко, який відіграв важливу роль у вдосконаленні історичної освіти. З ініціативи М. Є. Слабченка в 1922 році до предметів історичного профілю було додано курс «Історія України», до складу якого входили як лекційні, так і практичні заняття. Завдяки наполегливості М. Є. Слабченка у 1926 році  при ОІНО була заснована перша науково-дослідна установа історичного профілю.

У 1930 році Одеський інститут народної освіти реорганізували, а у 1933 році було утворено Одеський державний педагогічний інститут. В Одеському педагогічному інституті до 1956 р. історія України викладалася на кафедрі історії народів СРСР. Як самостійна, кафедра історії України була створена у 1992 році на базі кафедри політичної історії та філософії.  Першим завідувачем кафедри став  кандидат історичних наук, доцент В. М. Чумак. Разом із кафедрою всесвітньої історії, кафедрою української мови та літератури та кафедрою іноземних мов вона стала основою для відродження історико-філологічного факультету ПДПУ імені К. Д. Ушинського, який було відкрито у 1995 році.

Тривалий час кафедрою керував професор А. О. Добролюбський  (1997 – 2000 рр. та 2014 -2015 рр.). З 2015 року по грудень 2021 року кафедрою завідував  професор  А. В. Красножон,  з грудня 2021 р. до  2022 р. її знову очолював доцент В. М. Чумак, а з 2022 р . – доцентка О. П. Сєкерська.

У 1990-х – 2000-х  роках кафедра історії України  забезпечувала викладання ряду навчальних дисциплін та спецкурсів для студентів історичного відділення історико-філологічного факультету, в тому числі історії України, історіографії історії України, історичної географії України, допоміжних історичних дисциплін та інших. Крім того, працівники кафедри викладали загальний курс історії України на всіх факультетах навчального закладу.

В цей час до складу кафедри входили доктор історичних наук, професор І. Л. Сабадирьов, кандидати історичних наук, доценти В. М. Чумак, Т. В. Житкова, Т. П. Шарова, Л. І. Ланчуковська, В. А. Савченко,  кандидат історичних наук, ст. викладач С. М. Гізер,  ст. викладач В. М. Касілова та Е. С. Шапкіна. При кафедрі було створено кабінет українознавства (завідувачка Е. С. Шапкіна), який проводив методичну та просвітницьку роботу. За участю студентів були створені музей старожитностей «Спадщина», працювали етнографічний гурток «Степова Україна» та фольклорний ансамбль «Джерела».

Сьогодні на кафедрі працює 7 співробітників, з яких троє мають науковий ступінь доктора наук (Н. М. Діанова, А. В. Красножон, В. А. Савченко), чотири мають науковий ступінь кандидата наук/PhD (О. Г. Середа, О. П. Сєкерська,         В. І. Водько, В. В. Герасименко).

Коло наукових інтересів викладачів кафедри доволі широке. Впродовж 1999–2001 рр. колектив кафедри проводив науково-дослідну роботу з теми «Історичне краєзнавство як основа  етно- і соціокультурної гармонізації  національних відносин на Півдні України». У 2001–2005 рр. виконувалась науково дослідна тема «Етнонаціональний  і соціокультурний розвиток  Півдня України у першій половині ХХ століття». Протягом  2017 – 2021 рр. викладачі кафедри працювали над темою «Історико-культурні процеси на півдні України від античності до сьогодення» результатом виконання якої став ряд опублікований статей, монографій та навчальних посібників. З 1 січня 2022 р. колектив кафедри виконує науково-дослідну тему «Південний Захід України в контексті етнополітичних процесів у період від початку I тис. до н. е. – до кінця XX ст.», державний реєстраційний номер 0122U000079, науковий керівник теми –   доктор історичних наук, професор А. В. Красножон.

У 2023 р. на кафедрі відкрито аспірантуру за спеціальністю 032 Історія та археологія. Професори та доценти кафедри підготували для аспірантів ряд цікавих та актуальних навчальних курсів (https://ftp.pdpu.edu.ua/index. php/s/BVgLkIIwLo 9A87g).

Значна увага приділяється науково-дослідній  роботі здобувачів освіти.  Здібна студентська молодь активно долучається до наукового життя кафедри, приймаючи участь у студентських конференціях й виконанні дослідницьких проєктів. Упродовж останніх років студенти оприлюднюють свої дослідницькі напрацювання, виступаючи з доповідями на Всеукраїнських і міжнародних конференціях та публікують результати своїх наукових здобутків у збірках матеріалів конференцій. З 2020 року при кафедрі організовано археологічну лабораторію, якою завідував д. іст. н. професор А. В. Красножон, а з 2023 року – д. іст. н. І. В. Бруяко. Працівники лабораторії регулярно здійснюють моніторинг стану пам’яток історії та культури, організовують виїзди на козацькі цвинтарі та Роксоланівське городище, до історико-краєзнавчих музеїв Одеської області (с. Роксолани, с. Мирне),  проводять просвітні заходи та круглі столи, зокрема присвячені актуальним проблемам охорони пам’яток історії та археології в умовах військового стану. При кафедрі багато років працює історичний гурток «Краєзнавець» (науковий керівник – професор В. А. Савченко), в роботі якого активну участь приймають студенти бакалаври та магістри.

Наслідком творчих досягнень працівників кафедри стало видання наукових праць, в тому числі монографічних досліджень (А. В. Красножон, Н. М. Діанова, О. Г. Середа, В. А. Савченко), підручників та посібників (Н. М. Діанова, О. П. Сєкерська), статей у виданнях, що індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science (А. В. Красножон, О. Г. Середа, О. П. Сєкерська, В. А. Савченко) та у фахових виданнях. Викладачами кафедри упродовж 2000-х рр. було опубліковано понад 25 монографій, підручників та посібників.

Працівники кафедри приймають активну участь в організації та проведенні наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Так, лише впродовж 2024-2025 років кафедрою були організовані та проведені конференції  «Історична, краєзнавча та літературна Одещина», «AO: Nomina nuda tenemus: меморіальні читання А. О. Добролюбського», «Історія та археологія України: сучасні тренди досліджень», в яких прийняли участь здобувачі вищої освіти І – ІІІ рівнів. Збірники матеріалів конференцій розміщено в репозитарії бібліотеки  Університету Ушинського (http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/19085; http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/19496).

Співробітники кафедри виступають з доповідями на всеукраїнських та міжнародних конференціях (Н. М. Діанова, А. В. Красножон, В. А. Савченко, О. Г. Середа, О. П. Сєкерська).

Методична робота кафедри спрямовується, насамперед, на підготовку необхідних матеріалів для навчальної роботи бакалаврів, магістрів і аспірантів. Поліпшенню методичного забезпечення викладання дисциплін сприяє також робота методичного семінару кафедри, в межах якого аналізуються новітні технології навчання у вишах України  і світу та досвід колег-кафедралів. Для вчителів міста і області упродовж багатьох років щедро ділилися своїм досвідом і знаннями В. М. Чумак, О. П. Сєкерська, В. А. Савченко, О. Г. Середа.

Кафедра активно співпрацює із численними науковими установами та освітніми закладами. З 2024 р. кафедра налагодила плідне співробітництво з кафедрою історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Відбувається постійний обмін досвідом, проводяться сумісні методсеминари. Налаштовано співробітництво з Одеським історико-краєзнавчим музеєм та Одеським національним художнім музеєм.

Підвищення кваліфікації викладачів відбувається через стажування у вищих навчальних закладах м. Одеса, у формі творчих відпусток і програм культурного обміну (Болгарія). У свою чергу, кафедра є базою для проходження стажування за програмами «Історія України» та «Археологія України».

Викладачі кафедри щороку проводять культурно-просвітницьку та профорієнтаційну роботу серед учнів  закладів загальної середньої освіти  Одеси та Одеської області. За участю науково-педагогічних працівників кафедри відбуваються відкриті  та гостьові лекції, історичні читання, зустрічі з цікавими людьми  та випускниками Університету Ушинського, диспути, круглі столи  та презентації в бібліотеці Грушевського, виступи в засобах масової інформації.

Сьогодні кафедра історії України Університету Ушинського є осередком наукових досліджень, знаним не тільки в Одесі та області, але й в Україні та за її межами. Потужний науковий потенціал кафедри знаходить підтвердження в показниках рейтингу, згідно з яким за кількістю й обсягом наукових публікацій, кількістю публікацій у виданнях, зареєстрованих у міжнародних наукометричних базах працівники кафедри посідають вагоме місце серед науковців України. За версією Ukrainian National H-index Ranking 2024 р. (база даних Google Scholar), співробітники кафедри обіймають в Україні 6463, 30190 та 43250 місця (В.А. Савченко, О. П. Сєкерська, А. В. Красножон (https://ua.h-index.com /uk/author/kmrUKukAAAAJ,  https://ua.hindex.com/uk/author/OiS2u5UAAAAJ).

Науково-педагогічна  та громадська діяльність викладачів кафедри історії України за роки незалежності відзначена нагородами: Почесний краєзнавець України (В. А. Савченко), грамотами і подяками МОН України, Одеської ОДА, Одеської обласної ради, Одеської міської ради та керівництва університету (В. А. Савченко, О. П. Сєкерська, Н. М. Діанова).

Вирішуючи проблеми нових викликів часу, кафедра історії України усвідомлює, що її сучасний статус, успіхи й досягнення були б неможливі без подвижницької праці попередників. Професорсько-викладацький склад кафедри історії України  представлений викладачами різних поколінь, які мають великий досвід наукової та науково-педагогічної роботи, постійно  вдосконалюють свої вміння і навички та націлені на насичене цікавими формами роботи і планами майбутнє.

Контакти: Україна, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 34, каб. 46а.

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СКЛАД КАФЕДРИ

	Красножон Андрій Васильович Krasnozhon Andrew ORCID ID: 0000-0002-2215-8429 ACADEMIA: https://southukrainiannationalpedagogicalodessa.academia.edu/AndrewKrasnozhon Посада: професор кафедри історії України
	Савченко Віктор Анатолійович Savchenko Victor ORCID ID: 0000-0001-5949-2263 Посада: професор кафедри історії України
	Середа Олександр Григорович Sereda Oleksandr ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5921-8907 Google Scholar profile: https://scholar.google.com.ua/citations?user=aP7BuSYAAAAJ&hl=uk Посада: доцент кафедри історії України
	Сєкерська Олена Петрівна Sekerskaya Elena ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4540-3308 Google scholar profile: https://scholar.google.ru/citations?user=OiS2u5UAAAAJ&hl=ru Посада: завідувач кафедри історії України
	Діанова Наталія Миколаївна Dianova Nataliya ORCID ID: 0000-0003-0406-6907 Посада: професор кафедри історії України
	Кумінова Катерина Андріївна Kuminova Kateryna ORCID ID: 0000-0001-5506-8254 Посада: викладач-стажист кафедри історії України
	Герасименко Вікторія Вікторівна Herasymenko Viktoriia ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2859-0105 Google Scholar profile: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=mA2SsmIAAAAJ Посада: асистент кафедри історії України
	Водько Владислав Ігорович Vodko Vladyslav ORCID ID: 0000-0002-1492-405 Google Scholar profile: https://scholar.google.com.ua/citations?user=ltFzwfUAAAAJ&hl=ru Посада: асистент кафедри історії України

НАВЧАЛЬНА РОБОТА

 Перелік спецкурсів кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського

 Перелік навчальних дисциплін кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського

 Робочі програми

 Вибіркові дисципліни

МЕТОДИЧНА РОБОТА

	Методи природничих наук у вивченні давніх культур Північно-Західного Причорномор’я.  Одеса: СМИЛ, 2015. 200 с. Сучасні археологічні дослідження в останні десятиліття збагатилися  цілою низкою міждисциплінарних методів, які відкривають значні перспективи для вивчення минулого України. У підручнику розкривається процес використання методів природничих наук в археологічних дослідженнях, розглядаються методики збирання та обробки різних категорій матеріалів, здобутих під час археологічних розкопок та формується уявлення про їх інформативний потенціал для подальших історико-культурних реконструкцій. Видання орієнтоване на здобувачів освіти за спеціальностями А4.03 (Історія та громадянська освіта) та В 9 (Історія та археологія), краєзнавців та широкий загал читачів, які цікавляться давньою історією України.
	Освіта в державах Стародавнього Сходу (ІІІ – ІІ  тис. до н. е.). Ізмаїл: Ірбіс, 2018. 96 с. У посібнику зібрані матеріали з історії виховання та освіти у Стародавньому Єгипті, Хеттській державі, міст-державах Шумеру, Вавилонії та Ассирії. Досвід розвитку педагогічної думки та освітнього процесу має величезне значення для вдосконалення сучасної української школи. Видання складається з двох частин – лекційного матеріалу та хрестоматії, містить словник термінів, імен та назв, питання для самоконтролю, програму семінарських занять, методичні рекомендації та список рекомендованої літератури. Представлені у хрестоматії уривки текстів дозволяють глибше осмислити і засвоїти матеріал з історії виховання та освіти в державах Стародавнього Сходу та сформувати навички самостійної роботи студентів з джерелами. Навчальний посібник призначений для здобувачів освіти гуманітарного профілю (історія, культурологія, педагогіка) вищих навчальних та середніх спеціальних закладів та фахівців у галузях історії та педагогіки.
	Античні міста-держави Північно-Західного Причорномор’я – форма державного устрою. Одеса: Ірбіс, 2021. 83 с. Матеріали навчально-методичного посібника ознайомлюють здобувачів освіти із сучасною концепцією давньогрецького поліса і питаннями виникнення та розвитку міст-держав у регіоні Північно-Західного Причорномор’я. Представлені матеріали формують уявлення  про давньогрецьку цивілізацію як цивілізацію поліса, характеризують варіанти устрою найдавніших міст-держав регіону Північно-Західного Причорномор’я і особливості їх державно-правових інститутів. Лекційний матеріал посібника доповнений словником назв і термінів,  темами практичних занять та контрольними питаннями для самоперевірки. Навчально-методичний посібник призначений для здобувачів вищої освіти спеціальності А4.03 (Історія та громадянська освіта).

НАУКОВА РОБОТА

 Сертифікати конференції "Історія та археологія України: сучасні тренди досліджень"

 Сертифікати конференції "Історична, краєзнавча, літературна Одещина"

 Інформаційний лист І Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Історична, краєзнавча та літературна Одещина»

 Програма І Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Історична, краєзнавча та літературна Одещина»

 Інформаційний лист I Міжнародних меморіальних читань з нагоди 75-річчя з дня народження професора А. О. Добролюбського «Актуальні проблеми археологічних та історичних досліджень Північного Причорномор’я»

I Міжнародні меморіальні читання з нагоди 75-річчя з дня народження професора А. О. Добролюбського

	Савченко В. Дванадцять війн за Україну. Київ: Нора-Друк, 2016. 478 с. У 2014 р. Україна вкотре зіткнулася з ненаситним імперським молохом і зуміла зупинити його розповзання. Гібридна війна, як основа московського панування, ведеться не тільки в окопах, це війна за існування народу, війна за історію і свідомість людей. В Україні знайшлися герої, здатні захистити країну, яка не бажає бути бідним і заляканим «молодшим братом». Майже сто років тому в кінці 1917 р. український народ вже стикався з гібрідною війною московського зразка, програш в якій призвів до встановлення ленінсько-сталінської диктатури, масових репресій, голодоморів, концтаборів, знищення української інтелігенції…Дванадцять війн, які кривавим вихором пронеслись по Україні 1917-1921 рр., в радянській історії носили назву «громадянська війна», але вони велися за володіння українськими ресурсами (людськими, продовольчими, енергетичними). У лютому 2017 р. ми будемо згадувати революцію, яка дала нашим прадідам надію на кращу долю, але її ідеали сто років тому не втілилися в реальність, а були потоплені в крові. Ми знову отримали надію і завдання нашого покоління не упустити цей шанс.
	Савченко В. Симон Петлюра. Київ: Нора-Друк, 2016. 469 с. Петлюра, у тому числі не без допомоги своїх ворогів, став символом українського опору, символом визвольних змагань 1917—1921 рр. за незалежність України. Але яким Симон Петлюра був у реальності, без чорно-білого розфарбування? На це питання намагається дати відповідь ця книжка. Симон Васильович — лицар чину, але й жива людина, в житті якої були прорахунки і невдачі, але яка вперто йшла до своєї мрії — української незалежності. Цікаво, що й досі Петлюра не реабілітований, йому приписують злочини проти людяності, зраду своїх союзників та покровителів, масонську змову… Але він зупинив російську навалу, коли українська державність робила перші свої кроки.
	Савченко В. Україна масонська. Нора-Друк, 2015. 336 с. Масони створили Нову Європу. За великим рахунком, ми живемо у світі, який придумали творці-«будівельники»: Моцарт і Бетховен, Гюго і Фіхте, Ньютон і Гарібальді, Вашингтон і Прудон… Не варто і нам цуратися того, що формування світогляду українців відбулося під впливом масонів: гетьманів Розумовського і Скоропадського, письменників Котляревського, Шевченка і Франка, державотворців Драгоманова, Грушевського і Петлюри. А хто керує світом сьогодні? На це і багато інших запитань ви знайдете відповіді у цій книзі. Перше видання стало переможцем конкурсу «Книжка року – 2008» від журналу «Кореспондент». Доповнене видання.
	Савченко, В. Павло Скоропадський - останній гетьман України. Харків: Фоліо, 2008. 378 с.  Нова книжка відомого історика В. А. Савченка присвячена Павлу Скоропадському, останньому гетьману України, діяльність якого пов'язана з бурхливими подіями епохи Громадянської війни. Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, що успішно робив кар'єру й особисто знав імператора, він волею долі стає диктатором України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін – другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.
	Савченко В. Махно. Харків: Фоліо, 2008. 415 с. Н. Мaхнo – один із нaйяскpaвiших лiдеpiв українськoгo нapoду, якoгo рaдянськa пpoпaганда нaзивaлa бaндитoм, a спpавy його зaмoвчувала. Зapaз Нестopa Мaхнa пopiвнюють з Робін Гyдoм, Спapтaком, «товаришем Че». Вихoдець з нaйбiднiшoгo селянства, він y 29 рoкiв зyмiв зiбpaти під пpaпoром анapхii 100-тисяннy армію i пoчaв створювати нa пlвденнoмy схoдi Укpaїни (на теpитopії, яка бiльшa за Данію, з населенням у 2,5 млн. чоловік) анapхiстське сyспiльcтвo - трудову федеpaцiю, яка пpoiснувалa 100 днів під пoстiйними ударами білих і червоних. Через 70 років після смерті цей "степовий вовк" став культовою фігурою серед сучасної молоді Європи, а ідеї анархізму, які сповідував Махно, у наш час перекочували з робітничих бараків до арт-богемних «тусовок». Ким же був Мaxнo y реaльнoму житті? На це питання і дає відповідь книга, яка присвячена одному з найвідоміших українців ХХ сторіччя.
	Савченко В. Анархістський рух в Україні в 1903–1929 рр. : організаційні форми, комунікації і механізми функціонування. Київ: Ін-т історії України НАН України. 2017. 442 с. Вивчення історії анархізму дає змогу зрозуміти можливі альтернативні шляхи суспільного будівництва, ступінь життєздатності та впливу анархістських ідей. Нині, коли відзначається 100-річчя Української революції, суспільство вимагає від істориків аналізу доленосних подій. Актуальність проблеми зумовлена тим фактором, що в науковій літературі відсутні узагальнюючі й усебічні характеристики ґенези анархістського руху в Україні. У боротьбі проти імперії анархісти об’єктивно опинилися на одному боці з майбутніми творцями української державності, з 1919 р. анархісти стали частиною антибільшовицького опору. Всебічний аналіз політичної практики анархістського руху в рамках суспільно-політичних трансформацій в Україні дає змогу стверджувати, що анархісти намагалися підняти широкі верстви населення проти феодально-буржуазної імперії, білогвардійської та радянської диктатур, що анархізм посів чільне місце в політичному розмаїтті першої чверті ХХ ст.  URL:http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4181/1/Savchenko%20 Viktor %20%20Anatoliyovych.pdf
	Савченко В. Анархістський рух в Одесі 1903–1916 рр. Одеса: Печатный дом, 2014. 306 с. Книга дасть можливість розглянути історію становлення анархізму в його центрі - в Одесі, етапи розвитку та причини загасання руху, соціальну складову анархістських 8 груп, таємний зв’язок між групами та їхні зв’язки із західними центрами, участь анархістів у профспілковому і страйковому русі. Глави книги відповідають етапам історичної періодизації анархістського руху, запропонованої автором.
	Савченко В. Анархісти Одеси 1917–1937. Одеса, Астропрінт: 2020. 216 с. У новій монографії досліджена генеза анархістського руху в Одесі в 1917–1929 рр., трагічна доля одеських анархістів в часи сталінських репресій 1929–1937 рр. Автором розглядаються та аналізуються причини кризи та занепаду анархістського руху, його соціальна база, політична практика, організаційні структури, особливості «одеського» анархізму. Робота рекомендована науковцям і науково-педагогічним працівникам, краєзнавцям, вчителям, студентам, усім, хто цікавиться історією України.
	Савченко В., Гончарук Т. Повсякденне життя Одеси на зламі епох. Одеса Ланжерона — Воронцова (1819–1839). Харків: Фоліо, 2023.  400 с.  «Друга Пальміра», «Перлина у моря», «Північна Венеція» — все це про неї, про чудову, загадкову, повну своєрідного гумору й неабиякої гідності Одесу, вічно юне місто з двохсотлітньою історією. Якою ж вона була в період свого народження, як квітла в умілих руках видатних градоначальників, як перетворилась з Фортеці Хаджибей на Одесу... що таке порто-франко, як розбудовували місто — про все це і ще багато іншого на сторінках книги «Повсякденне життя Одеси на зламі епох. Одеса Ланжерона – Воронцова (1819–1839)». Автори запрошують у надзвичайну подорож Одесою «золотої доби» - містом та передмістями, театром та ліцеєм, кабінетами влади та виробництвами. Пропонують стати, нехай і ненадовго, справжнім одеситом і відчути галас базарів, тишу бібліотек і невпинний шепіт моря. Вже тоді, 200 років тому, молода Одеса стала подразником для підстаркуватої імперії, яку будували та якою керували європейці, що прагнули відтворити тут ідеальне «місто Сонця» з вільними людьми, вільною торгівлею та західною культурою.
	Савченко В. Проект «Україна». Махновська Трудова федерація (1917-192). Харків: Фоліо. 2015. 300 с. Образ шаленого батька Махна та двозначний термін «махновщина» відбилися в пам’яті народній ще за часів гуляйпільської вольниці. Як не намагалися в СРСР малювати його «бандитом і погромником», через сто років про Махна пам’ятають, йому створюють пам’ятники й меморіальні дошки. Але чи тільки безстрашними рейдами і військовими талантами уславився козацький нащадок? Головною метою махновського руху (1917—1921 рр.) було створення ідеальної України — без начальників та панів, без державної бюрократії, експлуатації, принижень... Махновці намагалися збудувати нове суспільство — Українську Трудову федерацію, і здавалося, їм таки вдалося почати це будівництво... Але немає ідеальних людей і неможливо перестрибнути через епохи, війни, зламавши основи цивілізації.  Історія існування «махновської України» — це не тільки захоплюючий історичний міф, а досвід проб і помилок, героїзму і романтизму, історія нації, що народжувалася для історичного прориву.
	Середа, А. Силистренско-Очаковският еялет през XVIII – нач. на XIX в.: Административно-териториално устройство, селища и население в Северозападното Причерноморие. Монография. – София, 2009. – 262 с. Болгарською мовою. В монографії представлено дослідження історії півдня України у складі Османської держави у XVIII – поч. XIX ст. Зокрема досліджено питання етапності османської експансії у Північно-Західне Причорномор’я, формування османських адміністративно-територіальних одиниць, управління Кримського ханства в регіоні. Більшою частиною роботи є представлення на основі османських джерел існування населених пунктів в Буджаку і Очаківській землі у XVIII – поч. XIX ст.
	Середа О. Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст. [= XVIII. Yüzyıl Osmanlı Belgeleri Işığında Osmanlı-Ukrayna Bozkır Serhatti]: [монографія] / Олександр Середа [= Oleksandr Sereda] – Одеса: Астропринт, 2015. – 312 c. Українською і турецькою мовами. Монографія містить османсько-турецьки документи з транслітерацією і перекладом на українську мову, які стосуються історії Очаківської землі у аспектах формування регіону як османської території, козацького фактору освоєння Буго-Дністровського межиріччя та існування на цих теренах Ханської України.
	Середа О. Османсько-українська дипломатія в документах XVII-XVIII ст. = [XVII.–XVIII. Yüzyıl belgelerinde Osmanlı-Ukrayna diplomasisi]: [монографія] / Олександр Середа = [Oleksandr Sereda]; НАН України Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського; Стамбульський університет – Київ ; Стамбул, 2018. – 176 c. Українською і турецькою мовами. Монографія містить османсько-турецьки документи з транслітерацією і перекладом на українську мову, які стосуються османсько-українських взаємин гетьманської доби. Зокрема представлено листування османських султанів з гетьманом Богданом Хмельницьким, Петром Дорошенком, Пилипом Орликом. Введено до наукового обігу також османський картографічний та статистичний матеріал з позначенням «держава Україна».

ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА

АРХЕОЛОГІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

 Документи

Новини:

• Круглий стіл на тему "Охорона пам’яток історії і культури в умовах воєнного стану"
• Захід до Дня Науки
• Козацький цвинтар селища Ільїнка Одеського району
• Ніконійське городище
• Захід на базі Археологічної лабораторії Університету

ВИХОВНІ ЗАХОДИ

• Вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
• Вшанування пам’яті жертв Голодомору.

• Профорієнтаційний захід у Михайлівському ліцеї Одеської міської ради

• Профорієнтаційна зустріч у Великодолинському ліцеї №2 Великодолинської селищної ради

• Профорієнтаційна зустріч в Одеському ліцеї № 50 Одеської міської ради
• Профорієнтаційна зустріч в Одеському ліцеї "Гармонія" Одеської міської ради

АСПІРАНТУРА

 Організація освітнього процесу

 Інформація щодо вступу

 Робота зі стейкголдерами та моніторинг ОНП

 Пропозиції стейкголдерів до проєкту ОНП «Історія та археологія» 2025 року

 Здобутки аспірантів

Новини:

• Обговорення проєкту ОНП «Історія та археологія» на кафедрі історії України
  

• Гостьова лекція "Походження ямної культури в контексті сучасних досліджень " (Лектори - д.і.н. Відейко М.Ю., д.і.н. Іванова С.В.)

• Гостьова лекція Ірини Петренко
• Гостьова лекція на тему: «Життєвий і науковий шлях історикині Наталії Мірза-Авакянц (1888-1940)»
• Гостьова лекція "Інтелектуали Буджаку. Ранньомодерна ісламська філософія на українських землях".

• Гостьова лекція «Боротьба за Київський престол після смерті князя Володимира Святославовича: загадка смерті Бориса і Гліба».

НОВИНИ

2024-2025 н.р.

Завершилась навчальна (археологічно-краєзнавча) практика студентів-істориків на розкопках римської фортеці біля села Орлівка.

Обговорення проєкту ОПП Середня освіта (Історія) на кафедрі історії України

Обговорення проєкту ОНП Середня освіта (Історія) на кафедрі історії України

Археологічна пригода на Карталі: студенти історико-філологічного факультету розпочали практику

Виїзний семінар з дисципліни "Історія релігії та церкви в України"

Екскурсія студентів-істориків другого курсу до с. Роксолани (давньогрецьке поселення Ніконій)

Науково-практична конференція молодих вчених, аспірантів та студентів «Історія та археологія України: сучасні тренди досліджень»"

Інтерв'ю асистента кафедри історії України Водька В .І. телеканалу Суспільне Одеса

Студенти-історики відвідали музей епіграфіки старої Одеси

Археологічна лабораторія в Університеті Ушинського готується до нового сезону розкопок.

Поїздка  студентів до с. Мирне (колишня німецька колонія Фрейденталь)

Історики з Одеси та Полтави провели міжкафедральний науково-методичний семінар

2023-2024 н.р.

Міжнародна науково практична конференція «Проблема геноциду: виклики сучасного суспільства»

Відновлення роботи гуртка "Краєзнавство"

Екскурсія містом для студентів перших курсів історико-філологічного факультету 

Відбулося виїзне семінарське заняття з курсу «Історія релігії та церкви в Україні»

Гостьова лекція сержанта ЗСУ, учасника бойових дій, PhD Долгочуба Валентина Андрійовича

Відкрита лекція

Османський цивілізаційний вимір України

Гостьова лекція викладача кафедри класичної філології університету Бар-Ілан (Ізраїль) доктора Хави-Брохи Корзакової

Контакти

Завідувач кафедри – кандидат історичних наук, доцент Олена СЄКЕРСЬКА

Адреса: кабінет 46 А, Старопортофранківська, 34, м. Одеса, 65020

E-mail: kafedra_istukr@ukr.net